НАЗВИ, ЗНИКЛІ З ОЙКОНІМНОГО ПРОСТОРУ ІСТОРИЧНОГО ПОДІЛЛЯ: ПРОБЛЕМИ ВИЯВЛЕННЯ, СИСТЕМАТИЗАЦІЇ, АНАЛІЗУ

ВЕРБИЧ Святослав Олексійович –
доктор філологічних наук, старший науковий співробітник відділу історії української мови та ономастики Інституту української мови НАН України
01001, Київ, вул. М. Грушевського, 4
Е- mail:

Рубрика: Дослідження
Мова статті: українська

Анотація: У статті проаналізовано назви поселень Бодачівка, Доброгоща, Лодиринці, Молохов, Скваржище, Ярополково, які побутували на Поділлі в XV – XVII ст. У наступний період ці ойконіми невідомі. Зникнення наведених назв із ойконімного простору України пов’язане з позамовними чинниками, передусім із нападами татар на Поділля, через яке проходив Кучманський шлях, що вів зі Степу на Волинь і Прикарпаття. Досліджено словотвірну структуру цих назв, відновлено мотиваційну семантику твірних основ.

Ключові слова: ойконім, ойконімний простір, назви, зниклі з ойконімікону сучасної України.

УМОВНІ СКОРОЧЕННЯ

• Верменич – Верменич Я. Історія освоєння регіону Північного Причорномор’я (VII ст. до н. е. – XVIII ст.). Верменич Я. Південна Україна на цивілізаційному пограниччі. Київ, 2015. С. 163 – 258.
• Грушевський – Грушевский М. Барское староство. Исторические очерки (XV – XVIII в.). Київ, 1894.
• ЕСУМ – Етимологічний словник української мови: У 7 т. За ред. О.С. Мельничука. Київ, 1982 – 2012. Т. 1 – 6.
• Клибанов – Клибанов А.И. История религиозного сектантства в России (60-е годы ХІХ века – 1917). Москва, 1965.
• Ковалик – Ковалик І.І. Українські топоніми з суфіксами -ищ-е, -нищ-е, -лищ-е, -бищ-е, -овищ-е, -ис(ь)к-о, -овис(ь)к-о на загальнослов’янському фоні. Записки Львівського ордена Леніна держ. ун-ту ім. І. Франка. Серія філологічна. Львів, 1970. Вип. 7. С. 15 – 20.
• Крикун 2011 – Крикун М. Документи Брацлавського воєводства 1566 – 1605 років. Вісник Львівського ун-ту. Серія історична. Львів, 2011. Вип. 46. С. 375 – 410.
• Крикун 2015 – Крикун М. Документи комісарського суду Подільського воєводства 1678 – 1679 років. Львів, 2015.
• Купчинський – Купчинський О.А. Питання генези географічних назв на –ичі. Купчинський О.А. Студії з історії української мови та ойконімії. Львів, 2011. Т. 1. С. 192 – 208.
• Литвиненко – Литвиненко І.А. До питання дослідження історичних сіл України. Праці Науково-дослідного ін-ту пам’яткоохоронних досліджень. Київ, 2014. Вип. 9. С. 450 – 456.
• Нерознак – Нерознак В.П. Названия древнерусских городов. Москва, 1983.
• Редьква – Редьква Я.П. Польськомовна фонетична адаптація й транслітерація приголосних звуків в ойконімії Галицької та Львівської земель колишнього Руського воєводства. Студії з ономастики та етимології. 2008. Відп. ред. О.П. Карпенко. Київ, 2008. С. 154 – 170.
• СРНГ – Словарь русских народных говоров. Под ред. Ф.П. Филина, Ф.П. Сороколетова, С.А. Мызникова. Москва – Ленинград, 1966 – 2015. Вып. 1 – 48.
• ССУМ – Словник староукраїнської мови XIV – XV ст. Ред. Л.Л. Гумецька, І.М. Керницький. Київ, 1977 – 1978. Т. І – ІІ.
• Смерека – Смерека Б. Зниклі поселення Львівської землі Руського воєводства у XVI – XVIII ст. та специфіка їх ідентифікації у фіскальних джерелах. Український історичний збірник. Київ, 2015. Вип. 18. С. 62 – 80.
• УАТУ – Україна. Адміністративно-територіальний устрій: офіційне видання. Упоряд. М.О. Трюхан та ін. Київ, 2012.
• Унбегаун – Унбегаун Б. Русские фамилии. Москва, 1989.
• Фасмер – Фасмер М. Этимологический словарь русского языка. Москва, 1964 – 1973. Т. I – IV.
• Чучка – Чучка П.П. Слов’янські особові імена українців: історико-етимологічний словник. Ужгород, 2011.
• Шульгач – Шульгач В.П. Праслов’янський гідронімний фонд (фрагмент реконструкції). Київ, 1998.
• ЭСБМ – Этымалагічны слоўнік беларускай мовы. Гал. рэд. Г.А. Цыхун. – Мінск, 1978 – 2010. Т. 1 – 13.
• ЭССЯ – Этимологический словарь славянских языков: Праславянский лексический фонд. Под ред. О.Н. Трубачева, А.Ф. Журавлева. Москва, 1974 – 2014. Вып. 1 – 39.
• RGN – Russisches geographisches Namenbuch. Begr. von M. Vasmer. Wiesbaden, 1962 – 1981. – Bd. I – X.
• SG – Słownik geograficzny Krolestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. Warszawa, 1880 – 1902. T. I – XV.
• SJP – Słownik języka polskiego. Pod red. J. Karłowicza, A. Kryńskiego, W. Niedźwiedzkiego. Warszawa, 1900 – 1927. T. I – VIII.