Соціолінгвістичні аспекти дослідження мовного конфлікту в Україні

Т.О. ФУДЕРЕР, доктор філологічних нaук, aсоційовaний професор кaфедри укрaїнської мови і літерaтури, фaкультет гумaнітaрних і суспільствознaвчих нaук, Зaгребський університет
вул. Івaнa Лучичa, 3, м. Зaгреб, 10000, Республікa Хорвaтія

E-mail: tetyana.fuderer.tf@gmail.com
https://orcid.org/0000-0002-3288-909X

Рубрика: Дослідження
Мова статті: українська

Анотація: У статті проаналізовано сучасні підходи в дослідженнях конфліктної мовної взаємодії та напрями термінологізації поняття «мовний конфлікт» в українській соціолінгвістиці. Обґрунтовано, що соціальні практики, пов’язані із застосуванням мов в Україні, доречно аналізувати крізь призму поняття «соціальна напруженість», проявом якої є непоодинокі побутові
конфлікти через мову, а також приклади маніпулювання мовним питанням у медійному дискурсі. Мовний конфлікт варто вважати одним із параметрів мовних ситуацій. За деструктивної мовної політики мовний конфлікт може набувати ознак соціального конфлікту. Ознаками мовного конфлікту в Україні є деформації мовної ситуації, що зумовлюють невідповід-
ність реального стану української мови її статусу державної.

Ключові слова: мовний конфлікт, мовна ситуація, мовна політика, державна мова, меншинні мови, мовні права.

ЛІТЕРАТУРА
1. Ажнюк, Б.М. (2021). Мовна політика: Україна і світ. Київ.
2. Данилевська, О.М. (2019). Українська мова в українській школі на початку ХХІ століття: соціолінгвістичні нариси. Київ.
3. Денисенко, І.Д. (2013). Сучасна теорія конфлікту: проблеми експлікації, демаркації, класифікації. Український соціум, 3 (46), 32—43.
4. Мартинюк, І. (2017). Уявлення населення України про чинники соціальної напруженості. Українське суспільство 1992—2016. Стан та динаміка змін. Соціологічний моніторинг. С. 115—121. Київ.
5. Масенко, Л. (2018). Мовний конфлікт в Україні: шляхи розв’язання. Українська мова, 2, 20—35.
6. Мацюк, Г. (2009). Прикладна соціолінгвістика. Питання мовної політики: Навч. посіб. Львів.
7. Особисті історії. Портал мовної політики. URL: https://language-policy.info/2017/01/osobysti-istoriji-4/ (дата звернення: 01.05.2021).
8. Підсумки двох років дії закону про мову: успіхи і невдачі. Фонд демократичних ініціатив імені Ілька Кучеріва. URL: https://dif.org.ua/article/pidsumki-dvokh-rokiv-dii-zakonu-pro-movu-uspikhi-ta-nevdachi (дата звернення: 01.05.2021).
9. Словник української мови: в 11 томах. Том 4. (1973). С. 274. URL: http://sum.in.ua/p/4/274/1 (дата звернення: 01.05.2021).
10. Соколова, С.О. (2013). Основні типи мовної поведінки киян (за даними анкетування). Українська мова, 2, 38—55.
11. Соціальна напруженість у кризовому соціумі: соціально-психологічний аналіз. (2019). Київ.
12. Тільки мова, тільки хардкор: як Мережа реагує на перехід сфери послуг на українську мову. Фокус. URL: https://focus.ua/ uk/politics/471919-tolko-mova-tolko-hardkor-kak-set-reagiruet-na-perehod-sfery-uslug-na-ukrainskij-yazyk (дата звернення: 01.05.2021).
13. Ткаченко, О.Б. (2014). Українська мова: сьогодення й історична перспектива. Київ.
14. Шевченко, Л. (2014). Конституційна норма в суспільній дискусії щодо мовних прав в Україні. Мовні права в сучасному світі. Збірник наукових праць, 58—63. Ужгород.
15. Щерба, Л.В. (1974). О трояком аспекте языковых явлений и об эксперименте в язы кознании. Языковая система и речевая деятельность, 24—39. Ленинград.
16. Яворська, Г.М. (2017). Мовні наративи та їхня роль у русинському питанні. Стратегічні пріоритети, 1(42), 24—30.