Лінгвокультурний типаж парубка (леґеня) у діалектній і загальномовній картинах світу

О.М. БОГОМОЛЕЦЬ-БАРАШ, доктор філософії, молодший науковий співробітник відділу діалектології
Інститут української мови НАН України
вул. Михайла Грушевського, 4, м. Київ, 01001

E-mail: bohomolets.barash@gmail.com
https://orcid.org/0000-0001-9646-2127

Рубрика: Дослідження
Мова статті: українська

Анотація: У статті проаналізовано семантику й особливості сполучуваности лексеми леґінь на матеріалі діалектної і художньої мови, виявлено оцінні характеристики цієї лексеми, що дало змогу розмежувати її функціювання в межах діалектної і загальномовної картин світу. За даними тлумачних і асоціативних словників, деяких корпусів української мови й діалектними матеріалами Закарпаття змодельовано лінгвокультурний типаж українського парубка (леґеня). Зіставлено загальномовний і регіональний сегменти використання лексеми леґінь та її синонімійних, фонетико-ортографійних і словотвірних варіантів. Установлено, що лінгвокультурема парубок (леґінь) у просторових варіантах функціювання має у своїй структурі спільні фрейми «Зовнішні характеристики» і «Внутрішні моральні характеристики»; відзначено етнокультурний оцінний та емоційно-експресивний колорит уживання діалектизму леґінь.

Ключові слова: лінгвокультурний типаж, мовна картина світу, діалектна картина світу, фрейм, лінгвокультурема, закарпатські говори.

УМОВНІ СКОРОЧЕННЯ

Бут. – Бутенко Н.П. (1979). Словник асоціативних норм української мови. Львів: Вид. об’єднання «Вища школа».
ГГ – Гузар Г., Закревська Я., Єдлінська У., Зеленчук В., Хобзей Н. (уклад.). (1997). Гуцульські говірки. Короткий словник. Львів.
ГРАК – Шведова М., Р. фон Вальденфельс, Рисін А., Старко В., Яригін С., Ніколаєнко Т., Лукашевський А. та ін. (2017–2025). Генеральний регіонально анотований корпус української мови. http://uacorpus.org (дата звернення: 15.01.2026).
Гриц. – Картотека «Матеріалів до словника українських говірок Закарпатської області» М.А. Грицака (зберігається в Інституті української мови НАН України).
Грін. – Грінченко Б. (упоряд.). (1907–1909). Словарь української мови: у 4 т. (т. 2). Київ: Видавництво АН УРСР.
ГСЛ – Хобзей Н.В., Сімович О.І., Ястремська Т.О., Дидик-Меуш Г.М. (2013). Гуцульські світи. Лексикон. Львів.
Гуц. – Гуцульська діалектна лексика та фраземіка в українській художній мові. Словник: у 2 т. (2019–2020). В.В. Ґрещук (відп. ред.). Івано-Франківськ: Місто НВ.
ЕСУМ – Етимологічний словник української мови: у 7 т. (1982–2012). Том 3. Київ: Наукова думка.
Жеґ. – Жеґуц І.І. (вид.). (2001). Вибрані тексти з гуцульського говору в Закарпатті. Мюнхен.
Жел. – Желеховский Є.І., Недїльский С.Г. (1886). Малоруско-нїмецкий словар: у 2 т. Львів.
ЗУЕ – Жайворонок В.В. (2006). Знаки української етнокультури: словник-довідник. Київ: Довіра – Наукова думка.
ЛГ – Пиртей П.С. (2004). Короткий словник лемківських говірок. Івано-Франківськ: Сіверсія МВ.
СЗГ – Сабадош І.В. (2021). Словник закарпатської говірки села Сокирниця Хустського району. 2-е вид., змін. і доп. Ужгород.
СУГБ – Спанатій Л.С., Супрун А.П., Тимченко М.Ф., Токар В.П. (укл.). (2018). Словник українських говірок Бузько-Інгульського межиріччя: близько 20 000 діалектизмів. Миколаїв: Іліон.
СУМ – Словник української мови: в 11 т. (1970–1980). Київ: Наукова думка.
СУМ-1 – Словник української мови в 11 т. (2017). Додатковий том: у 2-х кн. (кн. 1: А–Л). Київ: Видавничий дім Дмитра Бураго.
УАС – Мартінек С.В., Мітьков В.С. (2021). Український асоціативний словник (т. 3: Від стимулу до реакції). Львів: ПАІС.
Фр. – Франко І.Я. (ред.). (2006). Галицько-руські народні приповідки: у 3 т. Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка. https://surl.li/egfwjw (дата звернення: 15.01.2026).
Шух. – Шухевич В.О. (1899–1908). Гуцульщина (ч. 1–5). НТШ.
MOVA.info – Лінгвістичний портал MOVA.info. Київський національний університет імені Тараса Шевченка, ННІ філології. http://www.mova.info/ (дата звернення: 15.01.2026).
Pok. – Kolberg O. (1888). Pokucie: Obraz etnograficzny (t. 3). Kraków: w Drukarni Uniwersytetu Jagiellońskiego.
SH – Janów J. (2001). Słownik huculski. Opracował i przygotował do druku Janush Rieger. Kraków: Wydawnictwo Naukowe DWN.

ЛІТЕРАТУРА

Бикова Т.В. (2016). Гуцульщина як текст в українській літературі першої третини ХХ ст. [дис. … доктора філол. наук]. Київ. https://surl.li/rrqhlx (дата звернення: 15.01.2026).
Вербич Н.С. (2020). Фразеологізми в «Матеріалах до словника українських говірок Закарпатської області» М.А. Грицака». Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Філологія, 1 (43), 70–74. https://doi.org/10.24144/2663-6840.2020.1.(43).70-74
Глуховцева К.Д. (2018). Аспекти лінгвокультурологічного дослідження діалектного мовлення. Українська мова, 1 (65), 89–99. https://doi.org/doi.org/10.15407/ukrmova2018.01.089
Гриценко П.Ю. (2000). Текст як простір вияву діалектних явищ. Збірник лінгвістичних праць: до 60-річчя проф. О.А. Колесникова (с. 9–15). Ізмаїл.
Жуйкова М.В. (2025). Типи лінгвокультурної інформації в асоціативних полях (на матеріалі експериментів з українськомовними респондентами). Українська мова, 2 (94), 26–42. https://doi.org/10.15407/ukrmova2025.02.026
Колєснік Л.Я. (2018). Варіювання номінацій людини в українських покутсько-буковинських говірках. Київ: Видавничий дім Дмитра Бураго.
Кочерга Г.В., Рогоза О.В. (2025). Лінгвокультурні типажі в етноконцептуальній парадигмі українців. Закарпатські філологічні студії, 3 (42), 187–193. https://doi.org/10.32782/tps2663-4880/2025.42.3.30
Онуфрійчук Г.І. (2021). Лінгвокультурологічні аспекти вираження зоофразем у мовній картині світу. Вчені записки Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського. Серія: Філологія. Журналістика, 32 (71); 6 (1), 36–42. https://doi.org/10.32838/2710-4656/2021.6-1/07
Полюжин М.М. (2015). Поняття, концепт та його структура. Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Філологічні науки. Мовознавство, 4, 212–222. https://surl.li/wkybos (дата звернення: 21.12.2025).
Сабадош І.В. (2021). Словотвірний потенціал чужомовних запозичень у сучасній закарпатській говірці. Закарпатські філологічні студії, 2 (46), 211–216. https://doi.org/10.24144/2663-6840.2021.2.(46).211-216
Сукаленко Т.М. (2018). Лінгвокультурні типажі в українській художній літературі ХІХ ст.: монографія. Київ: Видавничий дім Дмитра Бураго.
Чернявська А.В. (2025). Фразеологічна семантика флоронімів в українській мові. Наукові записки. Серія: Філологічні науки, 2 (214), 291–304. https://doi.org/10.32782/2522-4077-2025-214.2-37
Ястремська Т.О. (2023). Концепт у моделі картини світу: повнота джерельної репрезентації. Діалектологічні студії, 1 (14), 33–63. https://surl.li/ikefkd (дата звернення: 15.01.2026).

Статтю отримано 09.01.2026   Статтю схвалено 19.03.2026   Статтю опубліковано 00.04.2026