Наративні контексти та семантика дискурсивних слів (на матеріалі лексеми зрештою)

Ф.С. БАЦЕВИЧ, доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри загального мовознавства
Львівський національний університет імені Івана Франка
вул. Університетська, 1, м. Львів, 29000

E-mail: floriy.batsevych@lnu.edu.ua
https://orcid.org/0000-002-6141-8318

Рубрика: Дослідження
Мова статті: українська

Анотація: У статті з опертям на прозові твори Валерія Шевчука з’ясовано, що лексема зрештою як дискурсивне слово формує цілісність оповідної історії, поєднуючи осмислення фрагментів раніше представленої (ретроспективної) та поточної інформацій. Як елемент наративної ретроспекції ця лексема має зв’язки з різними типами наративних контекстів: початкового в Абстракті й Орієнтації, залежних від авторського задуму; поточного в Оцінці й Ускладненні, залежних від семантики речень; підсумкового в Розв’язанні й Коді, що часто стосується загального авторського оповідного задуму, усієї поданої наративної інформації, тобто може формувати практично всі структурні елементи наративу. Семантичне наповнення лексеми зрештою значною мірою зумовлене контекстом, який синтезує когнітивні ознаки підсумку, навіть вичерпаности представленої в наративній історії інформації, сумнівів у ній, допустовости нового осмислення і прийняття чи неприйняття цього осмислення. У досліджених контекстах реалізації це дискурсивне слово виформовує специфічну мовленнєву синонімію, іноді антонімію з низкою дискурсивних слів і дискурсивних зворотів, частовживаними серед яких є відтак, втім (утім), нарешті, однак, отож, проте, хоч (2) (хоча). Констатовано, що лексема зрештою є носієм комунікативних смислів ‘когнітивного переходу’ у формуванні змістового складника наративу, засобом когезії та когерентности різних контекстів втілення оповіді.

Ключові слова: наратив, дискурсивне слово, дискурсивний зворот, контекст, комунікативний смисл, контекстна, ситуативна синонімія, антонімія.

УМОВНІ СКОРОЧЕННЯ

ДЖ 1 – Шевчук В. (2003). Декоративна жінка. Сучасність, 3, 9–58.
ДЖ 2 – Шевчук В. (2003). Декоративна жінка. Закінчення. Сучасність, 4, 54–69.
СУМ III – Білодід І.К., Гнатюк Г.М., Черторизька Т.К. (ред.). (1972). Словник української мови (т. 3). Київ: Наукова думка.
Сфера – Шевчук В. (2005). Сфера. Дзвін, 1, 30–73.

ЛІТЕРАТУРА

Бацевич Ф. (2010). Нариси з лінгвістичної прагматики. Львів: ПАЇС.
Бацевич Ф. (2014). Частки української мови як дискурсивні слова. Львів: ПАЇС.
Шмид В. (2008). Нарратология. Москва: Языки славянской культуры.
Labov W., Waletzky J. (1967). Narrative analysis: oral versions of personal experience. Essays on the Verbal and Visual Arts (рр. 12–44). Seattle: University of Washington Press.
Labov W. (1972). The transformation of experience in narrative syntax. J. Helm (Ed.), Language in the inner city: Studies in the Black English Vernacular (рр. 354–396). Philadelphia: University of Pennsylvania Press.