Комунікативно-прагматичні чинники активности вокатива в сучасному мововжитку

І.А. САМОЙЛОВА, кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник відділу лексикології, лексикографії
та структурно-математичної лінгвістики
Інститут української мови НАН України
вул. Михайла Грушевського, 4, м. Київ, 01001

E-mail: irysamojlova@ukr.net
https://orcid.org/0000-0002-4253-0080

Рубрика: Дослідження
Мова статті: українська

Анотація: У статті досліджено проблему подання іменників на позначення емоцій у формі кличного відмінка у тлумачному словникові української мови активного типу. Простежено функціонування форм вокатива лексем радість, гнів, доброта, насолода на матеріалі Генерального регіонально анотованого корпусу української мови. Запропоновано відображати у статтях цього словника функції зазначених лексем у формі кличного відмінка однини.

Ключові слова: тлумачний словник активного типу, іменник, вокатив, кличний відмінок, назва емоції, звертання.

УМОВНІ СКОРОЧЕННЯ

ГРАК – М. Шведова, Р. фон Вальденфельс, С. Яригін, А. Рисін, В. Старко, Т. Ніколаєнко, А. Лукашевський та ін. (2017–2025). Генеральний регіонально анотований корпус української мови. Київ – Львів – Єна. https://surl.li/amvntj (дата звернення: 10.08.2025).
ПЕ – Психологічна енциклопедія. Платформа «Український психологічний ХАБ».  https://surl.li/zjqwan (дата звернення: 22.09.2025).
СЕП – Словник емоцій та почуттів. Сайт «Довідник цікавих фактів та корисних знань». https://surl.li/avthax (дата звернення: 15.09.2025).
СЗП – Квас О., Бандура Г. (2010). Словник для навчальної дисципліни «Загальна психологія». Дрогобич: Редакційно-видавничий відділ ДДПУ.    https://surl.li/vechyk (дата звернення: 15.09.2025).
СПТ – Словник психологічних термінів. Сайт Національного фармацевтичного університету. https://surl.li/rhnuso (дата звернення: 17.09.2025).
СПТП – Буган Ю.В., Уруський В.І. (2001). Словник психолого-педагогічних термінів і понять. Тернопіль: Астон.  https://surl.li/lcafzj (дата звернення: 07.10.2025).
ССЕ – Тофтул М.Г. (2014). Сучасний словник з етики. Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка.  https://surl.lu/bobtve (дата звернення: 18.09.2025).
СУМ – Словник української мови: в 11 т. (1970–1980). Київ: Наукова думка.
СУМД – Словник української мови в 11 томах. Додатковий том: у 2 кн. (2017). Київ: Видавничий дім Дмитра Бураго.
СУМ-20 – Словник української мови: у 20 т. (2010–). Київ: Український мовно- інформаційний фонд.  https://surl.li/tvdree (дата звернення: 15.09.2025).
СУМЖ – Жайворонок В.В. (ред.). (2016). Словник української мови. Київ: Видавничий центр «Просвіта».
ТС – Мацко Л.А., Прищак М.Д. (2009). Термінологічний словник. Основи психології та педагогіки (с. 125–157). Вінниця: ВНТУ. https://surl.lu/dkuncb (дата звернення: 10.12.2025).
УП – Український правопис. (2019). Київ: Наукова думка.

ЛІТЕРАТУРА

Брицын В.М., Рахилина Е.В., Резникова Т.И., Яворская Г.М. (ред.). (2009).
Концепт боль в типологическом освещении. Київ: Видавничий дім Дмитра Бураго.
Вихованець І.Р. (1987). Система відмінків української мови. Київ: Наукова думка.
Вихованець І.Р. (2007). Звертання. В.М. Русанівський, О.О. Тараненко, М.П. Зяблюк та ін. (ред.), Українська мова. Енциклопедія (с. 208). Київ: Вид-во «Українська енциклопедія» ім. М.П. Бажана.
Гірняк О.Г. (2019). Емоція гніву у сучасній емотивній лексиці: теоретичний аспект. Львівський філологічний часопис, 5, 30–34. https://doi.org/10.32447/2663-340X-2019-5-5
Голіченко М.О. (2018). Комунікативно-прагматичні функції вокативних речень в українському художньому та політичному дискурсах [дис. … канд. філол. наук]. Київ. https://surl.li/kxapty (дата звернення: 02.09.2025).
Городенська К.Г. (1991). Деривація синтаксичних одиниць. Київ: Наукова думка.
Данилюк Н.О. (2011). Семантико-стилістичні особливості народнопісенних звертань. Українська мова, 4, 32–39.
Дарчук Н.П. (2025). Автоматичний аналіз емоційного забарвлення українськомовного тексту. Є.А. Карпіловська, Л.П. Кислюк (ред.), Мови і мовознавство у ХХІ столітті: нові явища – нові завдання. До 85-ліття від дня народження доктора філологічних наук, професора, члена-кореспондента НАН України Ніни Федорівни Клименко (с. 53–74). Київ: Інститут української мови НАН України. https://surl.lt/yiilom (дата звернення: 15.12.2025).
Єрмоленко С.І. (2019). Вплив персоніфікації на вокатив (на матеріалі сучасної української прози). Південний архів (філологічні науки), LXXVІIІ, 14–18. https://doi.org/10.32999/ksu2663-2691/2019-78-2
Загнітко А.П. (2001). Теоретична граматика сучасної української мови. Синтаксис. Донецьк: ДонНУ.
Залужна О., Колісник Д. (2024). Лінгвоемоціологія як міждисциплінарна наука:
генеза, еволюція, основні концепції. Актуальнi питання гуманiтарних наук, 78 (1), 228–235. https://doi.org/10.24919/2308-4863/78-1-32
Карпіловська Є.А. (2023). Українське мовомислення початку ХХІ ст. та його моделювання в активному тлумачному словнику. Лексикографічна парадигма  ХХІ ст.: теорія і методологія. До 100-ліття від дня народження Леоніда Сидоровича Паламарчука (с. 404–421). Київ: Інститут української мови НАН України.
Кислюк Л.П. (2023). Відображення словотвірної варіантності лексики в тлумачному словнику активного типу. Лексикографічна парадигма  ХХІ ст.: теорія і методологія. До 100-ліття від дня народження Леоніда Сидоровича Паламарчука (с. 422–435). Київ: Інститут української мови НАН України.
Козирєва З.Г. (2023). До питання моделювання іменника в «Словнику української мови» в 4 т. (АСУМ). Лексикографічний бюлетень, 32, 134–198.
Космеда Т.А. (2000). Аксіологічні аспекти прагмалінгвістики: формування і розвиток категорії оцінки. Львів: ЛНУ ім. Івана Франка.
Космеда Т.А., Халіман О.В. (2011). «Граматика оцінки» як актуальна проблема сучасного мовознавства. Лінгвістичні студії, 22, 17–23.  https://surl.li/jhfibm (дата звернення: 05.09.2025).
Кучмак К.І. (2022). Особливості вживання флексій вокатива в українських власних назвах водних об’єктів першої відміни. Наукові записки. Серія: Філологічні науки, 203, 42–47. https://doi.org/10.32782/2522-4077-2022-203-6
Мовчун Л.В. (2023). Розвиток української лексикографічної традиції: від словника живої мови до тлумачного словника активного типу.  Лексикографічна парадигма  ХХІ ст.: теорія і методологія. До 100-ліття від дня народження Леоніда Сидоровича Паламарчука (с. 446–461). Київ: Інститут української мови НАН України.
Ніколаєнко Л.І. (2016). До питання теоретичних основ семантичного опису емотивної  лексики. Система і структура східнослов’янських мов, 10, 50–58.
Ніколаєнко Л.І. (2021). Репрезентація емоцій заздрості і співчуття в польській, російській та українській мовах: семантико-когнітивний і лінгвоаксіологічний виміри. Київ: Видавничий дім Дмитра Бураго.  https://surl.li/pmwnmc (дата звернення: 07.09.2025).
Селігей П.О. (2001). Внутрішня форма назв емоцій в українській мові.  Мовознавство, 1, 24–33.
Скаб М.С. (2002). Граматика апеляції в українській мові. Чернівці: Місто.
Сліпецька В.Д. (2015). Вербалізація негативних емоцій: тенденція формування нового мовленнєвого стандарту. Науковий вісник ДДПУ імені І. Франка. Серія: Філологічні науки. Мовознавство, 3, 250–255. https://surl.li/vubeur (дата звернення: 15.10.2025).
Сліпецька В.Д. (2016). Олександр Потебня і лінгвістика емоцій. Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. Серія «Філологія», 74, 39–42. https://surl.lt/zqylhc (дата звернення: 27.08.2025).
Сніжко Н.В. (2022). Концепції новітніх тлумачних словників української мови та проблеми металексикографії. Українська мова, 3, 3–24. https://doi.org/10.15407/ukrmova2022.03.003
Старовойт Ю.Л. (2015). Про унікальність і багатство кличного відмінка української мови (у порівнянні з вокативом інших мов). Вісник Донецького університету. Серія Б. Гуманітарні науки, 1–2, 272–277. https://surl.lt/uepuhg (дата звернення: 07.09.2025).
Тараненко О.О. (2007). Активний словник. В.М. Русанівський, О.О. Тараненко, М.П. Зяблюк та ін. (ред.), Українська мова. Енциклопедія (с. 13–14). Київ: Вид-во «Українська енциклопедія» ім. М.П. Бажана.
Тищенко О.М. (2024). Моделювання семантичної структури словникової статті в активній лексикографії. Українська мова, 3, 3–27. https://doi.org/10.15407/ukrmova2024.03.003
Турчак О.М. (2020). Вокатив як елемент українського мовленнєвого етикету (особливості та тенденції в межах новітнього комунікативного дискурсу). Вісник університету імені Альфреда Нобеля. Серія «Філологічні науки», 2 (20), 237–243. https://doi/10.32342/2523-4463-2020-2-20-25
Ципердюк О.Д. (2020). Особливості функціонування кличного відмінка в проповідях Григорія Хомишина. Вчені записки Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського. Серія: Філологія. Соціальні комунікації, 31, 4–1, 136–141. https://doi.org/10.32838/2663-6069/2020.4-1/25
Цільмак О.М. (ред.). (2024). Психологія емоцій та почуттів. Одеса: Видавничий дім «Гельветика». https://surl.li/pcsiwd (дата звернення: 10.09.2025).
Шах К., Коваль Л. (2021). Проблема вербалізації емоцій у науковому дискурсі. Актуальні питання гуманітарних наук, 41 (3), 140–145.  https://doi.org/10.24919/2308-4863/41-3-21
Ясакова Н. (2019). Лексикографічний опис функційного багатства особових займенникових слів (на прикладі опозиції ти – ви). Лінгвістичні студії, 37, 33–38.   https://doi.org/10.31558/1815-3070.2019.37.5

Статтю отримано 13.01.2026   Статтю схвалено 19.03.2026   Статтю опубліковано 00.00.2026