Подільські ойконіми Голендра, Голендри і Голіндерна в системі споріднених топонімів України та інших слов’янських регіонів

С.О. ВЕРБИЧ, доктор філологічних наук, старший науковий співробітник, провідний науковий співробітник відділу історії української мови та ономастики
Інститут української мови НАН України
вул. Михайла Грушевського, 4, Київ, 01001

Е-mail: sviatoverb@ukr.net
https://orcid.org/0000-0003-4671-1898

Рубрика: Дослідження
Мова статті: українська

Анотація: Статтю присвячено історико-етимологічному аналізові ойконімів Голендра та Голендри в межах сучасних Тернопільської та Вінницької областей, а також назвам колишніх сіл Олендри Струсівські на Тернопільщині та Голіндерна (Голендерня) на Вінниччині. Наведені назви схарактеризовано в колі численних відповідників в інших регіонах України, зокрема на Волині, а також у Білорусі й Польщі. Ойконіми Голендри, Олендри (Струсівські) (‹ Голендри з відпадінням початкового Г– у польськомовному середовищі) формально пов’язані з фонетично адаптованим на українському ґрунті пол. holendry ‛колонія (голландська)’ ‹ holender (holander, olander, olender, olęder) ‛поселенець із Голландії’, на що вказують зафіксовані в українському словникові лексеми голе́ндер ‛голландець’, голе́ндерський ‛голландський’, що, однак, не дає однозначних підстав пов’язувати їх безпосередньо з голландськими переселенцями. Пізня хронологія (ХІХ ст.) більшості із цих назв свідчить радше про заснування зазначених поселень за зразком колоній на голландському праві. Тлумачення українських ойконімів Голендри як так званих родових (відродинних) назв, мотивованих антропонімом Голендер, безпідставне з огляду на те, що ні в Україні, ні в Польщі, де засвідчено найбільше таких назв, немає жодного ойконіма-посесива на зразок Голендерів (-ова, –ове), Holenderów.

Ключові слова: відетнонімні топоніми, голландське поселення (колонія), етнонім, ойконім, Поділля.

УМОВНІ СКОРОЧЕННЯ

АТП 1947 – Українська РСР. Адміністративно-територіальний поділ на 1 вересня 1946 року. Видання перше. (1947). Київ: Українське вид-во політичної літератури.

АТП 1967а – Вінницька область. Адміністративно-територіальний поділ на 1 квітня 1967 року. (1967). Вінниця: Вінницьке обласне управління по пресі.

АТП 1967б – Тернопільська область. Адміністративно-територіальний поділ на 1 квітня 1967 р. (1967). Тернопіль: Тернопільське обласне управління по пресі.

АТП 1973 – Українська РСР. Адміністративно-територіальний поділ на 1 січня 1972 року. (1973). Київ: Вид-во політичної літератури.

Грінченко – Грінченко Б.Д. (упоряд.). (1958). Словарь української мови. Надрук. з вид. 1907–1909 рр. Т. 1–4. Київ: Вид-во АН УРСР.

ГСБМ – Блізнюк Т.І. та ін. (склад.), Жураўскі А.І., Булыка А.М. (рэд.). (1982–2017). Гістарычны слоўнік беларускай мовы (вып. 1–37). Мінск: Навука і тэхніка.

Данилюк – Данилюк О.К. (2025). Словник мікротопонімів Волині. Рукопис. Луцьк.

ЕУ – Кубійович В. (ред.). Енциклопедія українознавства. Перевидання в Україні. (1993–2003). Т. 1–11. Львів: Наукове товариство ім. Т. Шевченка.

ЙФМ – Йосифінська (1785–1788) і Францисканська (1819–1820) метрики. Перші поземельні кадастри Галичини. Покажчик населених пунктів. (1965). Київ: Наукова думка.

НМП – Населені місця Поділля. (1925). Винниця: Держдрукарня ім. т. Леніна.

СГУ – Желєзняк І.М., Корепанова А.П., Масенко Л.Т. та ін. (упоряд.); Цілуйко К.К. (голова ред. кол.) (1979). Словник гідронімів України. Київ: Наукова думка.

СУМ – Словник української мови: в 11 т. (1970–1980). Київ: Наукова думка.

ТЕС – Тернопільський енциклопедичний словник: у 4 т. (2004–2010). Тернопіль: «Збруч».

Труды – Труды Подольского епархиального историко-статистического комитета (вып. 9: Приходы и церкви Подольской епархии). (1901). Е. Сецинский (ред.). Каменецъ-Подольск.

AHRP – Jabłonowski A. (oprac., wyd.). (1899‒1904). Atlas historyczny Rzeczypospolitej Polskiej. Epoka przełomu XVI-go na XVII-sty. Dział II-gi: Ziemie ruskie Rzeczypospolitej. Warszawa –­ Wiedeń.

AP – Cieślikowa A. (red.), Skowronek K. (współpraca). (2007–2016). Antroponimia Polski od XVI do końca XVIII wieku. Wybór artykułów hasłowych oraz wykazy nazwisk z chronologią i geografią (t. I–VI). Kraków: Wyd-wo Lexis.

Boryś – Boryś W. (2005). Słownik etymologiczny języka polskiego. Kraków: Wyd-wo Literackie.

Brückner – Brückner A. (1957). Słownik etymologiczny języka polskiego. Warszawa: Wiedza powszechna.

Haliczer – Haliczer J. (1933). Słownik geograficzny. Pochodzenie i znaczenie nazw geograficznych. Tarnopol: Nakładem Towarzystwa turystyczno-krajoznawczego.

NMP – Rymut K. (1996–2021). Nazwy miejscowe Polski: Historia. Pochodzenie. Zmiany (t. I–XVI). Kraków: Wyd-wo Instytutu języka polskiego PAN.

Powiat – Niedźwiecki M. (1896). Powiat podhajecki pod względem geograficznym, statystycznym i historycznym z dołączeniem mapy. Stanisławów: Nakładem autora.

RGN – Vasmer M. (begr.). (1962–1981). Russisches geographisches Namenbuch (Bb. I–X). Wiesbaden: Otto Harrassowitz.

SG – Clebowski B., Sulimierski F., Walewski W. (red.). (1880–1902). Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich (t. I–XV). Warszawa: Nakł. F. Sulimierskiego, W. Walewskiego.

SJP – Karłowicz J., Kryński A., Niedźwiedzki W. (1900–1927). Słownik języka polskiego (t. I–VIII). Warszawa: Nakł. prenumeratorów i Kasy im. Mianowskiego.

ЛІТЕРАТУРА

Бучко Д.Г. (1990). Походження назв населених пунктів Покуття. Львів: Світ.

[Бучко Д.], Котович В. (2017). Походження назв населених пунктів Тернопільщини. Дрогобич: По́світ.

Григоріїв Н.Я. (2003). Поділля. Географічно-історичний нарис (репринтне видання). Кам’янець-Подільський: Оіюм.

Грушевский М. (1894). Барское староство. Исторические очерки (XV–XVIII в.). Киев.

Гусак В., Фурда М. (1980). Галич. Підгаєцька земля. Історико-мемуарний збірник (с. 448–454). Т. Гунчак (ред.). Нью-Йорк – Париж – Сидней – Торонто.

Дурбак І. (1980). Як святкували Різдво в Новосілці. Підгаєцька земля. Історико-мемуарний збірник (с. 572–580). Т. Гунчак (ред.). Нью-Йорк – Париж – Сидней – Торонто.

Костюк М.П. (2017). Ювілей бузьких голендрів: 400-річчя заснування перших колоній на Західному Бузі. Питання німецької історії: збірник наукових праць (с. 105–114). Дніпро: РВВ ДНУ.

Крикун М.Г. (1993). Адміністративно-територіальний устрій Правобережної України в XV–XVIII ст. Кордони воєводств в світлі джерел. Київ: МП «Офорт».

Купчинський О. (2011). З історіографії найдавніших українських і слов’янських топонімів та деякі завдання їх дослідження в Україні. Вибрані статті та матеріали  (т. 1: Студії з історії української мови та ойконімії (с. 131–151). Львів: Наукове товариство ім. Шевченка.

Лучик В.В. (2015). Тюркізми в топонімії України: історико-етимологічний аспект. Linguistica, 1 (55), 251–262. Ljubljana. https://doi.org/10.4312/linguistica.55.1.251-262

Муромцев І.В. (2009). Відетнонімічна гідронімія басейну Сіверського Дінця. Вибрані праці (с. 78–85). А. Нелюба (упор., ред.). Харків: Історико-філологічне товариство.

Рибак І.В. (2002). Хмельниччина від найдавнішого часу до сьогодення: навч. посібник. Кам’янець-Подільський: Абетка-НОВА.

Сабатюк В. (1980). Раковець. Підгаєцька земля. Історико-мемуарний збірник (с. 591–592). Т. Гунчак (ред.). Нью-Йорк – Париж – Сидней – Торонто.

Фурда Ф. (1980). Голендри. Підгаєцька земля. Історико-мемуарний збірник (с. 459–461). Т. Гунчак (ред.). Нью-Йорк – Париж – Сидней – Торонто.

Худаш М.Л. (2004). Українські карпатські і прикарпатські назви населених пунктів (утворення від відапелятивних антропонімів). Львів: Інститут народознавства НАН України.

Chodyła Z. (2015). Zarys najstarszych dziejów osad olęderskich w Puszczy Pyzdrskiej 1746–1793. Pyzdry.

Czapla A. (2018). Nazwy miejscowości historycznej ziemi halickiej. Lublin: Towarzystwo Naukowe KUL.

Klisiewicz E. (2001). Nazwy miejscowe Tarnopolszczyzny (motywacja – geneza – struktura). Kraków: Wydawnictwo Naukowe Akademii Pedagogicznej.

Pluskota T. (1998). Nazwy miejscowe ziem ruskich Rzeczypospolitej XVI‒XVIII w. Bydgoszcz: Wydawnictwo Uczelniane WSP w Bydgoszczy.

Rutkiewicz M. (2001). Sposoby tworzenia wielkopolskich nazw osad olęderskich. Toponimia i oronimia (s. 155–168). A. Cieślikowej, B. Czopek-Kopciuch (reds.). Kraków.

Rymut K. (1973). Etniczne nazwy miejscowe w Małopolsce. Onomastika, 18, 5–27.

Ślęzak J. (2014). Osadnictwo olęderskie a osadnictwo na prawie olęderskim. Cywilizacja i Polityka, 12, 49–57.

Zaleski J. (1987). Nazwy miejscowe Tarnopolszczyzny. Wrocław: Ossolineum.

Zierhofferowa Z. (2001). Nazwy osad olęderskich w Wielkopolsce. Powstawanie i zmiany. Ogólnopolska konferencja Olędry i ich dziedzitwo w Polsce. Historia, stan zachowania, ochroma (Toruń, 11–13 października 2001 r.). https://surl.li/borlbe (дата звернення: 17.07.2026).

Статтю отримано 29.07.2026  Статтю схвалено 14.09.2026  Статтю опубліковано 02.11.2026