Редакційна політика

Редакційна політика та етичні норми

Політика відкритого доступу

Журнал «Українська мова» є журналом відкритого доступу: перегляд, читання, завантаження та друк є вільний. Доступ до змісту журналу можливий одразу після публікації паперового варіанту.

Редакція підтримує Будапештську ініціативу відкритого доступу (Budapest Open Access Initiative), яка сприяє прискореному розвитку науки, та за принципами якої весь вміст журналу знаходиться у вільному доступі та є безкоштовним для користувача або його установи. Користувачам дозволено читати, завантажувати, копіювати, поширювати (способом, що не порушує авторські права), друкувати, шукати або посилатися на повний текст статті в цьому журналі, не питаючи дозволу від видавця або автора.

Редакційна колегія підтримує ініціативу асоціації Science Europe «Plan S» щодо публікації результатів наукових досліджень у виданнях відкритого доступу з ліцензією CC BY.

Принципи

Редакційна політика журналу базується на принципах об’єктивності та неупередженості щодо відбору статей з метою їх публікації; високої вимогливості до якості наукових досліджень; обов’язкового подвійного «сліпого» рецензування статей; дотримання колегіальності у прийнятті рішень щодо публікації статей; збереженні авторських та суміжних прав.

Етика публікацій

1. Редакція журналу «Українська мова», видавцем якого є Національна академія наук України та Інститут української мови НАНУ підтримує певний рівень вимог при доборі та прийомі статей, що подаються до редакції журналу.
2. Редакційна колегія фахового наукового журналу «Українська мова» у своїй роботі керується міжнародними етичними правилами наукових публікацій, що включають поняття порядності, конфіденційності, нагляду за публікаціями та запобігання можливим конфліктам інтересів та ін.
3. Редколегія журналу заохочує авторів дотримуватися належного рівня формальних та етичних вимог до підготовки і публікування статей. Ці норми обумовлені стандартами якості наукових робіт і їх викладення, прийнятими у світовому науковому співтоваристві: публікаційними принципами Publishing Ethics Resource Kit (PERK), рекомендаціями Elsevier, Комітету з етики публікацій (Committee on Publication Ethics, COPE), Етичним кодексом ученого України, а також досвідом роботи зарубіжних та українських наукових організацій і редакцій видань.

Етичні зобов’язання та Ліцензія

1. Редакційна колегія несе відповідальність за видання. Всі надані для публікації матеріали проходять ретельний відбір і рецензування. Редколегія залишає за собою право відхилити статтю або повернути її на доопрацювання. Автор зобов’язаний допрацювати статтю відповідно до зауважень рецензентів або редколегії.
2. При прийнятті рішення про публікацію редакційна колегія журналу керується достовірністю поданих даних та науковою значимістю розглядуваної роботи.
3. Редакційна колегія без упередження розглядає всі рукописи, які представлені до публікації, оцінюючи кожну статтю належним чином, незважаючи на расову, релігійну, національну приналежність, а також положення або місце роботи автора (авторів). Редколегія виносить справедливі та неупереджені рішення, незалежні від комерційних чи інших інтересів та забезпечити чесний процес рецензування.
4. Редколегія може відхилити рукопис без рецензування, якщо вважає, що робота не відповідає профілю журналу.
5. Редакційна колегія журналу виступає проти фальсифікації, плагіату, направлення автором однієї роботи у декілька журналів, багатократне копіювання вмісту статті в різних роботах, введення громадськості в оману щодо реального вкладу авторів в публікацію.
6. Редколегія має право вилучити навіть опубліковану статтю, за умов з’ясування порушення чиїхось прав або ж загальноприйнятих норм наукової етики. Про даний факт вилучення статті редакція повідомляє як автору, який надав статтю, так і організацію, де була виконана робота.
7. Неопубліковані дані, отримані з представлених до розгляду рукописів, не повинні використовуватися головним редактором, співробітниками редакції, членами редакційно-видавничої групи чи редакційної колегії для особистих цілей або передаватися третім особам (без письмової згоди).
8. Редактор і члени редакції не надають іншим особам інформацію, пов’язану з вмістом рукопису, що знаходиться на розгляді, окрім осіб, які беруть участь у професійній оцінці цього рукопису. Після позитивного рішення редактора стаття публікується в журналі та розміщується на відповідних електронних ресурсах.
9. Відповідно до міжнародного законодавства в частині дотримання авторського права на електронні інформаційні ресурси, матеріали сайту, електронного журналу або проекту не можуть бути відтворені повністю або частково в будь-якій формі (електронною або друкарською) без попередньої письмової згоди редакції журналу. При використанні опублікованих матеріалів у контексті інших документів потрібне посилання на першоджерело.
10. Редактори, автори і рецензенти повинні сповіщати про свої інтереси, які можуть  вплинути на їх об’єктивність при редагуванні і рецензуванні матеріалів статей (випадок конфлікту інтересів). Такими можуть бути інтереси інтелектуального плану, фінансові, персональні, політичні, релігійні інтереси.
11. Запобігання протизаконним публікаціям є відповідальність кожного автора, редактора, рецензента, видавця та організації.
12. Стаття, в разі прийняття її до опублікування, розміщується у відкритому доступі, авторські права зберігаються за авторами.
13. Головний редактор спільно з видавцем не повинні залишати без відповіді претензії, що стосуються розглянутих рукописів або опублікованих матеріалів. При виявленні конфліктної ситуації вони повинні приймати всі необхідні заходи для відновлення порушених прав, а при виявленні помилок – сприяти публікації виправлень чи спростувань.
14. Головний редактор, співробітники редакції чи редакційно-видавничої групи журналу повинні забезпечувати конфіденційність імен та іншої інформації, що стосується рецензентів. Якщо це необхідно, то при вирішенні питання про залучення нового рецензента, останній може бути поінформований про імена попередніх рецензентів.
15. Користувачам надаються гарантії щодо можливості вільного читання, завантаження, копіювання, розповсюдження, друку, пошуку і посилань на повні тексти статей журналу «Українська мова».

Ліцензія Creative Commons:  СС ВY 4.0.

Політика антиплагіату

1. Автори, які подають матеріали для публікації в журналі «Українська мова» погоджуються з тим, що стаття написана ними особисто, раніше ніде не публікувалася і готувалася спеціально для цього видання.
2. Недопустимим є представлення плагіату в якості оригінальної роботи та подання до публікації раніше опублікованої статті. У випадках виявлення зазначених фактів відповідальність несуть автори наданих матеріалів.
3. До форм плагіату відносяться:
   1. використання (дослівне цитування) будь-яких матеріалів в будь-якому обсязі без вказівки джерела;
   2. використання запозичених зображень, малюнків, фотографій, таблиць, графіків, схем чи будь-яких інших форм графічного представлення інформації без посилання на джерело;
   3. використання без письмового дозволу матеріалів, автори або правовласники яких забороняють використання своїх матеріалів без спеціального узгодження.
4. При наявності некоректних запозичень (відсутність графічного виділення дослівно цитованого тексту при наявності посилань на джерело; некоректне посилання на джерело або неповний склад його бібліографічного опису, що перешкоджає їх ідентифікації; посилання не на перше джерело запозиченого тексту без явної вказівки на цей факт; відсутність посилань з тексту на джерела, наведені в пристатейному списку; надмірне цитування, обсяг якого не обґрунтований жанром і цілями статті), всі випадки такого запозичення розглядаються індивідуально.
5. У разі виявлення доведеного факту плагіату в статті, що вже опублікована, її автори позбавляються права публікуватися в усіх наступних номерах журналу, а сам текст вилучається з архіву офіційного сайту видання та з інших місць публічного розміщення, відповідальність за які несе редакція журналу «Українська мова».

Етичні зобов’язання авторів

1. Автор повинен представляти в журнал тільки оригінальний рукопис. Не надавати в журнал статтю, яка була відправлена в інший журнал і перебуває зараз на розгляді, а також статтю, опубліковану раніше в іншому журналі. Недотримання цього принципу розцінюється як грубе порушення етики публікацій і дає підставу для зняття статті з рецензування. Якщо елементи рукопису раніше були опубліковані в іншій статті, автори зобов’язані послатися на свою більш ранню роботу і вказати, у чому суттєва відмінність нової роботи від попередньої. Дослівне копіювання власних робіт та їх перефразування неприйнятні, вони можуть бути використані тільки як основа для нових висновків.
2. Основний обов’язок автора – надати точний звіт про проведене дослідження, а також об’єктивне обговорення його значущості. Автор повинен представити свої результати чітко та однозначно, так щоб його висновки могли бути підтверджені іншими вченими, без підробки отримання даних або неналежного маніпулювання ними.
3. Автори статей несуть усю повноту відповідальності за зміст статей і за сам факт їх публікації. Вони мають усвідомлювати, що автор(и) несе(уть) первісну відповідальність за новизну і достовірність результатів наукового дослідження й гарантувати, що результати дослідження, викладені в рукописі, є самостійною та оригінальною роботою. У разі використання фрагментів чужих робіт та/або запозичення тверджень інших авторів, у статті повинні бути оформлені відповідні бібліографічні посилання з обов’язковим зазначенням автора і першоджерела. Надмірні запозичення, а також плагіат у будь-яких формах, включаючи неоформлені цитати, перефразування або присвоєння прав на результати чужих досліджень є неетичними і неприйнятними діями. Статті, що є компіляцією з матеріалів, опублікованих іншими авторами, без їхньої творчої переробки і власного авторського осмислення редакцією журналу не приймаються.
4. Автор повинен цитувати ті публікації, які здійснили визначальний вплив на сутність роботи, що викладалася, а також ті, які можуть швидко познайомити читача з більш ранніми роботами, важливими для розуміння цього дослідження. Необхідно також належним чином вказувати джерела принципово важливих матеріалів, використаних у цій роботі, якщо ці матеріали не були отримані самим автором.
5. Співавторами статті мають бути все ті особи, які доклали значний науковий внесок у представлену роботу і які розділяють відповідальність за отримані результати. Автор, який представляє рукопис до публікації, відповідає за те, щоб до списку співавторів були включені тільки ті особи, які відповідають критерію авторства та бере на себе відповідальність за згоду інших авторів статті на її публікацію в журналі.
6. Автори повинні повідомити редактора про будь-який потенційний конфлікт інтересів, на які могла б вплинути публікація результатів, що містяться в цьому рукописі.
7. Автори повинні чітко вказати джерела всієї процитованої або представленої інформації та мають належним чином оформити посилання на літературні джерела, що використані у роботі, відповідно до вимог ДСТУ 8302:2015 «Інформація та документація. Бібліографічне посилання. Загальні положення та правила складання».
8. Редколегія має право відмовити у публікації статті за умов недотримання вимог редакції.

Положення про рецензування

1. Рецензування рукописів є важливим етапом у процесі публікації. Кожен науковець зобов’язаний виконувати певну роботу процесу рецензування.
2. Редакція журналу «Українська мова» підтримує світові стандарти прозорості процесу рецензування, яке є конфіденційним. Відповідальний секретар і рецензенти не повідомляють інформацію, що стосується рукопису нікому, крім самих авторів і рецензентів.
3. При надходженні рукопису до редакції він перевіряється виконавчим секретарем на предмет відповідності формальним вимогам.
4. Редколегія залишає за собою право додатково призначити незалежного рецензента.
5. Рецензент повинен надати об’єктивну оцінку якості рукопису її виклад, визначити чи відповідає рукопис високим науковим і літературним стандартам і переконливо обґрунтувати свої висновки.
6. Рецензент повинен шанувати інтелектуальну незалежність авторів.
7. Рецензент повинен звернути увагу редактора на будь-яку істотну схожість між даним рукописом і будь-якою іншою опублікованою статтею або рукописом.
8. Рецензент повинен своєчасно надати відгук на рукопис.
9. Рецензент не повинен використовувати або розкривати неопубліковану інформацію, що міститься в наданому рукопису, якщо на це немає згоди автора чи авторів.
10. Далі виконавчим секретарем рукопис відправляється на сліпе рецензування, готується рецензія, яка оцінюється членами редакційної колегії. Після цього, автору повідомляється рішення щодо прийняття або неприйняття рукопису до публікації. Додатково автору можуть бути повідомлені зауваження рецензента без вказівки його імені чи будь-якої іншої інформації, що дозволяє ідентифікувати рецензента.
11. Остаточне рішення про можливість і доцільність публікації приймається засіданням редакційної колегії в цілому.
12. Рецензування статей здійснюється на безоплатній основі.