Диспалаталізація праслов’янського *ri̯ в українській мові: casus прізвищ на -uk- у гуцульських церковних метричних книгах

О. Я. Лебедівна, аспірантка Докторської школи імені Юхименків Національного університету «Києво-Могилянська академія», кафедра української мови
вул. Григорія Сковороди, 2, м. Київ, 04655

E-mail: o.lebedivna@edu.ukma.ua
https://orcid.org/0000-0003-3254-0098

Рубрика: Дослідження
Мова статті: англійська

Анотація: Диспалаталізація псл. *r’ належить до фонологічних явищ, які відбулися на широкій слов’янській території в X‒XIII ст. В українській мові явище диспалаталізації *r’ оминуло карпатський регіон, зокрема криворівнянську говірку гуцульського говору. Ця стаття висуває тезу про те, що тенденція до внутріскладової гармонії слугувала умовою для браку диспалаталізації *r’ у криворівнянській говірці. Поняття внутріскладової гармонії (як її вперше окреслив Роман Якобсон та пізніше розвинув Юрій Шевельов) переосмислено в цій статті відповідно до тональної ознаки бемольності (огублений / неогублений) для праслов’янської мови та гуцульського говору: більшість криворівнянських приголосних палаталізовані перед неогубленими голосними та непалаталізовані перед огубленими голосними.

У метричних книгах церкви Різдва Пресвятої Богородиці села Криворівня найраніші свідчення поплутування r і r’ датовані 1770-ми роками. Зміни в написанні цих форм можна пояснити трьома чинниками: 1) походженням писаря з некарпатського мовного регіону; 2) стандартизацією української мови здебільшого за середньонаддніпрянською мовною нормою; 3) брак морфонологічної вартості зміни.

Ключові слова: праслов’янський *ri̯, українська мова, прізвища на –uk-, криворівнянська говірка гуцульського говору, внутріскладова гармонія, диспалаталізація