Політика антиплагіату

ПОЛІТИКА АНТИПЛАГІАТУ

Автор, який подав статтю для опублікування в журналі «Українська мова», гарантує, що він написав її особисто, раніше ніде її не публікував і готував спеціально для цього видання.

Не можна подавати плагіат як оригінальне дослідження або раніше не опубліковану статтю. У разі виявлення зазначених заборон відповідатиме автор поданого рукопису.

Академічний плагіат – це оприлюднення (часткове або повне) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості) і/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства (ст. 42 Закону України «Про освіту»).

Самоплагіат – це оприлюднення (часткове або повне) власних, раніше опублікованих наукових результатів як нових, без зазначення їх попереднього опублікування.

Дублювання публікації – це повторне використання автором великих частин своїх попередніх публікацій без чіткого відсилання до них.

До форм плагіату належать:
використання (дослівне цитування) якихось матеріалів у будь-якому обсязі без зазначення джерела;
використання запозичених зображень, малюнків, фотографій, таблиць, графіків, схем чи будь-яких інших форм графічного представлення інформації без зазначення джерела;
використання без письмового дозволу матеріалів, автори або правовласники яких забороняють використовувати їхні матеріали без спеціального узгодження.

Усі форми некоректних запозичень (відсутність графічного виділення дослівно цитованого тексту за наявності покликань на джерело; некоректне покликання на джерело або неповний склад його бібліографічного опису, що перешкоджає їх ідентифікації; покликання не на перше джерело запозиченого тексту; відсутність покликань у тексті на джерела, подані у пристатейному списку; надмірне цитування, обсяг якого не обґрунтований жанром і метою статті) аналізують індивідуально.

Редакція журналу обов’язково перевіряє поданий рукопис на подібність до інших праць. Будь-який рукопис, що має явні ознаки плагіату, вона відхиляє. Обсяг запозиченого тексту у статті не повинен перевищувати 15 %, а  авторського самоцитування – 10–12 %.

У разі встановлення в надісланому рукописі доведеного плагіату його автора позбавляють права публікувати свої дослідження в усіх наступних номерах журналу.

У разі виявлення доведеного плагіату у статті, яку вже опубліковано, її автора позбавляють права публікувати свої дослідження в усіх наступних номерах журналу, а сам текст вилучають з архіву офіційного сайту видання та з інших місць публічного розміщення, за які відповідає редакція журналу «Українська мова».