УКРАЇНСЬКА РИМА В СИСТЕМІ МОВИ І В МОВНІЙ ПРАКТИЦІ

МОВЧУН Лариса Вікторівна –
кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник відділу лексикології, лексикографії і структурно-математичної лінгвістики Інституту української мови НАН України
вул. М. Грушевського, 4, м. Київ, 01001
Е-mail: lmovchun@bigmir.net

Рубрика: Дослідження
Мова статті: українська

Анотація: Запропонована систематизація римових функцій ураховує лінгвальну природу рими. Введено й обґрунтовано поняття сполучної, прагматичної, креативної, верифікаційної гіперфункцій, персуазивної, орнаментаційної, екземпліфікаційної функцій та описано роль рими в мові й мовленні.

Ключові слова: рима, римова функція, гіперфункція.

УМОВНІ СКОРОЧЕННЯ

• Баран – Баран Є. Як я став Євгеном. Одкровення в кафе «Пегас»: Письменники про себе. Анекдоти. Кулінарні рецепти: збірник. Київ, 2010. С. 24 – 26.
• БТ – Ставицька Л. Українська мова без табу: словник нецензурної лексики та її відповідників. Обсценізми. Евфемізми. Сексуалізми. Київ, 2008.
• Гончар – Гончар О. Щоденники: у 3-х т. Т. 1: (1943  1967). Київ, 2002.
• ДФ – Дитячий фольклор. Упоряд. і передм. Г.В. Довженок. Київ, 1986.
• ЕСГ – Грінченко Б. Зібрання творів. Етнографічна спадщина. Кн. 1. Упоряд. О.М. Мислива, В.В. Яременко; вступ. слово В.О. Огнев’юка; передм., комент, прим. В.В. Яременка. Київ, 2015.
• ЕСУМ – Етимологічний словник української мови: В семи томах. Т. 1 – 6. Київ, 1982 − 2012.
• Номис – Українські приказки, прислів’я і таке інше. Уклав М. Номис. Упоряд., приміт. та вступна ст. М.М. Пазяка. Київ, 1993.
• СГ – Словарь української мови: В чотирьох томах. Упор. з додатком власного матеріалу Б. Грінченко. Київ, 1996 – 1997.

ЛІТЕРАТУРА

1. Антоненко-Давидович Б.Д. Як ми говоримо? Київ, 1994.
2. Бартминьский Е. О ритуальной функции повтора в фольклоре: к вопросу о поэтике сакрального.Языковой образ мира: очерки по этнолингвистике. Москва, 2005. С. 405 – 417.
3. Берковець (Бондаренко) В. Особливості та функції граматичних рим в українських народних замовляннях крові. Науковий вісник Чернівецького університету: Зб. наук. праць. Вип. 659:Романо-слов’янський дискурс. Чернівці, 2013. С. 207 – 210.
4. Волинський П.К. Основи теорії літератури. Вступ до літературознавства. Київ, 1967.
5. ГальперинИ.Р. Текст как объект лингвистического исследования. Москва, 1981.
6. Гаспаров М.Л. Рифма. Литературная энциклопедия терминов и понятий. Главн. ред. и сост. А.Н.Николюкин. Москва, 2001. Стб. 878 – 880.
7. Гончаренко С.Ф. Испанская рифма: уч. пос. по курсу «Стилистика испанского языка». Москва, 1987.
8. Дудик П.C. Стилістика української мови: Навчальний посібник. Київ, 2005.
9. Жирмунский В.М. Рифма, ее история и теория. Пб., 1923.
10. Журавлев А.Ф. Технические возможности русского языка в области предметной номинации. Способы номинации в современном русском языке. Москва, 1982. С. 45 – 109.
11. Иванюк Б.П. Поэтическая речь: словарь терминов. Москва, 2017.
12. Кацнельсон А.І. Правдива іскра Прометея. Київ, 1968.
13. Качуровський І. Фоніка: підручник. Київ, 1994.
14. Ковалевський В.В. Рима: ритмічні засоби українського вірша. Київ, 1965.
15. Ковалів Ю.І. Літературознавча енциклопедія: У двох томах. Т. 2. Київ, 2007.
16. Кримський А.Ю. Розвідки, статті та замітки. І − ХХVІІ. УАН. Збірник історично-філологічного відділу. 1928. № 57.
17. Левый И. Искусство перевода. Перев. с чешск. и предисл. В. Россельса. Москва, 1974.
18. Матвеева Т.В. Рифмованный повтор как экспрессивная лексическая единица. Лексическая и грамматическая семантика. Новосибирск, 1985. С. 82 –
19. Моисеева Е.А. Рифмующийся слэнг в современном английском языке: автореф. дисс. … канд. филол. наук:02.04. Ленинград, 1988. 16 с.
20. Мойсієнко А.К. Народна загадка в текстово-дискурсивному вимірі. Київ, 2016.
21. Москвин В.П. Теоретические основы стиховедения. Москва, 2009.
22. Пономарів О.Д. Культура слова: Мовностилістичні поради: Навч. посібник. Київ, 1999.
23. Пуряєва Н.В. Молитва «Отче наш»: дорога до українського дому. В.В. Німчук, Н.В. Пуряєва. Український «Отче наш»: хрестоматія перекладів. Київ, 2013. С. 13 – 79.
24. Режабек Е.Я. Мифомышление: когнитивный анализ. Москва, 2003.
25. Самойлов Д.С. Книга о русской рифме. Москва, 1973.
26. Сучасна українська літературна мова: Лексика і фразеологія. За заг. ред. І.К. Білодіда; відп. ред. М.А. Жовтобрюх. Київ, 1973.
27. Тараненко О.О. Редуплікація. Українська мова: Енциклопедія. Київ, 2007. С. 568 − 569.
28. Тимофеев В.П. Словарь рифм Сергея Есенина. Шадринск, 2009.
29. Тимофеев Л.И. Основы теории литературы. Москва, 1959.
30. Ткаченко А.О. Мистецтво слова: вступ до літературознавства: підручник. Київ, 2003.
31. Федотов О.И. Основы русского стихосложения: метрика и ритмика. Москва, 1997.
32. Чабаненко В.А. Основи мовної експресії. Київ, 1984.
33. Шенгели Г.А. Техника стиха. Москва, 1960.
34. Шуляк С.А. Сакральна ритміка мови українських народних замовлянь у контексті магіко-міфологічної ідеологї дохристиянських явищ у світогляді українців. Мова та історія: зб. наук. праць. Вип. 325: Етнолінгвістика. Київ, 2014. С. 4 – 10.
35. Głowiński, Kostkiewiczowa T., Okopień-Sławińska A., Sławiński J. Słownik terminów literackich. Pod red. J. Sławińskiego. Wyd. 5. Wrocław, 2010.
36. Hrabák J. Úvod do teorie verše. Praha, 1958.
37. Jakobson R. Selected  Vol. 1: Major works, 1976 – 1980. Berlin – New York – Amsterdam, 1987.