• info@ukrmova.iul-nasu.org.ua
  • +38 (044)-278-12-09
  • Print ISSN 1682-3540
  • e-ISSN 2707-5249
» Випуски журналу » 2019 » Журнал «Українська мова» №1 (69) 2019 » Синтаксис у контексті академічної лінгвоукраїністики

Синтаксис у контексті академічної лінгвоукраїністики

Журнал «Українська мова» №1 (69) 2019
УДК 811.161.2

ГОРГОЛЮК Ніна Георгіївна –
кандидат філологічних наук, заступник директора з наукової роботи Інституту української мови НАН України
вул. М. Грушевського, 4, м. Київ, 01001
Е-mail: gorgoluk@ukr.net

Рубрика: Дослідження
Мова статті: українська

Анотація: У статті схарактеризовано тематично-часові періоди розвитку українського академічного синтаксису. Закцентовано на основних тенденціях у розвиткові теорії синтаксису сучасної української літературної мови. Описано особливості формування фундаментальних понять синтаксису — синтаксичних одиниць (мінімальної синтаксичної одиниці (від так званого члена речення до компонента словосполучення або речення), словосполучення (від «неокресленого поняття» до синтаксичної одиниці-конструкції), речення (від традиційного визначення до витлумачення речення як багатомірної одиниці, у якій втілюються чотири структури — формально-граматична (власне-синтаксична, поверхнева), семантико-синтаксична, власне-семантична (глибинна) і власне-комунікативна). Окреслено перспективи розгортання синтаксичних досліджень у контексті становлення сучасної антропоцентричної парадигми.

Ключові слова: синтаксис, речення, словосполучення, мінімальна синтаксична одиниця, семантичний синтаксис, дериваційний синтаксис, функційний синтаксис, категорійний синтаксис.

ЛІТЕРАТУРА

  1. Брицин В.М. Односкладні речення в українській мові: до питання методології їхнього дослідження. Мовознавство. 2001. №3. С. 81 – 87.
  2. Бріцин В.М. Модальність і предикативність: лінії розмежування і протиставлення. Мовознавство. 2015. № 2. С. 77 – 85.
  3. Вихованець І.Р. Граматика української мови. Синтаксис: підручник. Київ, 1993.
  4. Вихованець І.Р. Нариси з функціонального синтаксису української мови. Київ, 1992.
  5. Вихованець І.Р. Предикативність. Українська мова. Енциклопедія. 2004. С. 482 – 483.
  6. Вихованець І.Р. Принципи категорійної граматики української мови. ІІІ Міжнародний конгрес україністів. Мовознавство (26 – 29 серпня 1996 р.). Харків, 1996. С. 177 – 181.
  7. Вихованець І.Р. Синтаксис Українська мова. Енциклопедія. 2004. С. 546 – 548.
  8. Вихованець І.Р., Городенська К.Г., Русанівський В.М. Семантико-синтаксична структура речення. Київ, 1983.
  9. Городенська К.Г. Деривація синтаксичних одиниць. Київ, 1991.
  10. Городенська К.Г. Проблема двоскладності – односкладності в контексті історичного й дериваційного синтаксису. Мовознавство: Доп. та повідомл. ІV Міжнар. конгр. україністів. Київ, 2002. С. 51 – 55.
  11. Городенська К.Г. Сполучники української літературної мови. Київ, 2010.
  12. Городенська Катерина. Граматичний словник української мови: Сполучники. Київ – Херсон, 2007.
  13. Дослідження з синтаксису української мови. Київ, 1958.
  14. Історія Академії наук України, 1918 – 1923: док. і матеріали. Київ, 1993.
  15. Курс сучасної української літературної мови. Т. 2. Синтаксис. Київ, 1951.
  16. Мельничук О.С. Розвиток мови як реальної системи. Мовознавство. 1981. № 2. С. 22– 34.
  17. Мельничук О.С. Розвиток структури слов’янського речення. Київ, 1966.
  18. Мельничук О.С. Мова як суспільне явище і як предмет сучасного мовознавства. Мовознавство. 1997. № 2/3. С. 3 – 19.
  19. Сучасна українська літературна мова: Синтаксис. Київ, 1972.
  20. Шевельов Ю. (Юрій Шерех). Я – мене – мені… (і довкруги). Спогади. 1. В Україні. Харків – Нью-Йорк, 2017.
  21. Яворська Г.М. Онтологія мови в працях О.С. Мельничука та сучасна лінгвістика: деякі теоретичні наслідки. Академік Олександр Савич Мельничук і сучасне мовознавство (Збірник наукових праць до 90-річчя з дня народження). Київ, 2012. С. 138 – 148.