«Український правопис» і тотальна фемінітивізація

А.М. НЕЛЮБА, доктор філологічних наук, доцент, професор кафедри української мови
Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна
майдан Свободи, 4, м. Харків, 61022

E-mail: anatoliy_nelyuba@ukr.net
https://orcid.org/0000-0002-9509-9597

Рубрика: Дослідження
Мова статті: українська

Анотація: У статті проаналізовано зміст пункту 4 § 32 «Іменникові суфікси» «Українського правопису» 2019 року. Зосереджено увагу на маніпуляціях щодо трактування правил цього пункту в контексті сучасної тотальної фемінітивізації української мови. Установлено, що його форма і зміст не виконують основного завдання – запровадження правописних норм, іноді не відповідають критеріям науковости, інформують тільки про творення фемінітивів.

Ключові слова: фемінітив, фемінітивотворення, іменники жіночого роду, іменники чоловічого роду, словотворчі суфікси, словотворення.

УМОВНІ СКОРОЧЕННЯ
Закон – Закон України від 25.04.2019 № 2704-VIII, ч. 4 § 32 «Про забезпечення функціонування української мови як державної» (зі змінами).
Постанова – Постанова Кабінету Міністрів України від 22.05.2019 № 437 «Питання українського правопису»: http://surl.li/lbujy (дата звернення: 23.03. 2023).
УП-2018 – Український правопис (проєкт): http://surl.li/lbuja (дата звернення: 23.03.2023).
УП-2019 – Український правопис. (2019). Київ: Наукова думка.
УП-2019п – Український правопис. (2019). Схвалено кабінетом Міністрів України (Постанова № 437 від 22 травня 2019 р.) http://surl.li/cvvjh (дата звернення: 23.03.2023).

ЛІТЕРАТУРА
Архангельська А. (2019).  Femina cognita. Українська жінка у слові й словнику. Київ: Видавничий дім Дмитра Бураго.
Брус М.П. (2019). Фемінітиви в українській мові: генеза, еволюція, функціонування. Ч. 1. Монографія. Івано-Франківськ: Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника; Брус М.П. (2019). Фемінітиви в українській мові: генеза, еволюція, функціонування. Ч. 2. Словник. Івано-Франківськ: Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника.
Вербич С.О. (2023). Уживання великої букви: доповнення до чинного правопису. Українська мова, 1(85), 62–67.
Городенська К.Г. (2023). Принципи і методологія «Українського правопису». Українська мова, 1(85), 32–49.
Карпіловська Є.А., Кислюк Л.П. (2023). Рекомендації щодо усунення суперечностей і прогалин у чинному правописі слів іншомовного походження. Українська мова, 2(86), 84–100.
Колібаба Л.М. (2023). Зміни в унормуванні відмінюваних слів в «Українському правописі» 2019 року. Українська мова, 1(85), 68–99.
Корнієнко Н. (2020) ЧИТОМО: Фемінітиви на старті: коли “міністерки” з’являться в офіційній документації (10.11.2020). http://surl.li/lbuor (дата звернення 15.05.2023).
Космеда Т.А., Карпенко Н.А., Осіпова Т.Ф., Саліонович Л.М., Халіман О.В. (2014). Т.А. Космеда (ред.), Гендерна лінгвістика в Україні: історія, теоретичні засади, дискурсивна практика. Харків: ХНПУ ім. Г.С. Сковороди; Дрогобич: Коло.
Коца Р.О. (2023). Про зміни і доповнення до правопису частин основи слова. Українська мова, 1(85), 50–61.
Маслова Ю.П. (2011). Гендерні неологізми в мові сучасних друкованих українськомовних ЗМІ: Неологічні назви осіб у сучасних слов’янських мовах. Монографія. Рівне-Оломоуць.
Приймачок О. (2019). Український правопис – 2019: основні зміни та доповнення: http://surl.li/gqccy (дата звернення: 15.05.2023)
Пуряєва Н.В. (2023). Проблеми правопису префіксів і суфіксів в «Українському правописі»  2019 року. Українська мова, 2(86), 101–115.
Шевчук-Клюжева О. (2020).  Національна комісія зі стандартів державної мови. http://surl.li/lbumv (дата звернення: 15.05.2023).