Граматичні дослідження української мови в контексті славістики

К.Г. ГОРОДЕНСЬКА, доктор філологічних наук, професор, завідувач відділу граматики та наукової термінології
Інститут української мови НАН України
вул. Михайла Грушевського, 4, м. Київ, 01001

E-mail: k.horodenska70@meta.ua
https://orcid.org/0000-0003-2638-9037

Рубрика: Дослідження
Мова статті: українська

Анотація: У статті узагальнено та схарактеризовано проблематику досліджень граматики української мови з 20-х рр. ХХ ст. до сьогодні на тлі граматичних досліджень славістики. Констатовано спільну тенденцію, спрямовану на пошуки нових, досконаліших теоретичних засад для створення щонайповніших описів граматичної системи конкретних слов’янських мов, названих великими академійними граматиками. Відзначено основні відмінності в розвої граматичного напряму в академійній лінгвоукраїністиці порівняно зі славістикою.

Докладно проаналізовано новітній етап у розгортанні граматичних досліджень, спрямованих на збереження в сучасній українській мовній практиці нормативної граматичної основи, яка зазнала деструктивних змін під впливом радянської ідеології, на повернення знівельованих національних відмінностей граматики української мови.

 Ключові слова: граматичні дослідження, велика академійна граматика, теорія частин мови, функційно-категорійний підхід, морфологія, синтаксис, словотвір, лінгвоукраїністика, славістика.

ЛІТЕРАТУРА

Арполенко Г.П., Городенська К.Г., Щербатюк Г.Х. (1980). Числівник української мови. Київ: Наукова думка.
Безпояско О.К., Городенська К.Г. (1987). Морфеміка української мови. Київ: Наукова думка.
Безпояско О.К., Городенська К.Г., Русанівський В.М. (1993). Граматика української мови. Морфологія. Київ: Либідь.
Білодід І.К. (ред.). (1969). Сучасна українська літературна мова. Морфологія. Київ: Наукова думка.
Білодід І.К. (ред.). (1972). Сучасна українська літературна мова. Синтаксис. Київ: Наукова думка.
Булаховський Л.А. (ред.). (1930). Курс української мови для службовців. Харків.
Булаховський Л.А. (ред.). (1931). Підвищений курс української мови. Лекція І–Х. Харків: Друк. «Інвалід-друкар».
Булаховський Л.А. (ред.). (1951). Курс сучасної української літературної мови: у 2 т. Том 1. Київ: Радянська школа.
Вихованець І.Р. (1980). Прийменникова система української мови. Київ: Наукова думка.
Вихованець І.Р. (1988). Частини мови в семантико-граматичному аспекті. Київ: Наукова думка.
Вихованець І.Р. (1992). Нариси з функціонального синтаксису української мови. Київ: Наукова думка.
Вихованець І.Р. (1993). Граматика української мови. Синтаксис. Київ: Либідь.
Вихованець І. (2005). Словотвірні категорії прикметника в сучасній українській мові. Лінгвістика, 1, 130–134.
Вихованець І. (2012). Розмовляймо українською: мовознавчі етюди. Київ: Унів. вид-во «Пульсари».
Вихованець І., Городенська К. (2004). Теоретична морфологія української мови. Київ: Унів. вид-во «Пульсари».
Вихованець І.Р., Городенська К.Г., Соколова С.О., Загнітко А.П. (2017). Граматика сучасної української літературної мови. Морфологія. Київ: Видавничий дім Дмитра Бураго.
Гнатюк Г.М. (1982). Дієприкметник у сучасній українській літературній мові. Київ: Наукова думка.
Горецький П., Шаля І. (1926). Українська мова. Практично-теоретичний курс. Київ: Книгоспілка.
Городенська К.Г. (1991). Деривація синтаксичних одиниць. Київ: Наукова думка.
Городенська К.Г. (1994). Проблема виділення словотвірних категорій (на матеріалі іменника). Мовознавство, 6, 22–28.
Городенська К. (2002). Синтаксичні засади словотвірних категорій граматичної ад’єктивації. Актуальні проблеми українського словотвору (с. 46–54). Івано-Франківськ: Плай.
Городенська К. (2007). Граматичний словник української мови. Сполучники. Херсон: Вид-во ХДУ.
Городенська К.Г. (2010). Сполучники української літературної мови. Київ: Видавничий дім Дмитра Бураго.
Городенська К.Г. (2017). Граматичний стандарт української літературної мови і сучасна практика. Граматичні студії, 3, 17–21.
Городенська К. (2019). Українське слово у вимірах сьогодення. Вид. друге, істотно допов. Київ: КММ.
Городенська К.Г. (2021). Граматичні форми звертань у комунікативному просторі Українського суспільного радіо. Studia Ucrainica Varsoviensia, 9, 9–18.
Городенська К.Г. (2022). Сполучникові складносурядні речення в нових координатах формально-граматичної та семантико-синтаксичної структури. Кам’янець-Подільський: ТОВ «Друкарня “Рута”».
Грищенко А.П. (1978). Прикметник в українській мові. Київ: Наукова думка.
Грунскій Н.К. (1918). Украинская грамматика. Київ: Вид-во Книгарні Є. Череповського.
Грунський М., Сабалдир Г. (1926). Українська мова. Київ: Видавниче Товариство «Час».
Дудик П.С., Прокопчук Л.В. (2010). Синтаксис української мови. Київ: Видавничий центр «Академія».
Завальнюк І.Я. (2009). Синтаксичні одиниці в мові української преси початку ХХІ ст.: функціональний і прагматичний аспекти. Вінниця: Нова Книга.
Загнітко А.П. (2001). Теоретична граматика української мови. Синтаксис. Донецьк: ДонНУ.
Загнітко А.П. (2006). Теорія сучасного синтаксису. Донецьк: ДонНУ.
Залозний П. (1912). Коротка граматика української мови. Ч. 1. Київ: Друкарня А.І. Гросмана.
Залозний П. (1913). Коротка граматика української мови. Ч. 2. Синтаксис. Київ: Друкарня 1-ї Київської Друкарської Спілки.
Ізюмов О. (1925). Граматика і правопис української мови. Київ: Книгоспілка.
Каганович Н.А., Шевельов Г.В. (1934). Граматика української мови. Ч. 1–2. Харків.
Коваль Л.М. (2015). Семантико-синтаксична основа головного компонента односкладних речень в українській мові. Вінниця: ТОВ «Нілан-ЛТД».
Колібаба Л. (2013). Новітні тенденції у функціонально-стильовому вживанні другого знахідного відмінка іменників в українській літературній мові початку ХХІ сторіччя. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. Серія 10. Проблеми граматики і лексикології української мови (с. 145–149). Київ.
Колібаба Л.М. (2014). Варіантність відмінкових закінчень іменників на тлі морфологічних норм української літературної мови кінця ХХ – початку ХХІ сторіч. Українська мова, 1(49), 86–96.
Колібаба Л.М. (2018). Морфологічні форми іменників у контексті теорії мовної норми. Українська мова, 2(66), 50–66. https://doi.org/10.15407/ukrmova2018.02.050
Колібаба Л.М. (2019а). Актуалізовані префіксальні дієслова в українській літературній мові початку ХХІ сторіччя. Граматичний простір сучасної лінгвоукраїністики. Катерині Григорівні Городенській (с. 100–111).  Київ: Видавничий дім Дмитра Бураго.
Колібаба Л. (2019б). Реактуалізація префіксально-суфіксальних дієслів в українських наукових та публіцистичних текстах. Українська мова, 3(71), 81–93. https://doi.org/10.15407/ukrmova2019.03.081
Колібаба Л. (2020). Форми знахідного відмінка іменників в українській народній мові. Науковий вісник Дрогобицького державного педагогічного університету імені І. Франка. Серія: Філологічні науки (мовознавство), 13, 80–89.
Колібаба Л. (2021а). Зміни в унормуванні відмінкових закінчень іменників на тлі сучасної мовної практики української професійної спільноти. Лінгвістичні студії, 41, 37–48.
Колібаба Л. (2021б). Форми знахідного відмінка множини іменників – назв істот в українській народній і літературній мові. Studia Ucrainica Varsoviensia, 9, 19–38. Warszawa: Wydawnictwa UW.
Колібаба Л.М., Фурса В.М. (2005). Синтаксичні засади виокремлення словотвірних категорій дієслова. Науковий вісник Херсонського  державного університету. Серія: Лінгвістика, 2, 298–305.
Колібаба Л.М., Фурса В.М. (2007). Засоби категоризації словотвірних значень дієслів у сучасній українській мові. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія: Лінгвістика, 5, 250–258.
Костусяк Н.М. (2012). Структура міжрівневих категорій сучасної української мови. Луцьк: Волин. нац. ун-т імені Лесі Українки.
Коць Т.А. (2010). Літературна норма у функціонально-стильовій і структурній парадигмі. Київ: Логос.
Курило О. (1917–1918). Початкова граматика української мови. Ч. 1–2. Київ: Друкарня Товариства «Криниця».
Кучеренко І.К. (1961). Теоретичні питання граматики української мови: Морфологія. Ч. І. Київ: Вид-во Київ. ун-ту.
Кучеренко І.К. (1964). Теоретичні питання граматики української мови: Морфологія. Ч. ІІ. Київ: Вид-во Київ. ун-ту.
Личук М.І. (2017). Структура та семантика синтаксично нечленованих одиниць в українській мові. Київ: Видавничий дім Дмитра Бураго.
Масицька Т.Є. (2016). Типологія семантико-синтаксичних реченнєвих залежностей. Луцьк: ПВД «Твердиня».
Матвіяс І.Г. (1974). Іменник в українській мові. Київ: Наукова думка.
Межов О.Г. (2012). Типологія мінімальних семантико-синтаксичних одиниць. Луцьк: Волин. нац. ун-т імені Лесі Українки.
Мельник І.А. (2015). Транспозиційна граматика українського дієслова. Луцьк: Надстир’я.
Мірченко М.В. (2004). Структура синтаксичних категорій. Луцьк: РВВ «Вежа» ВДУ ім. Лесі Українки.
Нечуй-Левіцький І. (1913). Грамматика Украінського язика. Частка 1. Етимологія. Київ: Друкарня Другої Артілі.
Нечуй-Левіцький І. (1914). Грамматика украінської мови. Частка ІІ. Синтаксис. Київ: Друкарня І.І. Чоколова.
Ожоган В. (1997). Займенникові слова у граматичній структурі сучасної української мови. Київ: Інститут української мови НАН України.
Олексенко В.П. (2001). Словотвірні категорії суфіксальних іменників. Херсон: Айлант.
Олексенко В.П. (2005). Словотвірні категорії іменника. Херсон: Айлант.
Пипер П., Клајн И. (2013, 2014, 2015, 2017). Нормативна граматика српског језика. Нови Сад: Матица српска.
Русанівський В.М. (1974). Структура українського дієслова. Київ: Наукова думка.
Синявський О. (1923). Украинский язык. Харків: Книгоспілка.
Синявський О. (2018). Норми української літературної мови. Київ: Видавничий дім Дмитра Бураго. Репринт з видання 1931 р.
Ситар Г.В. (2017). Синтаксичні фразеологізми в розрізі конструкційної граматики. Вінниця: ТОВ «Нілан-ЛТД».
Сімович В. (1918). Практична граматика української мови. Раштат: Видання Товариства «Український рух».
Сімович В. (1921). Граматика української мови для самонавчання та в допомогу шкільній науці. 2-ге вид. з одмінами й додатками. Київ – Ляйпціг: Українська накладня.
Тимченко Є. (1907). Українська граматика. Київ: Друкарня Т-ва Н.А. Гирич.
Тимченко Є. (1918). Українська граматика для шкіл середніх. Київ.
Фурса В.М. (2005). Семантико-граматичне та словотвірне освоєння невідмінюваних імен. Київ: Інститут української мови НАН України.
Фурса В.М. (2015а). Граматичне освоєння іншомовних невідмінюваних іменників в українській мові кінця ХХ – початку ХХІ сторіч. Тенденції розвитку української лексики та граматики, ІІ, 331–341.
Фурса В.М. (2015б). Словозмінна парадигматика іншомовних невідмінюваних іменників. Типологія та функції мовних одиниць: науковий журнал на пошану член-кореспондента НАН України Івана Романовича Вихованця, 2, 229–236. Луцьк: Східноєвропейський національний ун-т ім. Лесі Українки.
Фурса В.М. (2017). Проблема невідмінюваних прикметників у сучасному мовознавстві. Граматичні студії, 3, 67–69.
Харченко С.В. (2017). Синтаксичні норми української літературної мови ХХ – початку ХХІ ст. Київ: Міленіум.
Христіанінова Р.О. (2012). Складнопідрядні речення в сучасній українській літературній мові. Київ: Видавничий дім Дмитра Бураго.
Шерстюк Г. (1907–1909). Українська граматика для школи. Ч. 1–2. Київ.
Шитик Л.В. (2014). Синхронна перехідність синтаксичних одиниць в українській мові. Черкаси: Видавець Чабаненко Ю.А.
Шульжук К.Ф. (2000). Синтаксис складного речення. Рівне: РДГУ.
Шульжук. К.Ф. (2004) Синтаксис української мови. Київ: Видавничий центр «Академія».
Buzássyová K. (2003). Tendencia k nacionalizácii v českom a slovenskom tvoreni slov. Slowotwórstwo / Nominacja (s. 152–159). Innsbruck: Univer. Innsbruck; Opole: Univer. Opolski.
Buzássyová K., Martincova O. (2003). Neuzualni slovotvorba v zapadoslovanskych jazycich. Slowotwórstwo / Nominacja (s. 262–275). Innsbruck: Univer. Innsbruck; Opole: Univer. Opolski.
Doroszewski W, Wieczorkiewicz B. (Eds.). (1959). Gramatyka opisowa języka polskiego z ćwiczeniami. Tom 1. Fonetyka. Słowоtwórstwo. Tom 2. Fleksia. Składnia. Warszawa.
Doroszewski W, Wieczorkiewicz B. (Eds.). (1968). Gramatyka opisowa języka polskiego z ćwiczeniami. Tom 1. Fonetyka. Części mowy. Słowоtwórstwo. Tom 2. Fleksia. Składnia. Warszawa.
Gramatyka wspуłczesnego języka polskiego. Składnia. (1984).
Grzegorczykowа R., Laskowski R., Wróbl H. (1998). Gramatyka współczesnego języka polskiego. Morfologia. Warszawa.
Labocha J. (1995). Gramatyka polska. Składnia, ІІІ. Kraków.
Przejawy internacjionalizacji w językach słowiańskich. (2009). Siedlce: Wyd. Akademii Podlaskiej.
Procesy innowacyjne w językach słowiańskich. (2003). Warszawa: Sławiztyczny Ośrodek Wydawniczy.
Štích F. (ed.). (2013). Akademická gramatika spisovné češtiny / Praha: Academia.
Štích F. (ed.). (2018). Velká akademická gramatika spisovné češtiny. І. Morfologie. Část 1. Slovní druhy / Tvoření slov. Praha: Academia.
Štích F. (ed.). (2022). Velká akademická gramatika spisovné češtiny. II. Morfologie. Část 2. Morfologické kategorie / Flexe. Praha: Academia.
Stramljič Breznir I. (2009). Hibridizacija novejših słovenskih tvorjenk. Przejawy internacjionalizacji w językach słowiańskich (s. 165–178). Siedlce: Wyd. Akademii Podlaskiej.
Strutyński J. (2005). Gramatyka polska. Kraków.
Waszakowa K. (2003). Przejawy tendencji do internacjionalizacji w systemach słowotwórczych języków zachodniosłowiańskich. Slowotwórstwo / Nominacja (s. 78–102). Innsbruck: Univer. Innsbruck; Opole: Univer. Opolski.
Waszakowa K. (2005). Przejawy internacjionalizacji w słowotwórstwie współczesnej polszczyzny. Warszawa: WUW.