Проблеми української фонетичної термінології (артикуляційний аспект)

О.В. БАС-КОНОНЕНКО, кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри української мови та прикладної лінгвістики Навчально-наукового інституту філології
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
бульв. Шевченка, 14, м. Київ, 01601

E-mail: baskon@ukr.net
https://orcid.org/0000-0003-1329-8785

Рубрика: Дослідження
Мова статті: українська

Анотація: У статті досліджено окремі проблеми української фонетичної термінології, пов’язані з хибними або поверховими уявленнями про загальні процеси й механізми породження мовлення. Звернуто увагу на важливість базової анатомо-фізіологічної інформації для визначення артикуляційних характеристик звукових одиниць мови. Наголошено, що правильне орієнтування в будові мовного апарату, у роботі мовних органів забезпечує максимально чіткий і однозначний опис усіх структурних елементів і явищ фонетичного рівня української мови. Указано на обов’язковість використання коректної фонетичної термінології в дотичних галузях знань, зокрема в логопедії.

Ключові слова: українська мова, фонетична термінологія, експериментальна фонетика, мовний апарат, артикуляція, логопедія.

ЛІТЕРАТУРА

Бас-Кононенко О.В. (уклад.). (2013). Фонетика мовлення: палатограми українських складів. Альбом. Київ: ІФ КНУ імені Тараса Шевченка.
Бас-Кононенко О.В. (2023). Мова – зброя, фонетика – приціл! 365 лютих стріл. Київ: Мистецтво.
Білодід І.К. (ред.). (1969). Сучасна українська літературна мова. Вступ. Фонетика. Київ: Наукова думка.
Блум Ф., Лейзерсон А., Хофстедтер Л. (1988). Мозг, разум и поведение (перев. с англ. Е.З. Годиной). Москва: Мир.
Бондар О.І., Карпенко Ю.О., Микитин-Дружинець М.Л. (2006). Сучасна українська мова: Фонетика. Фонологія. Орфоепія. Графіка. Орфографія. Лексикологія. Лексикографія. Київ: Академія.
Брок О. (2010). Звукообразование славянской речи. Москва: Либроком.
Булаховський Л.А. (ред.). (1951). Курс сучасної української літературної мови. Том І. Київ: Рад. школа.
Вовк П.С. (2007). До атласу української літературної вимови. Вип. 2. Київ: Інститут української мови НАН України; Київський національний університет ім. Тараса Шевченка.
Дубчак О. (2020). Чути українською. У світі звукі[ў] і букв. Київ: Віхола.
Касьянова О. (2021). Діапазон варіативності губних приголосних у сучасному українському мовленні (експериментально-фонетичне дослідження) [автореф. дис. … канд. філол. наук]. Київ.
Коструба П. (1963). Фонетика сучасної української літературної мови.  Ч. І.  Львів: Вид-во Львівського ун-ту.
Мойсієнко А.К. (ред.), Бас-Кононенко О.В., Берковець В.В. та ін. (2013). Сучасна українська мова: Лексикологія. Фонетика: Підручник.  Київ: Знання.
Перебийніс В.С. (1970). Кількісні та якісні характеристики системи фонем сучасної української літературної мови. Київ: Наукова думка.
Прокопова Л.І. (1958). Приголосні фонеми сучасної української літературної мови. Київ: Вид-во Київського ун-ту.
Тоцька Н.І. (1973). Голосні фонеми української мови. Київ: Вид-во Київського університету.
Тоцька Н.І. (1981). Сучасна українська літературна мова: фонетика, орфоепія, графіка, орфографія. Київ: Вища школа.
Український правопис. (2000). НАН України, Ін-т мовознавства ім. О.О. Потебні; Ін-т української мови – стереотип. вид. Київ: Наукова думка.
Український правопис. (2019). Київ: Наукова думка.
Шевельов Юрій. (2002). Історична фонологія української мови. Харків: Акта.