Соціолінгвальні явища в українських новітніх словниках

І.І. БРАГА, кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник відділу стилістики, культури мови та соціолінгвістики
Інститут української мови НАН України
вул. Михайла Грушевського, 4, м. Київ, 01001

E-mail: iibraha17@gmail.com
https://orcid.org/0000-0001-6903-0409

Рубрика: Дослідження
Мова статті: українська

Анотація: У статті проаналізовано проблему взаємодії соціолінгвістики та лексикографії. Основну увагу зосереджено на таких аспектах, як зв’язок соціолінгвістики та української академійної лексикографії; соціолінгвістики і української народної лексикографії; частково заторкнуто проблему взаємодії академійної та народної лексикографії.

Установлено, що для всеохопного вивчення мовної ситуації і мовної політики в Україні, ціннісних орієнтацій українського суспільства, етномовної ідентичности, українсько-російського білінгвізму, диглосії, мовної компетенції, мовної варіативности та ін. можна залучати матеріали як академійної, так і народної лексикографії. Продемонстровано, що об’єктивність і неупередженість отриманих результатів безпосередньо узалежнена від того, як упорядковано словники – науково обґрунтовано, методологійно виважено чи хаотично, несистемно й емоційно.

Ключові слова: українська соціолінгвістика, академійна лексикографія, народна лексикографія, ідеологійно маркований лексикон, соціально маркована лексика.

УМОВНІ СКОРОЧЕННЯ

ВЕСУМ – Рисін А., Старко В. (2005–2022). Великий електронний словник української мови (ВЕСУМ). https://r2u.org.ua/ vesum/ (дата звернення: 10.05.2023).
ЛЛ – Хобзей Н., Сімович О., Ястремська Т., Дидик-Меуш Г. (2019). Лексикон львівський: поважно і на жарт. Львів: Видавництво Старого Лева.
СМ – Словник «Мислово». (2023). http://myslovo.com/ (дата звернення: 20.02.2023).
СМТО – Карпіловська Є.А., Козирєва З.Г. (ред.). (2022). Словник мови творчих особистостей України другої половини ХХ – початку ХХІ століття. Київ: Інститут української мови НАН України. http://surl.li/iowtf (дата звернення: 15.02.2023).
СУМ – Білодід І.К., Горецький П.І., Бурячок А.А., Гнатюк Г.М., Швидка Н.І., Доценко П.П., … Головащук С.І. (ред.). (1970–1980). Словник української мови: в 11 т. (т. 4: І–М; т. 7: Поїхати–Приробляти). Київ: Наукова думка.
СУМД – Гриценко П.Ю., Винник В.О., Гнатюк І.С., Городенська К.Г., Дідун Л.І., Єрмоленко С.Я. … Цимбалюк-Скопненко Т.В. (ред). (2017). Словник української мови: в 11 т. Додатковий том: у 2 кн. Київ: Видавничий дім Дмитра Бураго.
СУМЖ – Жайворонок В.В. (упор., уклад.), Німчук В.В. (ред.). (2016). Словник української мови. Київ: ВТС «Просвіта».
СУonline – «Українські словники» online. (2001–2023). https://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ (дата звернення: 10.05.2023).
УЖ – Ставицька Л. (2005). Український жарґон. Словник. Київ: Критика.
R2U – Рисін А., Старко В., Марченко Ю., Телемко О. та ін. (упор.). (2007–2022). Російсько-українські словники. https://r2u.org.ua (дата звернення: 10.05.2023).

ЛІТЕРАТУРА

Брицин В.М. (2004). Соціолінгвістика. В.М. Русанівський, О.О. Тараненко (ред.), Українська мова: Енциклопедія (с. 631). Київ: Видавництво «Українська енциклопедія» ім. М.П. Бажана.
Вежбицка А. (1993). Антитоталитарный язык в Польше: механизмы языковой самообороны (Р.И. Розина, пер.). Вопросы языкознания, 4, 107–125. (Уперше опубліковано 1990).
Гриценко П.Ю. (2011). «Слово поза словником»: реєстр словника як проблема сучасної тлумачної лексикографії. С.Я. Єрмоленко, П.Ю. Гриценко, К.Г. Городенська, І.С. Гнатюк, І.А. Самойлова, О.М. Тищенко, Т.В. Цимбалюк-Скопненко (ред.), Українська лексикографія в загальнослов’янському контексті: теорія, практика, типологія. Ларисі Григорівні Скрипник (с. 238–249). Київ: Видавничий дім Дмитра Бураго.
Дубичинский B.B. (1998). Теоретическая и практическая лексикография. Вена – Харьков: Wiener Slawistischer Almanach; Харьковское лексикографическое общество.
Зарецький О.В. (2000). Альтернативний дискурс в УРСР 60–80-х років (до постановки проблеми). Мовознавство, 2–3, 66–73.
Калиновська О.В. (2016). Засоби ідеологізації мовної практики радянського суспільства. Література та культура Полісся, 83, 129–139.
Карпіловська Є.А. (2012). Реакція мови на зміну суспільних стереотипів. Наукові записки НаУКМА. Філологічні науки (Мовознавство), 137, 88–91.
Карпіловська Є.А. (2013). Стратифікація лексики в тлумачному словнику. І.С. Гнатюк, К.Г. Городенська, П.Ю. Гриценко, С.Я. Єрмоленко, Є.А. Карпіловська, О.Л. Паламарчук … М.І. Чернишова (ред.), Українська і слов’янська тлумачна і перекладна лексикографія. Леонідові Сидоровичу Паламарчукові (с. 133–139). Київ: КММ.
Карпіловська Є.А. (2017). Роль картотеки «портретів слів» в укладанні словників нового покоління. Studia z Filologii Polskiej i Słowiańskiej, 52, 93–109. Warszawa. https://doi.org/10.11649/sfps.2017.005
Карпіловська Є.А., Козирєва З.Г. (ред.). (2022). Передмова. А.Є. Карпіловська, З.Г. Козирєва, Словник мови творчих особистостей України другої половини ХХ – початку ХХІ століття (с. 3–5). Київ: Інститут української мови НАН України. http://surl.li/iowtf (дата звернення: 15.02.2023).
Козирєва З.Г. (2021). Динаміка сучасного українського лексикону і стандартизація лексикографічної діяльності (у загальномовних словниках). І.С. Гнатюк (ред.), Динаміка лексичної та фразеологічної систем української мови в лексикографічному відображенні (с. 35–55). Київ: [е. в.]. http://surl.li/axelk (дата звернення: 20.02.2023).
Коротич К.В. (2017). Асоціативно-семантичне макрополе «безпека/небезпека» в дискурсі української преси ХХ–ХХІ століть. Харків: Харківське історико-філологічне товариство.
Коць Т.А. (2018). Українське слово в пресі кінця ХIХ – початку ХХI ст.: динаміка літературної норми. Київ: Видавничий дім Дмитра Бураго.
Ларин Б. (1928). Мовний побут міста. Червоний шлях, 5–6, 190–198.
Левченко О. (2017). Фразеографія й виклики часу: дво- та багатомовні словники порівнянь. Slawistische Forschungen und Texte 24: Lexikographische Innovation – Innovative Lexikographie (pp. 113–133). Hildesheim – Zürich – New York: Georg Olms Verlag.
Масенко Л. (2010). Нариси з соціолінгвістики. Київ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія».
Масенко Л. (2017). Мова радянського тоталітаризму. Київ: Кліо.
Мацюк Г. (2010). Сучасна соціолінгвістика: тенденції в розвитку теорії і завдання. Мова і суспільство, 1, 5–20.
Мінчак Г.Б. (2003). Конотативна семантика сучасних ідеологічно забарвлених номінативних одиниць (на матеріалі української преси 90-х років ХХ століття) [aвтореф. дис. … канд. філол. наук]. Київ. http://surl.li/qfbgc (дата звернення: 11.09.2023).
Паламарчук Л.С. (1967a). Анкета для збирання лексичного матеріалу. Мовознавство, 2, 81.
Паламарчук Л.С. (1967б). Анкета для збирання лексичного матеріалу. Мовознавство, 4, 87.
Підкуймуха Л. (2020). Мова Львова, або коли й батяри говорили. Київ: Кліо.
Радевич-Винницький Я. (2012). Соціолінгвістика і лінгвонаціологія: український варіант взаємодії. Мова і суспільство, 3, 31–37.
Радзієвська Т.В. (2013). Соціолінгвістика і дискурсологія: сучасні точки перетину. Т.С. Пристайко (сост.), Лексико-грамматические инновации в современных славянских языках. Материалы VI Международной научной конференции, 22–23 апреля 2013 г. (с. 256–258). Дніпропетровськ.
Ренчка І. (2018). Лексикон тоталітаризму. Київ: Кліо.
Ренчка І.Є. (2022). Вербалізація спротиву радянській ідеології в дискурсах І.О. Світличного та Н.О. Світличної. Українська мова, 4, 108–127. https://doi.org/10.15407/ukrmova2022.04.108
Римашевський Ю. (2010). Соціолінгвістика і лінгвокультурологія: спільне та відмінне у підходах до вивчення взаємодії мови та культури. Мова і суспільство, 1, 31–37.
Саплін Ю.Ю. (2007). Соціолінгвістика і лексична семантика. Запоріжжя: ГУ «ЗІДМУ».
Сніжко Н.В. (2022). Концепції новітніх тлумачних словників української мови та проблеми металексикографії. Українська мова, 3, 3–24. https://doi.org/10.15407/ukrmova2022.03.003
Соколова С.О. (2017). Культура мови і соціолінгвістика: точки перетину в сучасній Україні. Культура слова, 87, 30–39.
Ставицька Л. (2005a). Арґо, жарґон, сленґ: Соціяльна диференціяція української мови. Київ: Критика.
Ставицька Л. (2005б). Передмова до другого видання. Л. Ставицька, Український жарґон. Словник (с. 19–21). Київ: Критика.
Старко В. (2017). Комп’ютерні лінгвістичні проекти гурту r2u: стан та застосування. Українська мова, 3, 86–100. https://doi.org/10.15407/ukrmova2017.03.086
Старко В.Ф., Рисін А. (2020). Великий електронний словник української мови (ВЕСУМ) як засіб NLP для української мови. П.Ю. Гриценко та ін. (ред.), Галактика Слова. Галині Макарівні Гнатюк (с. 135–141). Київ: Видавничий дім Дмитра Бураго.
Стяжкіна О. (2022). Смак радянського: їжа та їдці в мистецтві життя й мистецтві кіно (середина 1960-х – середина 1980-х років). Київ: Дух і літера.
Таран О. (2016). Лексикографічна розробка соціолектів української мови: стан, проблеми, перспективи. А. Архангельська (гол. ред.), ХХ–ХХІ століття: жанрово-стильові й лінгвістичні метаморфози в українській мові та літературі (c. 335–374). Оломоуць: Ун-т ім. Ф. Палацького в Оломоуці.
Тищенко О., Кульбіда С. (2005). Українська жестова мова глухих як об’єкт лексикографічної параметризації. Лексикографічний бюлетень, 12, 37–42.
Тищенко О. (2007). Питальник для добору зразків жестової мови глухих (фрагмент). Лексикографічний бюлетень, 15, 21–30.
Томіленко Л.М. (2019). Радянізми в українській перекладній лексикографії постреволюційних років: від неологізмів до історизмів. ІХ. Internationale virtuelle Konferenz der Ukrainistik. “Dialog der Sprachen – Dialog der Kulturen. Die Ukraine aus globaler Sicht”. Band 2018 (s. 175–182). München: Readbox Unipress Open Publishing LMU.
Хобзей Н. (2009). Слова і місто, або місто в словах. Н. Хобзей, К. Сімович, Т. Ястремська, Г. Дидик-Меуш, Лексикон львівський: поважно і на жарт (с. 7–43). Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича. НАН України.
Хобзей Н. (2019). Слова і місто, або місто в словах. Н. Хобзей, О. Сімович, Т. Ястремська, Г. Дидик-Меуш, Лексикон львівський: поважно і на жарт (с. 9–45). Львів: Видавництво Старого Лева.
Шевельов Ю. (1998). Українська мова в першій половині двадцятого століття (1900–1941): Стан і статус (О. Соловей, пер.). Чернівці: Рута. (Уперше опубліковано 1986–1987).
Шевельов Ю. (2009). Так нас навчали правильних проізношеній. Триптих про мову. Вибрані праці: у ІІ кн. (кн. 1: Мовознавство, с. 280–333). Київ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія».
Шумарова Н.П. (2015). Соціолінгвістика. Київ: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет».
Яворська Г.М. (ред.). (1995). Мова тоталітарного суспільства. Київ: Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.
Яворська Г.М. (2000). Прескриптивна лінгвістика як дискурс. Мова. Культура. Влада. Київ.
Bright W. (1966). Introduction: The dimensions of sociolinguistics. W. Bright (Ed.), Sociolinguistics: Proceeding of the UCLA Sociolinguistics Conference, 1964 (pp. 11–15). The Hague – Paris: Mouton & Co.
Crystal D. (2005). A scope of Internet Linguistics. Paper given online to the American Association for the advencement of Science meeting, February 2005. Retrieved February 20, 2023 from http://surl.li/pbnki
Ferguson С.A. (1959). Diglossia, Word, 15, Issue 2, 325–340. https://doi.org/10.1080/00437956.1959.11659702
Gumperz J. (2009). The Speech Community. A. Duranti (Ed.), Linguistic Anthropology: A Reader (pp. 66–73). Hoboken: John Wiley & Sons.
Hoenigswald H.M. (1966). A proposal for the study of folk-linguistics. W. Bright (Ed.), Sociolinguistics: Proceeding of the UCLA Sociolinguistics Conference, 1964 (pp. 16–20). The Hague – Paris: Mouton & Co.
Püschel U. (2006). Lexikographie und Soziolinguistik / Lexicography and Sociolinguistics. U. Ammon, N. Dittmar, K. J. Mattheier, P. Trudgill (Eds.), Sociolinguistics. An International Handbook of the Science of Language and Society (Vol 3/3, pp. 2461–2473). Berlin – New York: Walter de Gruyter.
Thurlow C. (2001). The Internet and Language. R. Meisthrie (Ed.), Concise Encyclopedia of Sociolinguistics (pp. 287–289). Amsterdam – New York – Oxford – Shannon – Singapore – Tokyo: Elsevier.
Zaslavsky V., Fabris M. (1982). Лексика неравенства – к проблеме развития русского языка в советский период. Revue des Études Slaves, 54–3, 387–401.