Історико-лінгвістичні дослідження української мови: основні напрямки

ПУРЯЄВА Наталія Володимирівна –
кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник відділу історії української мови та ономастики Інституту української мови НАН України
вул. М. Грушевського, 4, м. Київ, 01001
Е-mail: puriajeva123@gmail.com

Рубрика: Дослідження
Мова статті: українська

Анотація: У статті розглянуто розвиток історико-лінгвістичних студій в україністиці, що їх здійснювали різноманітні наукові структурні підрозділи Академії наук України протягом 1918 – 2018 рр. Зазначено, що їхня діяльність була зосереджена на розвитку трьох напрямків історичної лінгвістики: історичної лексикографії, лінгвістичного едиційного джерелознавства та історії української мови. Ґрунтовно розглянуто основні здобутки в цих царинах.

Ключові слова: історико-лінгвістичні дослідження, відділ історії української мови Інституту української мови НАН України.

ЛІТЕРАТУРА

1. Богуславський С. Українсько-руські пам’ятки ХІ – ХVІІІ ст. про князів Бориса та Гліба. Розвідка й тексти. Київ, 1928.
2. Кровицька О. Українська історична лексикографія у міжслов’янському контексті. Проблеми слов’янознавства. 2003. Вип. 53. С. 136 – 144.
3. Левченко С.П. Розвиток досліджень з історичної граматики української мови після Жовтневої революції. Дослідження з мовознавства в Українській РСР за сорок років. Київ, 1957. С. 47 – 70.
4. Німчук В.В., Чепіга І.П. Історія української мови. Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України: 1930 – 2005. Матеріали до історії. Київ, 2005. С. 188 – 2001.
5. Пещак М.М., Русанівський В.М. Правила видання пам’яток української мови ХІV– ХVІІІ ст. Київ, 1961.
6. Рева Л. Робота Комісії давнього українського письменства при ВУАН. Студії з архівної справи та документознавства. 1999. Т. 4. С. 116 – 117.