УКРАЇНСЬКА МОВА В ПОЛІЛІНГВАЛЬНОМУ ПРОСТОРІ ЗАКАРПАТТЯ

Г.В. ШУМИЦЬКА, кандидат філологічних наук, доцент, декан філологічного факультету, ДВНЗ «Ужгородський національний університет»
вул. Університетська, 14, м. Ужгород, 88000

Е-mail: halyna.shumytska@uzhnu.edu.ua
https://orcid.org//0000-0001-7806-2963

Рубрика: Дослідження
Мова статті: українська

Анотація: У статті досліджено мовнополітичні тенденції на Закарпатті впродовж 1991–2020 рр. з огляду на загальноукраїнський контекст, визначено шляхи утвердження української мови як державної у взаємодії з мовами національних меншин. Засвідчено, що становище української мови як державної в регіоні зміцнюється, а її статус у суспільстві зростає, про що свідчить низка важливих мовнополітичних подій останніх років, серед яких особливо значущим є ухвалення Закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної». З іншого боку, маніпулювання мовним питанням в Україні, особливо у прикордонних регіонах, набуло політичного характеру, вийшло за межі держави, стало загрожувати конституційному устрою і державному суверенітету України, створило небезпеку в різних сферах життєдіяльності – освітній, економічній, політичній, правовій тощо. Тому потребує постійної прискіпливої уваги науковців.

Ключові слова: мовна політика, мовна ситуація, мовне законодавство, державна мова, рідна мова, мовнополітичний дискурс, мови національних меншин, мовна освіта, багатомовна освіта, засоби масової інформації, політичне русинство.

ЛІТЕРАТУРА

1. Белей Л. «Русинський» сепаратизм: націєтворення in vitro. Київ, 2017.
2. Галас Б. Пам’ятна подія. Українська мова на Закарпатті у минулому й сьогодні. Матеріали науково-практичної конференції (Ужгород, 5–6 травня 1992 p.). Ужгород, 1993. С. 3–4.
3. Гриценко П.Ю. Мова як індикатор угорсько-українських відносин сьогодення. Головний редактор. № 1 (46). С. 28–39.
4. Данилевська О.М. Мова революції та революція в мові: мовна політика Центральної Ради, Гетьманату, Директорії УНР. Київ, 2009.
5. Закарпаття 1919–2009 років: історія, політика, культура. Україномовний варіант українсько-угорського видання. Ужгород, 2010.
6. Масенко Л. Нариси з соціолінгвістики. Київ, 2010.
7. Німчук В.В. «Кодифікувати» нові літературні мови? Зберегти й захистити українські говори! Українська мова. № 3. С. 3–24.
8. Німчук В.В. Ще раз про «русинськый язык» і збереження діалектного середовища. Українська мова. № 3. С. 15–24.
9. Сюсько М.І. Питання сучасної української літературної та живорозмовної мови: Вибране. Ужгород, 2014.
10. Ткач Л. Повернутися до свого материка. Патрушева Т.О. (укладач). Масенко Лариса Терентіївна. Бібліографічний покажчик. Київ, 2012. С. 5–78.
11. Товт М.М., Черничко С.С. Об основах государственной языковой политики: научно-практический комментарий Закона Украины с приложениями. Киев, 2013.
12. Харченко С., Остафій О., Тарангул Л. та ін. Успішні практики багатомовної освіти в Україні. Київ, 2021.
13. Шумицька Г. Мова освіти на Закарпатті крізь призму Закону «Про освіту»: суперечності, настрої, тенденції. Освіта національних меншин в Україні: історичні традиції, правові засади, сучасні виклики (ХХ – початок ХХІ століть). Львів, 2019. Кн. 2. С. 329–366.
14. Шумицька Г.В. Через діалог до взаєморозуміння в мультилінгвальному просторі: регіональна рецепція мовних новацій в освітній сфері. Ужгород, 2019.
15. Шумицька Г., Путрашик В. Мовне питання в Україні після висновків Венеційської комісії: закарпатський онлайновий медіаракурс. Таврійські філологічні наукові читання: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції (Київ, 26–27 січня 2018 р.). Київ, 2018. С. 188–193.
16. Шумицька Г.В., Путрашик В.І. Тенденції мовної політики України в реаліях влади президента Володимира Зеленського та парламентської монобільшості «Слуги народу». Scientific developments of European countries in the area of philological researches. Collective monograph. Riga: Izdevnieciba «Baltija Publishing», 2020. P. 2. C. 640–666.