Зміни у ставленні українців до мов на тлі повномасштабного вторгнення Росії в Україну

С.О. СОКОЛОВА, доктор філологічних наук, професор, провідний науковий співробітник відділу стилістики, культури мови та соціолінгвістики
Інститут української мови НАН України
вул. Михайла Грушевського, 4, м. Київ, 01001

E-mail: a-senchuk@ukr.net
https://orcid.org/0000-0003-0052-6128

Рубрика: Дослідження
Мова статті: українська

Анотація: У статті представлено результати аналізу мовних преференцій та мовної поведінки двох категорій українських громадян – вимушених переселенців з окупованих територій та зони ведення бойових дій, переважно зі сходу й півдня України, і жителів регіонів, здебільшого західних, які їх приймають. Зафіксовано поліпшене ставлення до української (понад 50%) та гірше (понад 70%) – до російської мови в обох спільнотах і перехід до спілкування українською мовою половини переселенців (ще 36% і раніше спілкувалися нею) або принаймні зміцнення її позицій (93%). Порівняння отриманих результатів із результатами опитування 2017 р. засвідчило, що активна фаза російської агресії спричинила інтенсифікацію цих процесів, сформованих раніше. Ситуація, що склалася тепер, дуже сприятлива для зміцнення позицій української мови як державної, але наявний конфлікт між представниками різних мовних спільнот, який не можна недооцінювати.

Ключові слова: ставлення до мов, мовна поведінка, українська мова, російська мова, державна мова, російсько-українська війна.

ЛІТЕРАТУРА
Бестерс-Дільгер Ю. (ред.). (2010). Мовна політика та мовна ситуація в Україні: аналіз і рекомендації. Київ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія».
Вишняк О. (2009) Мовна ситуація та статус мов в Україні: динаміка, проблеми, перспективи (соціологічний аналіз). Київ: Ін-т соціології НАН України.
Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної». (2019). Відомості Верховної Ради (ВВР), 21, ст. 81. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2704-19#Text.
Залізняк Г., Масенко Л. (2001). Мовна ситуація Києва: день сьогоднішній та прийдешній. Київ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія».
Масенко Л.Т. (2020). Мовна ситуація України з погляду соціолінгвістів. Дивослово,10, 24–26.
Масенко Л.Т. (2010). Мовна ситуація України: соціолінгвістичний аналіз. Ю. Бестерс-Дільгер (ред.), Мовна політика та мовна ситуація в Україні: аналіз і рекомендації (с. 96–131). Київ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія».
Матвеєва Н.Р. (2022). Двомовність у сучасному комунікативному просторі Києва. Київ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія».
Мовна ситуація в Україні: між конфліктом і консенсусом. (2008). Київ: ІПіЕНД ім. І.Ф. Кураса НАН України.
Паращевін М. (2019). Результати національних щорічних моніторингових досліджень 1992–2019. Українське суспільство: моніторинг соціальних змін, 6(20), 415–512. https://i-soc.com.ua/assets/files/monitoring/mon 2019. pdf Київ: Інститут соціології НАН України.
Романцов В.О. (2008). Населення України і його рідна мова за часів радянської влади та незалежності (ХХ – початок ХХІ століття). Київ: Видавництво ім. О. Теліги.
Руда О.Г. (2021). Рідна мова vs мова повсякденного спілкування в оцінках українців. Slavia Meridionalis, 21, Article 2414. https://doi:10.11649/sm. 2414
Соколова С.О., Данилевська О.М., Руда О.Г. (2018). Територіальні та соціокультурні аспекти функціонування сучасних слов’янських мов як державних. Слов’янські обрії: доп. укр. учасн. XVI Міжнародного з’їзду славістів (м. Белград, Сербія, 20–27 серпня 2018 р.), 9, 145–169.
Соколова С.О., Залізняк Г.М. (2018). Особливості сучасної мовної ситуації України у дзеркалі соціології та соціолінгвістики. Українська мова, 2, 3–19.
Хмелько В.Є. (2004). Лінгво-етнічна структура України: регіональні особливості й тенденції змін за роки незалежності. Наукові записки НаУКМА. Соціологічні науки, 32, 3–15.
Цар І.М. (2021). Українське повсякденне мовлення у міському молодіжному середовищі. Київ: Наукова думка.
Besters-Dilger, Juliane (Ed.). (2009). Language policy and language situation in Ukraine: analysis and recommendations. Frankfurt am Main – New York: Peter Lang.
Hentschel G., Reuter T. (2020). Ukrainisch-russisches und russisch-ukrainisches Code-Mixing. Untersuchungen in drei Regionen im Süden der Ukraine (Ein dreijähriges Forschungsprojekt im Rahmen des D-A-CH-Programms von FWF und DFG). Colloquium: New Philologies, 5(2). https://doi:10.23963/cnp.2020. 5.2.5; https://colloquium.aau. at/index.php/Colloquium/article/view/137
Müller D., Wingender M.(Eds.). (2020). Discource and Practice of Bilingualisme: Contemporary Ukraine and Russia/Tatarstan. Interdisziplinäre Studien zum östlichen Europa, 7. Wiesbaden: Harrassowitz-Verlag.
Müller D., Wingender M. (Eds.). (2021). Language Politics, Language Situation and Conflicts in multilingual Societies: Case Studies in Contemporary Russia, Ukraine and Belarus. Interdisziplinäre Studien zum östlichen Europa,12. Wiesbaden: Harrassowitz –Verlag.
Olszański T.A. (2012). The language issue in Ukraine: An attempt at a new perspective. OSW Studies, 40.