• info@ukrmova.iul-nasu.org.ua
  • +38 (044)-278-12-09
  • Print ISSN 1682-3540
  • e-ISSN 2707-5249
» Випуски журналу » 2022 » Журнал “Українська мова” - № 3 (83) 2022 » Життя віддане ономастиці: штрихи до наукового портрета Ірини Михайлівни Желєзняк

Життя віддане ономастиці: штрихи до наукового портрета Ірини Михайлівни Желєзняк

Журнал “Українська мова” – № 3 (83) 2022
УДК 811.161.2’366.573’367.4:27—23

С. О. ВЕРБИЧ, доктор філологічних наук, старший науковий співробітник, провідний науковий співробітник відділу історії української мови та ономастики, Інститут української мови НАН України
вул. Михайла Грушевського, 4, м. Київ, 01001

E-mail: sviatoverb@ukr.net
https://orcid.org/0000-0003-4671-1898

Рубрика: Наукові постаті українських мовознавців
Мова статті: українська

Анотація: У статті схарактеризовано науковий доробок відомого українського мовознавця І. М. Желєзняк (25.04.1932–24.06.2020) у різних ділянках вітчизняної ономастики – антропоніміки, гідроніміки, мікротопоніміки, ойконіміки. Акцентовано на багатогранних інтересах науковця: структурно-семантичні особливості давньослов’янських імен-композитів, походження українських прізвищ, етимологія українських та інослов’янських потамонімів, ойконімів, оронімів, становлення київського мікротопонімікону, українсько-інослов’янські (українсько-південнослов’янські) гідронімні паралелі, проблема слов’янського етногенезу крізь призму власних назв. Окрему увагу зосереджено на науково-організаційній діяльності І. М. Желєзняк – як керівника (1985–2002) спершу групи ономастики в межах сектору діалектології та ономастики Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР, а згодом завідувача відділу ономастики в Інституті української мови НАН України. Наголошено на значущості наукових ідей ученого для сучасних ономастів і прийдешніх дослідників‑назвознавців. Актуалізовано внесок І. М. Желєзняк у становлення української ономастичної науки.

Ключові слова: антропоніми, гідроніми, ономастика, ономастичні дослідження, І. М. Желєзняк

УМОВНІ СКОРОЧЕННЯ
АЮЗР – Архив Юго-Западной России, издаваемый Временною комиссиею для разбора древних актов, высочайше учрежденную при Киевском, Подольском и Волынском генерал-губернаторе. (1859–1914). (ч. І–VIII). Киев: Типография Г. Т. Корчак-Новицкого.
Весел. – Веселовский, С. Б. (1974). Ономастикон: Древнерусские имена, прозвища и фамилии. Москва: Наука.
ЕСГНПР – Стрижак, О. С. (ред.). (1985). Етимологічний словник літописних географічних назв Південної Русі. Київ: Наукова думка.
ЕСУМ – Мельничук, О. С., Білодід, І. К., Коломієць, В. Т., Ткаченко, О. Б., Лукінова, Т. Б., Півторак, Г. П., & Скляренко, В. Г. (ред.). (1982–2012). Етимологічний словник української мови: у 7 т. (т. 1–6). Київ: Наукова думка.
ЛМ – Кравченко, В. (уклад.). (2005). Литовська метрика. Книга 561: Ревізії українських замків 1545 року. Київ: [б. в.].

ЛІТЕРАТУРА
Варбот, Ж. Ж. (1972). К реконструкции чередования гласных в некоторых славянских этимологических гнездах. В О. Н. Трубачев (ред.), Этимология. 1970 (с. 55–64). Москва: Наука.
Варбот, Ж. Ж. (1982). К реконструкции и этимологии некоторых праславянских глагольных основ и отглагольных имен. ІХ (*zoritі / *zariti II, *obsogъ и *obsožiti, *syknǫti, *rьvьnь и *ruja, *guzlo). В О. Н. Трубачев (ред.), Этимология. 1980 (с. 30–36). Москва: Наука.
Вербич, С. О. (2017). Гідронімія басейну Дністра. Луцьк: Терен.
Желєзняк, І. М. (1971). До походження гідроніма Цибульник. У К. К. Цілуйко (ред.), Питання гідроніміки. Матеріали ІІІ Республіканської ономастичної (гідронімічної) наради (с. 55–60). Київ: Наукова думка.
Желєзняк, І. М. (1977). Українські гідроніми від основи *sal-. Мовознавство, 6, 49–54.
Желєзняк, І. М. (1979). Гідроніми України як джерело відновлення деяких географічних термінів. Мовознавство, 4, 46–52.
Желєзняк, І. М. (1981). Балкансько-українські взаємозв’язки і паралелі. В О. С. Стрижак (ред.), Гідронімія України в її міжмовних і міждіалектних зв’язках (с. 31–65). Київ: Наукова думка.
Желєзняк, І. М. (1985). З тюркської гідронімії Києва. Мовознавство, 3, 37–40.
Желєзняк, І. М. (1987). Рось і етнолінгвістичні процеси Середньонаддніпрянського Правобережжя. Київ: Наукова думка.
Желєзняк, І. М. (1988a). Гідронімія України та проблема слов’янського етногенезу. У Х Міжнародний з’їзд славістів. Софія, вересень 1988 р. Слов’янське мовознавство. Доповіді (с. 5–15). Київ: Наукова думка.
Железняк, И. М. (1988b). Гидронимия Украины и проблема славянского этногенеза. У Х Международен конгрес на славистите. София 14–22 септември 1988 г.: Резюмета на докладите (с. 638). София: Издателство на Българската академия на науките.
Железняк, И. М. (1993). Европейский ареал оронимов с основой *bheus-. В В. В. Иванов (ред.), Общеславянский лингвистический атлас: Материалы и исследования. 1988–1990 (с. 145–155). Москва: Наука.
Желєзняк, І. М. (1996). Ономастична лексика і український етногенез. Вісник Національної академії наук України, 1–2, 30–33.
Желєзняк, І. М. (1996). Ономастика та періодизація глотогенезу в Україні (до постановки питання). В А. Івченко & О. Тараненко (ред.), ІІІ Міжнародний конгрес україністів (26–29 серпня 1996 р.): Мовознавство (с. 68–73). Харків: Око.
Желєзняк, І. М. (1999). Гідронімія басейну Тетерева в контексті балканських та інших ономастичних зв’язків. В І. М. Желєзняк (ред.), Ономастика Полісся (с. 110–138). Київ: [б. в.].
Желєзняк, І. М. (2000). Матеріали до «Історико-етимологічного словника топонімії Києва». В І. М. Желєзняк (ред.), Українська пропріальна лексика: Матеріали наукового семінару 13–14 вересня 2000 р. (с. 50–55). Київ: Кий.
Желєзняк, І. М. (2006). Ойконім Мозир у слов’янському контексті. В А. В. Солахаў & В. В. Шур (рэд.), Надзённыя праблемы лексікалогіі і анамастыкі славянскіх моў (с. 161–162). Мазыр: МДПУ імя І. П. Шамякіна.
Желєзняк, І. М. (2011). Слов’янська антропоніміка (вибрані статті). Київ: Кий.
Желєзняк, І. М. (2014). Київський топонімікон. Київ: Кий.
Козлова, Р. М. (1997). Структура праславянского слова (Праславянское слово в генетическом гнезде). Гомель: [б. и.].
Лучик, В. В. (2014). Етимологічний словник топонімів України. Київ: Академія.
Петров, В. П. (1972). Етногенез слов’ян: джерела, етапи розвитку і проблематика. Київ: Наукова думка.
Трубачев, О. Н. (1968). Названия рек Правобережной Украины. Словообразование. Этимология. Этническая интерпретация. Москва: Наука.
Шульгач, В. П. (2010). Лексичні архаїзми наддністрянських говорів (етимологічні нотатки). У Мовознавчі студії. Вип. 3: Діалект у лінгвокультурологічному просторі (За матеріалами Міжнародної наукової конференції на пошану 100-річчя від дня народження проф. Гаврила Шила) (с. 374–377). Дрогобич: Швидкодрук.
Hengst, K. (2008). Gedanken zur Erklärung des tschechischen Ortsnamens Cheb. Onomastica Slavogermanica, XXV, 80(5), 51–57.
Jakubowicz, M. (2010). Drogi słów na przestrzeni wieków: zarys słownika motywacji semantycznych na materiale przymiotników słowiańskich odziedziczonych z prasłowiańszczyzny. Warszawa: Slawistyczny Ośrodek Wydawniczy.
Milewski, T. (1993). O pochodzeniu słowiańskich imion złożonych. Teoria, typologia i historia języka (s. 226–237). Kraków: Universitas.