• info@ukrmova.iul-nasu.org.ua
  • +38 (044)-278-12-09
  • Print ISSN 1682-3540
  • e-ISSN 2707-5249
» Мовно-естетичний знак культури «муза» в мовотворчості неокласиків

Мовно-естетичний знак культури «муза» в мовотворчості неокласиків

Мовно-естетичний знак культури «муза» в мовотворчості неокласиків
УДК 811.161.2’38

А.О. ПАЛАШ, аспірантка відділу стилістики, культури мови та соціолінгвістики
Інститут української мови НАН України
вул. Михайла Грушевського, 4, м. Київ, 01001

Е-mail: palash706@gmail.com
https://orcid.org/0000-0001-5283-9906

Рубрика: Дослідження молодих науковців
Мова статті: українська

Анотація: У статті комплексно проаналізовано мовно-естетичний знак культури «муза» в поетичній мовотворчості авторів-неокласиків. Наголошено, що образно-виражальну специфіку неокласичного віршування визначає закоріненість естетичного кредо в античній культурі. З’ясовано, що мовно-естетичний знак культури «муза» конкретизують образи богиня, творчість / поезія, натхнення, жінка / дівчина, Україна. Відзначено ідеологійну маркованість цього мовно-естетичного знака. Визначено новітні семантичні прирощення, яких набуває образ муза в поетичній практиці неокласиків.

Ключові слова: ідіостиль, мовотворчість, мовно-естетичний знак культури, образ, метафора.

УМОВНІ СКОРОЧЕННЯ

ЛЕЛітературознавча енциклопедія: у 2 т. (2007). Т. 1: А–Л. Київ: Академія.
СУМСловник української мови: в 11 т. (1970–1980). Київ: Наукова думка.

ЛІТЕРАТУРА

Драй-Хмара М. (1989).  Вибране. Київ: Дніпро.
Єрмоленко С.Я. (1999). Нариси з української словесності: Стилістика та культура мови. Київ: Довіра.
Єрмоленко С.Я. (2015). Мовно-естетичні знаки культури в оригінальній і перекладній творчості Максима Рильського. Науковий потенціал славістики: історичні здобутки та тенденції розвитку: тези доп. Міжнар. наук. конф. до Дня слов’янської писемності і культури (Київ, 21.05.2015) (с. 155–156). Київ: НБУВ.
Жайворонок В.В. (2006).  Знаки української етнокультури: Словник-довідник. Київ: Довіра.
Зеров М.К. (1990). Твори: у 2 т. (т. 1: Поезії. Переклади). Київ: Дніпро.
Клен Юрій. (1991). Вибране. Київ: Дніпро.
Коваль О.В. (2008). Мовотворчість поетів – «неокласиків» та її роль у збагаченні виражально-зображальних засобів української мови [автореф. дис… канд. філол. наук]. Запоріжжя.
Костянтинова С. (1996). Мовні знаки античної культури в поетичному тексті (на матеріалі творів Юрія Клена та Максима Рильського). http://kulturamovy.univ.kiev.ua/KM/pdfs/Magazine48-49-6.pdf (дата звернення: 20.04.2023).
Мацько Л.І. (2011). Лінгвокультурологічний аналіз художнього тексту. Культура слова,  75, 56–66.
Рильський М.Т. (1983). Зібрання творів: у 20 т. Київ: Наукова думка.
Сюта Г.М. (2017). Цитатний тезаурус української поетичної мови ХХ століття. Київ: КММ.
Филипович П. (1989). Поезії. Київ: Рад. письменник.
Шах-Майстренко М. (1999). Шевченко і антична культура. Київ: Фахівець.