А.О. ПАЛАШ, доктор філософії, молодший науковий співробітник відділу стилістики, культури мови та соціолінгвістики
Інститут української мови НАН України
вул. Михайла Грушевського, 4, м. Київ, 01001
Е-mail: palash706@gmail.com
https://orcid.org/0000-0001-5283-9906
Рубрика: Дослідження молодих науковців
Мова статті: українська
Анотація: У статті комплексно проаналізовано мовно-естетичний знак культури “простір” у мовотворчості неокласиків, репрезентований мовними образами місто, Київ. Простежено механізми лінгвоестетизації слова-поняття: місто, пов’язане з виявленням та описом образів-конкретизаторів його просторової, архітектурної, соціальної інфраструктури (дім, замок, кам’яниця, ліхтар тощо) та Київ, який конкретизований образами Київська Русь, русичі, князі (Святослав, Ярослав, Ігор). Наголошено, що образно-семантичну структуру однойменного знака культури моделюють семи ‘минуле’, ‘теперішнє’, ‘майбутнє’.
Ключові слова: мовно-естетичний знак культури, слово-поняття, образ, лінгвоестетика, модернізм, поетичний дискурс неокласиків, національна ідентичність.
УМОВНІ СКОРОЧЕННЯ
СУМ – Словник української мови: в 11 т. (1970–1980). Київ: Наукова думка.
ФС – Шинкарук В.І. (ред). (1986). Філософський словник. Київ: Гол. редакція укр. рад. енциклопедії.
ЛІТЕРАТУРА
Агеєва В. (2003). Київські неокласики. Київ: Факт.
Голубовська І.О. (2004). Етнічні особливості мовних картин світу. Київ: Логос.
Драй-Хмара М. (1989). Вибране. Київ: Дніпро.
Єрмоленко С. Я. (1999). Нариси з української словесності: Стилістика та культура мови. Київ: Довіра.
Єрмоленко С. Я. (2015). Мовно-естетичні знаки культури в оригінальній і перекладній творчості Максима Рильського. Науковий потенціал славістики: історичні здобутки та тенденції розвитку: тези доп. Міжнар. наук. конф. до Дня слов’янської писемності і культури (Київ, 21 трав. 2015 р.) (с. 155–156). Київ: НБУВ.
Жайворонок В.В. (1994). Лінгвостилістична основа поетики Т.Г. Шевченка. Мовознавство, 2–3, 3–13.
Жайворонок В.В. (2006). Знаки української етнокультури: словник-довідник. Київ: Довіра.
Зеров М. К. (1990). Зібрання творів: у 20 т. Київ: Дніпро.
Клен Юрій. (1991). Вибране. Київ: Дніпро.
Космеда Т.А. (2000). Аксіологічні аспекти прагмалінгвістики: формування і розвиток категорії оцінки. Львів: Вид-во ЛНУ ім. І. Франка.
Кравець Л.В. (2020). Метафори природи в поетичних текстах М. Рильського та Л. Костенко. Культура слова, 92, 52–62.
Лисиченко Л.А. (1965). Із спостережень над мовними традиціями Т. Шевченка в поезії А. Малишка. Вісник Харківського університету, 7, 42–46.
Маленко О.О. (2010). Лінгво-естетична інтерпретація буття в українській поетичній мовотворчості (від фольклору до постмодерну). Харків: Харків. нац. пед. ун-т імені Г.С. Сковороди; Харків. історико-філол. т-во.
Мялковська Л.М. (2001). Стилістика художньої прози Валер’яна Підмогильного: лексико-семантичні поля, тропи, стилістичний синтаксис [автореф. дис… канд. філол. наук]. Київ.
Павличко С.Д. (1997). Дискурс модернізму в українській літературі: монографія. Київ: Либідь.
Прокопович Л.С. (2011). Лексико-семантичне поле «простір» в українській поетичній мові другої половини ХХ століття [автореф. дис… канд. філол. наук]. Київ.
Пустовіт Л.О. (2009). Словник української поезії другої половини XX ст.: семантико-функціональний аспект. Київ: Рідна мова.
Рильський М.Т. (1983). Зібрання творів: у 20 т. Київ: Наукова думка.
Ставицька Л.О. (2000). Естетика слова в українській поезії 10–30 pp. XX ст. Київ: Правда Ярославичів.
Филипович П. (1989). Поезії. Київ: Рад. письменник.
Черевченко О. (2004). Античні та біблійні ремінісценції у поетичному дискурсі українських неокласиків. Слово і Час, 8, 65–74.
Шерех Ю. (1998). Пороги і Запоріжжя. Література. Мистецтво. Ідеологія: у 3 т. Том 1. Харків: Фоліо.
Genette G. (1990). Narrative Discourse Revisited. Transl by Jane E. Lewin. Ithaca – New York.