Репрезентація образу матері в польських та українських пареміях

І.Ю. ШКІЦЬКА, доктор філологічних наук, професор, професор кафедри інформаційної та соціокультурної діяльності
Західноукраїнський національний університет
вул. Львівська, 11, м. Тернопіль, 46009

E-mail: i.shkitska@gmail.com
http://orcid.org/0000-0002-0252-8111

Рубрика: Дослідження
Мова статті: українська

Анотація: У статті порівняно образ матері, вербалізований у польських і українських пареміях. Описано номінації на позначення матері, відображені в фразеологійно-паремійному матеріалі польської та української мов. На прикладі паремій визначено ставлення до материнства у традиційній польській і українській культурах, зʼясовано роль матері у вихованні дітей. У фразеологійно-паремійному матеріалі обох мов установлено опозиції «мати – дружина», «батько – мати», «мати – мачуха», що підкреслюють важливість матері в житті кожної людини. Схарактеризовано образ свекрухи, відбитий у польських і українських пареміях. Виявлено негативнооцінні характеристики жінки‑матері.

Ключова слова: образ матері, польська мова, українська мова, паремії, прислів’я, приказки, номінації, засоби вербалізації материнства.

УМОВНІ СКОРОЧЕННЯ

ПТП – Прислів’я та приказки: про маму. (2016). Порохівниця. http://surl.li/vlypbu (дата звернення: 25.06.2024).
УПТП – Українські прислів’я та приказки. (1992). Київ: Товариство «Знання України».

ЛІТЕРАТУРА

Калько В.В. (2013). Вербальна репрезентація концепту мати в українських пареміях. Мовознавчий вісник, 16–17, 221–229. http://surl.li/fslaow (дата звернення: 25.05.2024).
Коцюба З.Г. (2010). Рефлексія побутової свідомості в різномовному провербіальному просторі (від універсального до національного): монографія. Львів: Видавничий дім «Укрпол».
Макарець Ю.С., Сліпчук О.М. (2013). Концепти рід, родина, сімʼя в мовній картині світу українців. Наукові записки Ніжинського держ. ун‑ту ім. Миколи Гоголя. Серія: Філологічні науки, 1, 75–78. http://surl.li/jxcffx (дата звернення: 20.06.2024).
Марфіна Ж. (2014). Етнолінгвокультурний зміст українських паремій із семантичним компонентом ‘спорідненістьʼ. Українська мова, 2, 51–60.
Мороз Т. (2021). Репрезентація родинних цінностей у польських паремійних одиницях із семантично протилежними компонентами. Poznańskie Studia Slawistyczne, 21, 227–246. https://doi.org/10.14746/pss.2021.21.12
Номис М. (уклад.). (2003). Українські приказки, прислів’я і таке інше: зб. О.В. Марковича та ін. Прим. та вступна ст. М.М. Пазяка. Київ: Либідь.
Пазяк М.М. (уклад.). (1990). Прислів’я та приказки. Людина. Родинне життя. Риси характеру. Київ: Наукова думка.
Пазяк М.М. (уклад.). (2001). Українські прислів’я, приказки та порівняння з літературних пам’яток. Київ: Наукова думка.
Плав’юк В.С. (уклад.). (1946). Приповідки або українсько-народна філософія. Том 1. Едмонтон: Альберта.
Плав’юк В.С. (уклад.). (1996). Українські приповідки. Том II. Едмонтон: Катедра української культури та етнографії ім. Гуцуляків, Альбертський університет Асоціація Українських Піонерів Альберти.
Сукаленко Т.М. (2010). Метафоричне вираження концепту ЖІНКА в українській мові. Київ: Інститут української мови; Видавничий дім Дмитра Бураго.
Чернова А.В. (2010). Концепти «батько», «мати» в українській лексико-фразеологічній системі світу [автореф. дис. … канд. філол. наук]. Дніпро.
Adalberg Samuel. (1889–1894). Księga przysłów, przypowieści i wyrażeń przysłowiowych polskich. Warszawa: Druk Emila Skiwskiego. Retrieved February 20, 2024 from http://surl.li/vgdusu
Bartmiński J. (2007). Stereotypy mieszkają w języku. Studia etnolingistyczne. Lublin: Wydawnictwo Uniwersytety Marii Curie-Skłodowskiej.
Krzyżanowski, J. (1969). Nowa księga przysłów i wyrażeń przysłowiowych polskich. Tоm 1. Warszawa: PIW.
Murawska P. (2016). Wartości rodzinne w zwierciadle ukraińskich paremii. Studia Ukrainica Posnaniensia, 4, 103–107.
Przysłowia polskie. (2012). OLiMP. Retrieved April 13, 2024 from http://przyslowia-polskie.pl/
Świerczyńska D. (2001). Przysłowia są na wszystko. Warszawa: Wydawnictwo Szkolne PWN.
Wikisłownik. (2023). Kategoria: Polskie przysłowia. Retrieved May 03, 2024 https://pl.wiktionary.org/wiki