Морфологійна парадигма в контексті діалектної граматики

А.О. КОЛЕСНИКОВ, доктор філологічних наук, доцент, завідувач кафедри української мови і літератури
Ізмаїльський державний гуманітарний університет
вул. Ріпина, 12, м. Ізмаїл, 68600

E-mail: akolesnykov2015@ukr.net
https://orcid.org/0000-0002-8365-7598

Рубрика: Дослідження
Мова статті: українська

Анотація: У статті обґрунтовано парадигмологію як складник діалектної граматики для опису системи частин мови, оскільки саме в парадигмі можна узагальнити спостережувані в мовленні словоформи. Запропоновано розв’язання деяких проблем парадигмології на основі діалектного матеріалу: парадигматичної будови категорій, повноти та симетричности парадигм. Парадигматичну будову граматичних категорій уґрунтовано на категорії стану української мови, аргументовано центральне протиставлення активного стану і зворотности, а не активного і пасивного стану. З’ясовано різні аспекти класифікації неповних парадигм числівників у діалектному мовленні, установлено їхню лакунарність та моделі вияву на матеріалі складених числівників.

Ключові слова: морфологійна парадигма, діалект, літературний стандарт, граматична категорія, диспропорція парадигм.

ЛІТЕРАТУРА

Бевзенко С.П. (1980). Українська діалектологія. Київ: Вища школа.
Білодід І.К. (ред.). (1969). Сучасна українська літературна мова. Морфологія. Київ: Наукова думка.
Вихованець І.Р. (1988). Частини мови в семантико-граматичному аспекті. Київ: Наукова думка.
Вихованець І., Городенська К. (2004). Теоретична морфологія української мови: Академічна граматика української мови. Київ: Пульсари.
Вихованець І.Р., Городенська К.Г., Загнітко А.П., Соколова С.О. (2017). Граматика сучасної української літературної мови. Морфологія. Київ: Видавничий дім Дмитра Бураго.
Глібчук Н., Костів О. (2023). Українська діалектологія. Львів: Піраміда.
Делюсто М.С. (2010). Граматика говірки у світлі тексту [автореф. дис. … канд. філол. наук]. Київ. https:// surl.li/rzestk (дата звернення: 15.12.2024).
Жовтобрюх М.А., Кулик Б.М. (1972). Курс сучасної української літературної мови. Ч. 1. Київ: Вища школа.
Закревська Я. (ред.). (1991). Гуцульщина. Лінгвістичні етюди. Київ: Наукова думка.
Колесников А.О. (2015). Морфологія українських південнобесарабських говірок: генеза і динаміка. Ізмаїл: СМИЛ.
Колесников А. (2020). Парадигмологія української мови: теоретичні питання: навчальний посібник. Ізмаїл: ІРБІС.
Колесников А., Делюсто М. (2024). Парадигмологія української мови: іменник: навчальний посібник. Ізмаїл: ІРБІС.
Матвіяс І.Г. (1990). Українська мова і її говори. Київ: Наукова думка.
Матвіяс І.Г. (2006). Діалектна основа словозміни в українській мові. Мовознавство, 5, 52–65.
Мойсієнко А.К. (ред.). (2013). Сучасна українська мова. Морфологія. Київ: Знання.
Прилипко Н.П. (2007). Подільський говір. Українська мова: Енциклопедія (с. 519–520). Київ: Видавництво «Українська енциклопедія» ім. М.П. Бажана.
Kuryłowicz J. (1936). Derivation lexicale et derivation syntaxique (Contribution à la théorie des parties de discours). Bulletin de la Société Linguistique de Paris, XXXVII, 79–92.