Опозиція «чоловіче – жіноче» у польських і українських пареміях
І.Ю. ШКІЦЬКА, доктор філологічних наук, професор, професор кафедри інформаційної та соціокультурної діяльності
Західноукраїнський національний університет
вул. Львівська, 11, м. Тернопіль, 46009
E-mail: i.shkitska@gmail.com
http://orcid.org/0000-0002-0252-8111
Рубрика: Дослідження
Мова статті: українська
Анотація: Статтю присвячено вияву опозиції «чоловіче – жіноче» у польських і українських пареміях. Визначено та схарактеризовано критерії, за якими протиставлено осіб чоловічої і жіночої статі, зокрема погляди на створення сімʼї та спосіб закохування, фізичну силу і витривалість; зовнішній вигляд і ставлення до нього; розумові здібності; предмет розмови; емоційність і темперамент; характер виконуваної роботи. Виокремлено номінації на позначення осіб чоловічої та жіночої статі, що становлять опозиції; схарактеризовано засоби їх вербалізації, зʼясовано риси характеру, за якими протиставлені чоловіки і жінки в польських та українських пареміях. Констатовано провідну роль у них чоловіка в сімʼї, домінантну позицію жінки у веденні домашнього господарства, несхвалення тих чоловіків, які потрапили під владу жінок, осуд насилля над жінками у традиційному суспільстві.
Ключові слова: паремії, прислівʼя, приказки, польська мова, українська мова, опозиція «чоловіче – жіноче», оцінні номінації чоловіків і жінок.
ЛІТЕРАТУРА
Васильєва Н.О. (2019). Гендерна інтерпретація природи: колір, звук, запах (на матеріалі прозових творів української, російської, англійської та французької художньої літератури кінця ХІХ – першої половини ХХ ст.) [дис. … канд. філол. наук]. Одеса.
Гапєєва І.М. (2018). Жіночі стереотипи в українських пареміях. Science and Technology of the Present Time: Priority Development Directions of Ukraine and Poland: International Multidisciplinary Conference, 4 (1), 164–167.
Дмитренко М. (ред.), Іваннікова Л., Лозко Г. та ін. (1994). Українські символи. Київ: Народознавство.
Ковальчук М.С., Алексєєв В.С. (2019). Мовне вираження гендерних стереотипів в українських фразеологізмах та пареміях. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія: Філологія, 38 (1), 24–27.
Кононенко В.І. (2002). Мова. Культура. Стиль. Київ – Івано-франківськ: Плай.
Космеда Т.А. (наук. ред.), Карпенко Н.А., Осіпова Т.Ф. та ін. (2014). Гендерна лінгвістика в Україні: історія, теоретичні засади, дискурсивна практика. Харків: ХНПУ ім. Г.С. Сковороди; Дрогобич: Коло.
Лозицька М. (2021). Лінгвокультурний та прагматичний аспекти гендерно маркованих фразеологізмів сучасної німецької мови [дис. … д. філос.]. Луцьк.
Мимченко Н.О. (2013). Категорії ‘фемінність’ і ‘маскулінність’: здобутки та перспективи. Наукові праці Чорноморського державного університету імені Петра Могили. Серія: Філологія. Мовознавство, 219 (207), 70–73.
Мороз Т. (2021). Репрезентація родинних цінностей у польських паремійних одиницях із семантично протилежними компонентами. Poznańskie Studia Slawistyczne, 21, 227–246. https://doi.org/10.14746/pss.2021.21.12
Номис М. (уклад.). (2003). Українські приказки, прислів’я і таке інше. Київ: Либідь.
Пазяк М.М. (уклад.). (2001). Українські прислів’я, приказки та порівняння з літературних пам’яток. Київ: Наукова думка.
Панасенко Т.М. (уклад.). (2012). Українські прислівʼя і приказки. Харків: Товариство «Бібколектор».
Плав’юк В.С. (уклад.). (1946). Приповідки або українсько-народна філософія. Том 1. Едмонтон: Альберта.
Плав’юк В.С. (уклад.). (1996). Українські приповідки. Том II. Едмонтон: Катедра української культури та етнографії ім. Гуцуляків, Альбертський університет Асоціація Українських Піонерів Альберти.
Пруднікова А.О. (2019). Гендер у фразеологізмах із загальними іменами. Закарпатські філологічні студії, 1 (9), 125–129.
Шкіцька І.Ю. (2024). Відображення стереотипних уявлень про жінок у пареміях: польсько-українські паралелі. Мова: Класичне – Модерне – Постмодерне, 10, 135–161.
Adalberg S. (1889–1894). Księga przysłów, przypowieści i wyrażeń przysłowiowych polskich. Warszawa: Druk Emila Skiwskiego. http://surl.li/vgdusu (дата звернення: 28.10.2024).
Białek M. (2012). Ilustrowany słownik przysłów. Kraków: Greg.
Jędrzejko E. (1994). Kobieta w przysłowiach, aforyzmach i anegdotach polskich. Konotacje i stereotypy. Anusiewicz J., Handke K. (red.). Język a Kultura, 9, 159–172. Płeć w języku i kulturze. Wrocław.
Karwatowska M., Szpyra-Kozłowska J. (2010). Lingwistyka płci. Ona i on w języku polskim. Lublin: Wydawnictwo Uniwersytetu Marii Curie-Skłodowskiej.
Kiełkiewicz-Janowiak A. (2019). Gender specification of Polish nouns naming people. Language system and public debate arguments. Slovenščina, 7 (2), 141–170.
Kłusek U. (2007). Tato to nie mama. Sygnały Troski, 3, 4–5.
Krawczyk-Tyrpa A. (1999). Atrybuty mężczyzn i kobiet utrwalone w polszczyźnie. А. Adamowski, S. Niebrzegowska (red.), W zwierciadle języka i kultury (s. 427–433). Lublin.
Krzyżanowski J. (1969). Nowa księga przysłów i wyrażeń przysłowiowych polskich. Vol. 1. Warszawa: PIW.
Olszewska A. (2023). Stereotypy płci w stałych wyrażeniach używanych w języku norweskim i polskim (Gender stereotypes in Norwegian and Polish fixed expressions). Język w Poznaniu, 13–14, 105–121 [Dysertacje Wydziału Neofilologii UAM w Poznaniu]. Wydawnictwo Ryst.
Przysłowia polskie. (2012). OLiMP. http://przyslowia-polskie.pl/ (дата звернення: 15.11.2024).
Puda-Blokesz M. (2016). Jak nie ma w domu chłopa, zgłupieje i Penelopa – męskość i żeńskość w polskiej leksyce i frazeologii o proweniencji mitologicznej. Socjolingwistyka, XXX, 207–220.
Wikisłownik. (2023). Kategoria: Polskie przysłowia. https://pl.wiktionary.org/wiki (дата звернення: 12.11.2024).