Сучасний підхід до вивчення мовної ситуації: слов’янський досвід і українські реалії
С.О. СОКОЛОВА, доктор філологічних наук, професор, завідувач відділу стилістики, культури мови та соціолінгвістики
Інститут української мови НАН України
вул. Михайла Грушевського, 4, м. Київ, 01001
E-mail: a-senchuk@ukr.net
https://orcid.org/0000-0003-0052-6128
Рубрика: Дослідження
Мова статті: українська
Анотація: У статті проаналізовано використання терміна мовна ситуація (англ. language situation або linguistic situation) у різних національних наукових традиціях та підходи до опису мовної ситуації у слов’янських країнах. З’ясовано, що попри подібність загальних визначень цього терміна в конкретних дослідженнях увагу закцентовано переважно на одному з трьох можливих аспектів – співвідношенні функціонування різних ідіомів у межах соціуму, ситуації з використанням певного ідіому на певній території чи в певній спільноті або на власне внутрішньомовній ситуації, тобто внутрішній диференціації мови для задоволення різних потреб суспільства. Українське суспільство схарактеризовано як таке, що перебуває у процесі трансформації від екзоглосної (що характеризується масовим білінгвізмом) до переважно ендоглосної (з переважанням української мови та зі збереженням мов корінних народів і національних меншин) мовної ситуації.
Ключові слова: мовна ситуація, мовна поведінка, мовна політика, слов’янські мови, функціонування мови, корпусне планування мови, мова більшости, мова меншости, українська мова за кордоном.
УМОВНІ СКОРОЧЕННЯ
ВПО – внутрішньо переміщені особи.
Закон, 2017 – Закон України «Про освіту». (2017). Відомості Верховної Ради України (с. 38–39). Офіційний вебпортал Верховної Ради України. http://surl.li/ylal (дата звернення: 25.05.2023).
Закон, 2019 – Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної». (2019). Відомості Верховної Ради України № 2704-VIII, від 25.04.2019. Офіційний вебпортал Верховної Ради України. http://surl.li/rpyzr (дата звернення: 25.05.2023).
ЗМК – засоби масової комунікації.
КМІС – Київський міжнародний інститут соціології
ЛІТЕРАТУРА
Алексова К. (2014). Съвременната българска езикова ситуация в европейски контекст. Диана Иванова (ред.), Езиковата политика в европейски и национален контекст (с. 65–81). Пловдив: Университетско издателство «Паисий Хилендарски». http://surl.li/oluxa (дата звернення: 08.12.2023).
Алексова К. (2016). Езиковата ситуация в София на фона на езиковата ситуация в България (върху данни за етнолингвистичното разнообразие). Проблеми на социолингвистиката ХІІ. Езиковата ситуация – състояние и тенденции (с. 254–271). Велико Търново: Знак «94». http://surl.li/sgepj (дата звернення: 08.12.2023).
Бестерс-Дільґер Ю. (ред.). (2008). Мовна політика та мовна ситуація в Україні: аналіз і рекомендації. Київ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія».
Бояджиев Т. (2008а). Езиковата ситуация у нас в исторически и съвременен план и европейската езикова политика. Ч. 1. Български език, 2. http://surl.li/sgeqn (дата звернення: 25.05.2023).
Бояджиев Т. (2008б). Езиковата ситуация у нас в исторически и съвременен план и европейската езикова политика. Ч. 2. Български език, 3. http://surl.li/sgern (дата звернення: 25.05.2023).
Брицин В.М. (2007а). Мовна політика. Українська мова: Енциклопедія (с. 375–378). Київ: Вид-во «Укр. енцикл.» ім. М.П. Бажана.
Брицин В.М. (2007б). Мовна ситуація. Українська мова: Енциклопедія (с. 379). Київ: Вид-во «Укр. енцикл.» ім. М.П. Бажана.
Васильєва Л.П. (2016). Соціолінгвістика в південнослов’янських країнах. Мовознавство, 6, 37–47. http://surl.li/sgfjw (дата звернення: 25.05.2023).
Вингендер М. (2017). Волго-Уральский регион в свете определения, классификации и типологии языковых ситуаций. Многоязычие в Волго-Уральском регионе, 1, 9–26.
Глушица Р. (2007). Стандардизација црногорског језика. Ostojić Branislav (Ed.), Jezička situacija u Crnoj Gori – norma i standardizacija. International Scientific Conference, 24–25.05.2007 (s. 259–266). Montenegrin Academy of Sciences and Arts. http://surl.li/sgetp (дата звернення: 25.05.2023).
Дзюба І. (2005). Переднє слово до видання 1998 року. Інтернаціоналізм чи русифікація (с. 32–41). Київ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія».
Жлуктенко Ю.О. (1964). Українсько-англійські міжмовні відносини. Українська мова у США і Канаді. Київ: Видавництво Київського університету.
Жлуктенко Ю.О. (1990). Українська мова на лінгвістичній карті Канади. Київ: Наукова думка.
Кулик В. (2023). Мова та ідентичність в Україні на кінець 2022. Збруч. https://zbruc.eu/node/114247 (дата звернення: 18.09.2023).
Масенко Л.Т. (2012). Радянська спадщина в мовній політиці України. Б.М. Ажнюк (ред.), Екологія мови і мовна політика в сучасному суспільстві (с. 65–72). Київ: Видавничий дім Дмитра Бураго. http://surl.li/sgfaf (дата звернення: 25.05.2023).
Мечковская Н.Б. (2003). Белорусский язык: Социолингвистические очерки. München: Verlag Otto Sagner. http://surl.li/sgfcc (дата звернення: 13.12.2023).
Михальченко В.Ю. (ред.). (2006). Словарь социолингвистических терминов. Москва: Институт языкознания РАН.
Михальченко В.Ю. (ред.). (2016). Язык и общество. Энциклопедия. Москва: Издательский центр «Азбуковник».
Нещименко Г.П. (2003). Языковая ситуация в славянских странах. Опыт описания. Анализ концепций. Москва: Наука.
Пачев А. (1993). Малка енциклопедия по социолингвистика. Плевен: Евразия-Абагар.
Пилипчук О. (2013). З історії формування соціолінгвістичної термінології: зіставна характеристика відповідників У. Вайнрайха та Ю. Жлуктенка. Мова і суспільство, 4, 131–137.
Селіванова О. (2006). Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія. Полтава – Київ: Довкілля.
Смаль-Стоцький Р. (1969). Українська мова в Совєтській Україні. Нью-Йорк – Торонто – Сидней – Париж: Наукове товариство ім. Шевченка в ЗДА.
Соколова С.О. (2023). (ред.). Територіальні та соціокультурні умови функціонування української мови в Україні: монографія [автори: С.О. Соколова, М.О. Гонтар, О.М. Данилевська, Г.М. Залізняк, Л.Т. Масенко, О.Г. Руда, В.М. Труб, І.М. Цар]. Київ. http://surl.li/parnp (дата звернення: 25.05.2023).
Сотировић В.Б. (2013). Социолингвистички апект распада Југославије и српско национално питање. Треће допуњено издање. Виљнус. http://surl.li/sgfip (дата звернення: 25.05.2023).
Стојановић Је. (2007). Идентитет и статус српског језика у Црној Гори (некад и сад). Ostojić Branislav (Ed.), Jezička situacija u Crnoj Gori – norma i standardizacija. International Scientific Conference. 24–25.05.2007 (с. 267–283). Montenegrin Academy of Sciences and Arts. https://canupub.me/ivs0 (дата звернення: 25.05.2023).
Чапленко В. (1974). Мовна політика більшовиків на Україні в 1950–60х рр. Чикаго: Український Публіцистично-Науковий Інститут.
Чемоданов Н.С. (ред.). (1975). Новое в зарубежной лингвистике. Вып. VII. Социолингвистика. Москва: Изд-во «Прогресс».
Швейцер А.Д., Никольский Л.Б. (1978). Введение в социолингвистику. Москва: Высшая школа.
Шевельов Ю. (2009). Українська мова в першій половині двадцятого століття (1900–1941): стан і статус. Лариса Масенко (упоряд.), Юрій Шевельов. Вибрані праці у двох книгах (Кн. І. Мовознавство, с. 26–279). Київ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія».
Bergh, van de, P. L. (2001). Power Differentials and Language. R. Mesthri (Ed.), Concise Encyclopedia of Sociolinguistics (рр. 597–603). Amsterdam – New York – Oxford – Shannon – Singapore – Tokyo: Elsevier.
Brown D. (2001). Williams, Glyn (1939–). R. Mesthrie (Ed.), Concise Encyclopedia of Sociolinguistics (рр. 924–925). Amsterdam – New York – Oxford – Shannon – Singapore – Tokyo: Elsevier.
Dua H.R. (2001). Language Development. R. Mesthrie (Eds.), Concise Encyclopedia of Sociolinguistics (рр. 630–633). Amsterdam – New York – Oxford – Shannon – Singapore – Tokyo: Elsevier.
Encyclopaedia Beliana (Zverejnené v novembri 2013). http://surl.li/syiui (дата звернення: 25.05.2023).
Ferguson Ch.A. (1959). Diglossia. Word, 15(2), 325–340. https://doi.org/10.1080/00437956.1959.11659702
Gajda S., Vidovič-Muha A. (Eds.). (2003). Współczesna polska i słoweńska sytuacja językowa. Sodobni jezikovni poloźaj na Poljskem in v Sloveniji. Opole: Uniwersytet Opolski, Instytut Filologii Polskiej.
Gogolin I. (2001). The Linguistic Marketplace. Mesthrie R. (Ed.), Concise Encyclopedia of Sociolinguistics (рр. 612–613). Amsterdam – New York – Oxford – Shannon – Singapore – Tokyo: Elsevier.
Greń Z. (2022). Relacje między narodowością i wyznaniem w społeczności wieloetnicznej i wielowyznaniowej (na przykładzie Śląska Cieszyńskiego). 6th International Scientific Conference “Slavonic Languages in Sociolinguistic View” of the Sociolinguistics Committee affiliated to the International Committee of Slavists “Borderlands of the Slavonic region at the turn of 20th and 21st centuries. Language–Society–culture–identity”. Vilnius, September 8–10, 2022 (pp. 24–25). http://surl.li/sgeum (дата звернення: 08.12.2023).
Hentschel G., Kittel B. (2011). Weissrussische Dreisprachigkeit? Zur Sprachlichen Situation in Weissrussland auf der Basis von Urteilen von Weissrussen über die Verbreitung “Ihrer Sprachen” im Lande. Wiener Slawistischer Almanach, 67, 107–135.
Hudson А. (2001). Diglossia. Mesthrie, R. (Ed.), Concise Encyclopedia of Sociolinguistics (рр. 226–230). Amsterdam – New York – Oxford – Shannon – Singapore – Tokyo: Elsevier.
Kowalski P. (2013). Slovenščina na Madžarskem v luči ekoloških tipologij. Andreja Žele (Ed.), Družbena funkcijskost jezika: vidiki, merila, opredelitve = The social functionality of language: aspects, criteria, definitions (s. 219–225). Ljubljana.
Krasowska H. (2012). Mniejszość polska na południowo-wschodniej Ukrainie. Warszawa: Slawistyczny Ośrodek Wydawniczy.
Kryszyń T. (2012). Język polski na Białorusi. Acta baltico-slavica, 36, 217–224.
Le Page R. (2001). DeCamp David (1927–79). R. Mesthrie (Ed.), Concise Encyclopedia of Sociolinguistics (p. 858). Amsterdam – New York – Oxford – Shannon – Singapore – Tokyo: Elsevier.
Lucas С. (2001). Sociolinguistics of Sign Language. R. Mesthrie (Ed.), Concise Encyclopedia of Sociolinguistics (рp. 89–92). Amsterdam – New York – Oxford – Shannon – Singapore – Tokyo: Elsevier.
Mesthrie R. (2001). (Ed.). Concise Encyclopedia of Sociolinguistics. Amsterdam – New York – Oxford – Shannon – Singapore – Tokyo: Elsevier.
Nekvapil Jiří. (2017). Jazyková situace. Petr Karlík, Marek Nekula, Jana Pleskalová (Eds.), CzechEncy – Nový encyklopedický slovník češtiny. http://surl.li/sgfcz (дата звернення: 29.08.2023).
Ostojić B. (Ed.). (2007). Jezička situacija u Crnoj Gori – norma i standardizacija. International Scientific Conference, 24–25.05.2007. Montenegrin Academy of Sciences and Arts. https://canupub.me/ivs0 (дата звернення: 25.05.2023).
Pawłowski А. (2019). Pejzaż językowy polski współczesnej: polszczyzna, języki obce, języki mniejszościowe. Poradnik językowy, 8, 7–27.
Tošović Branko, Wonisch Arno (Ur.). (2010). Srpski pogledi na odnoseizmeđu srpskog, hrvatskog i bošnjačkog jezika. Institut für Slawistik der Karl-Franzens-Universität Graz. Beogradska knjiga.
Zіelińska А. (2002). Polska mniejszość na Litwie Kowieńskiej: Studium socjolingwistyczne. Warszawa: Slawistyczny ośrodek wydawniczy.