Пунктуаційна норма в «Українському правописі» 2019 року: принципи формування і чинники кодифікації

С.П. БИБИК, доктор філологічних наук, професор, провідний науковий співробітник відділу стилістики, культури мови та соціолінгвістики
Інститут української мови НАН України
вул. Михайла Грушевського, 4, м. Київ, 01001

Е-mail: sbybyk2016@ukr.net
https://orcid.org/0000-0002-9765-497X

Рубрика: Дискусії
Мова статті: українська

Анотація: У статті проаналізовано правила вживання розділових знаків в українській літературній мові. Представлено стислий огляд праць, у яких подано принципи української пунктуації, з’ясовано стан опрацювання розвитку пунктуаційної системи української мови. Запропоновано коротку історію змін у складі відповідних розділів у попередніх виданнях, а також у правописному кодексі 2019 року. Накреслено перспективи вивчення динаміки української пунктуації.

Ключові слова: правопис, пунктуація, принципи пунктуації, розділовий знак, пунктуаційна норма, кодифікація.

ЛІТЕРАТУРА
Андрощук Н. (2013). Формування пунктуаційної системи сучасної української мови та її відображення в правописних джерелах. Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Філологічні науки. Мовознавство, 22, 3–6. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvvnuflm_2013_22_3 (дата звернення: 10.01.2023).
Булаховський Л.А. (ред.). (1951). Курс сучасної української літературної мови (т. 2, с. 360–407). Київ: Радянська школа.
Білодід І.К. (1973). Паузи, пунктуація (розділові знаки) і їх місце в ритмомелодиці. Сучасна українська літературна мова. Стилістика (с. 498–502). Київ: Наукова думка.
Булаховський Л.А. (1947). Українська пунктуація. Розділові знаки. Львів.
Бурячок А.А., Паламарчук Л.С., Русанівський В.М.,  Тоцька Н.І. (1984). Довідник з українського правопису (с. 100–135). Київ: Радянська школа.
Бурячок А.А. (1997). Що змінилося в «Українському правописі»? Київ: Наукова думка.
Бурячок А.А. (2000). Пунктуація. Українська мова. Енциклопедія (с. 502–503). Київ: Українська енциклопедія ім. М. Бажана.
Волох О.Т., Чемерисов М.Т., Чернов Є.І. (1989). Сучасна українська літературна мова. Київ: Вища школа.
Гоз Д. (2013). Семантика тире у поезіях Ліни Костенко. Мовні і концептуальні картини світу, 46(1), 274–282.
Грунський М., Мироненко М. (1930). Розділові знаки. Xарків: Державне видавництво України. https://elib.nlu.org.ua/view.html?&id=9426 (дата звернення: 12.01.2023).
Гуйванюк Н.В., Максим’юк О.В., Китар Ф.Д., Вандишева К.В. (2002). Основи пунктуації. Чернівці: Рута.
Гуйванюк Н.В. (2009). Новітні тенденції в українській пунктуації та проблеми авторської пунктуації. Слово – Речення – Текст (с. 486–492). Чернівці: Чернівецький національний університет.
Доленко М.П., Дацюк І.І.,  Кващук А.Г. (1987). Сучасна українська мова. Київ: Вища школа.
Загнітко А.П. (2001). Теоретична граматика української мови: синтаксис. Донецьк: ДонНУ.
Загнітко А.П. (2013). Пунктуаційна поетика: форми, семантика, функції. Українське мовознавство, 42(1), 134–140.
Козленко І.В. (2009). Українська пунктуація. Київ: Київський національний університет ім. Тараса Шевченка.
Кондратенко Н.В. (2012). Синтаксис українського модерністського і постмодерністського художнього дискурсу (с. 254–272). Київ: Видавничий дім Дмитра Бураго.
Кочан І. (2019). Історія української пунктуації.  Studia Ukrainica Posnaniensia, 7(1), 143–152.
Критская В.И. (1991). Знаки препинания как текстообразующие единицы (автоматизация анализа и редактирования в научном тексте) [автореф. дис. … канд. филол. наук]. Київ.
Критська В. (2003). Теоретичні засади пунктуації (до питання про новий правопис). Українське мовознавство, 25, 94–98.
Москаленко А.А. (1959). Нарис історії української пунктуаційної термінології. Одеса: [б. в.].
Москаленко А.А. (1968). Історія українського правопису (радянський період). Одеса: Одеський державний університет ім. І.І. Мечникова.
Наконечний М. (б. р.). Про новий правопис український. Харків: Рух.
Неутрієвський І. (1930). Найголовніші правила пунктуації в українській мові. Розділові знаки. Xарків: [б. в.].
Огієнко І.І. (1927). Нариси з історії української мови: система українського правопису. Варшава.
Плющ Н.П. (2004). «Авторська» пунктуація в системі графічних засобів відображення на письмі невербальних компонентів комунікації. Українське мовознавство, 29–30, 35–40.
Савченко І.С. (2008). Пунктуація сучасної української мови. Черкаси: Брама.
Сегін Л. (2018). Українська пунктуація: здобутки, проблеми, перспективи опису та кодифікації. Українська мова, 3, 80–91. https://doi.org/10.15407/ukrmova2018.03.080
Українець Л. (2011). Конотація пунктуаційних знаків в українській поетичній мові ХХ ст. Українське мовознавство, 41, 68–84.
Український правопис. (1993). Київ: Наукова думка.
Український правопис. (2019). Київ: Наукова думка.
Шабат-Савка С.Т., Максим’юк О.В., Шатілова Н.О. (2016). Пунктуація української мови. Чернівці: Рута.
Шевельов Ю.В. (1951). Нарис сучасної української літературної мови. Мюнхен: Молоде життя.
Шевельов Ю.В. (2002). Портрети українських мовознавців. Київ: Видавничий дім «КМ Академія».
Шульжук К.Ф. (2010). Синтаксис української мови. Київ: Видавничий центр «Академія».
Ющук І.П. (2000). Практикум з українського правопису. Київ: Освіта.