• info@ukrmova.iul-nasu.org.ua
  • +38 (044)-278-12-09
  • Print ISSN 1682-3540
  • e-ISSN 2707-5249
cайт Інституту української мови
» Журнал “Українська мова” - № 2 (90) 2024 » Випуски журналу » 2020 » Журнал «Українська мова» – №3 (75) 2020 » ГРАФІЧНІ ТА ФОНЕТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ «ЗЕРЦАЛА БОГОСЛОВІИ » КИРИЛА СТАВРОВЕЦЬКОГО 1618 РОКУ

ГРАФІЧНІ ТА ФОНЕТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ «ЗЕРЦАЛА БОГОСЛОВІИ » КИРИЛА СТАВРОВЕЦЬКОГО 1618 РОКУ

Журнал «Українська мова» – №3 (75) 2020
DOI: doi.org/doi.org/10.15407/ukrmova2020.03.018
УДК 811.121.2’0+811.161

В.М. МОЙСІЄНКО,
доктор філологічних наук, професор, професор кафедри української мови, Житомирський державний університет імені Івана Франка, вул. Велика Бердичівська, 40, Житомир, 10008

E-mail: v.moysiyenko@ukr.net
https://orcid.org/0000-0002-3513-1807

Рубрика: Дослідження
Мова статті: українська

Анотація:  У статті проаналізовано особливості наголошування, графічні та фонетичні риси пам’ятки української мови 1618 р. «Зерцало богословіи» Кирила Транквіліона-Ставровецького. Зазначено, що українські розмовні особливості на звуковому рівні виявлені досить широко й послідовно (поплутування ы, и; специфічна рефлексація *ě; відображення наслідків ІІ палаталізації та ін.). Водночас, деякі говіркові риси, властиві тогочасній писемності, у стародруці Кирила Ставровецького або не представлені взагалі (перехід початкового йе > о), або виявлені лише поодиноко («новий ­»). Таку вибірковість потрапляння до тексту одних рис та непотрапляння інших, можливо, варто пояснювати як загальними писемно-орфографічними тенденціями тієї пори, так і рівнем освіченості автора.

Ключові слова: історія української мови, староукраїнська літературно-писемна мова, писемна пам’ятка, діалектні риси.

ЛІТЕРАТУРА

  1. Лаврентий Зизаний. Грамматіка словенска. Вильно, 1596. Факсим. изд.; подг. В.В. Нимчук. Киев 1980.
  2. Мойсієнко В.М. Перекладацька майстерність староукраїнського книжника. Лѣкарство на оспалый оумыслъ чоловѣчїй. Підгот. до вид. В.М. Мойсієнко, Н.П. Бондар, О.Ю. Макарова, С.П. Радомська. Відп. ред. В.М. Мойсієнко. Наукове дослідження в комплекті з факсимільним виданням «Лѣкарства…» 1607 року та транслітерованим текстом. Житомир, 2017. С. 6–22.
  3. Мойсієнко В., Німчук В. Герасим Смотрицький та його «Ключ царства небесного». Лінгвістичне дослідження. Герасим Смотрицький. Ключ царства небесного. Підгот. до вид. В. Мойсієнко, В. Німчук. Житомир, 2005. С. 93–120.
  4. Мойсієнко В. Самобутній твір українського бароко. Εύχαριστήριον альбо вдячность… Підгот. вид. В. Мойсієнко, З. Головецька. Житомир, 2016. С. 5–15.
  5. Мойсієнко В.М. Наголошування в українських стародруках кінця XVI – початку XVII ст. Науковий вісник Чернівецького університету. Вип. 475–477. Слов’янська філологія. Збірник наукових праць. Чернівці, 2009. С. 531–534.
  6. Ніка О. Мовний узус полемічного тексту. Діалогізм в історичних вимірах староукраїнського часу: ωтпис Клірика ωстрозского. Київ, 2019. С. XX–XXXVIII.
  7. Пересопницьке Євангеліє 1556–1561. Дослідження. Транслітерований текст. Словопокажчик. Вид. підгот. І.П. Чепіга за участю Л.А. Гнатенко. Київ, 2001.
  8. Смотрицький Мелетій. Грамматики славенскія правилное синтагма. Підгот. до вид. В.В. Німчука. Факсимільне видання в комплекті з науковим дослідженням. Київ, 1979.
  9. Ушкалов Л. Феномен Ставровецького. Кирило Транквіліон Ставровецький – проповідник Слова Божого. Упоряд. Б. Криси, Д. Сироїд. Львів, 2017. С. 27–53.
  10. Шевельов Ю. Історична фонологія української мови. Переклад з англ. С. Вакуленка, А. Даниленка. Харків, 2002.
  11. Daniel Bunčić. Die ruthenische Schriftsprache bei Ivan Uževyč unter besonder Berücsichtigung der Lexik seines Gesprächsbuchs Rozmova/Besěda. München, 2006.