Мовне російщення в підросійській Україні: мови, імперські моделі та законодавча практика

Анотація: Статтю присвячено особливостям мовного російщення українців із середини XVII ст. до 1914 р. Автори розглядають основні етапи реалізації політики російщення в підросійській Україні від часу перших заборон книжок, писаних церковнослов’янською мовою української редакції, указами Петра І і Святійшого Синоду до пригнічення української
літературної мови в другій половині ХІХ ст. На думку авторів, об’єктом ворожої політики з боку царської адміністрації були три мови українців, а саме: церковнослов’янська мова української редакції, простая (руська) мова і нова українська літературна мова. Зваживши на ці три мови й класифікації імперських моделей, автори пропонують новий тип періодизації, чиє застосування доводить, що у правителів Росії завжди були вагомі підстави для того, щоб ставитися до України жорсткіше, ніж до інших неросійських земель. Усе це дає змогу ствердити, що мовне російщення українців у підросійській Україні було постійним, послідовним і довготривалим.

Ключові слова: українсько-російські міжмовні взаємини, соціолінгвістика, мовне російщення, церковнослов’янська мова української редакції, простая (руська) мова, нова українська літературна мова, імперська цензура

УМОВНІ СКОРОЧЕННЯ
Архив 1872 — Архив юго-западной России (5(1): Акты, относящиеся к делу о подчинении Киевской митрополии Московскому патриархату (1620—1694 г.)). (1872).Київ: Губ. Тип.
Отмена 1905 — Об отмене стеснений малорусского печатного слова. (1905). Санкт-Пе тербург: Типографія Императорской Академіи Наук.
Прѣніе 1859 — Прѣніе Литовскаго протопопа Лаврентия Зизания с игуменомъ Иліею и справщикомъ Григоріемъ по поводу исправления составленнаго Лаврентием катихизиса. (1859). У Летописи русской литературы и древностей, издаваемые Николаем [С.] Тихонравовым (т. 2, с. 80—100). Москва: Тип. Грачева и С.ПС 1876, 1881, 1890 — Полное собрание постановлений и распоряжений по ведомству православнаго исповедания Российской Империи (т. 4—7). (1876, 1881, 1890). Санкт-Петербург: Синодальная Тіпографія.
ПСК 1910 — Полное собрание постановлений и распоряжений по ведомству православного исповедания pоссийской Империи. Царствование государыни Императрицы Екатерины Второй (т. 1: 1762—1772). (1910). Санкт-Петербург: Синодальная Типографія.
Сборник 1871 — Сборник Русскаго Историческаго Общества (т. 7: Бумаги императрицы Екатерины ІІ). (1871). Санкт-Петербург: Типографія Императорскои академіи наук.

ЛІТЕРАТУРА
Аскоченский, В. (1856). Киев с древнейшим его училищем академиею (ч. 2). Київ: Универ ситетская типографія.
Боряк, Г. (упор.). (2013). Українська ідентичність і мовне питання в Російській імперії: спроба державного регулювання (1847—1914). Київ: Інститут історії України.
Добилов, М., & Сталюнас, Д. (2005). Введение к форуму «Алфавит, язык и национальная идентичность в Российской империи». Ab Imperio, 2, 123—134.
Живов, В. М. (1996). Язык и культура в России XVIII века. Москва: Языки русской культуры.
Житецкий, П. (1900). Энеида Котляревского и древнейший список её в связи с обзором малорусской литературы XVIII века. Київ: Типография Императорского Университета Св. Владимира.
Ісіченко, І. (2013). Історія христової церкви в Україні. Харків: Акта.
Катков, М. Н. (1887). 1863 год. Собрание статей по польскому вопросу, помещавшихся в Московских ведомостях, Русском вестнике и современной летописи (вип. 1—2). Москва: Университетская типография.
Лазаревский, А. (1887). Универсал гетьмана Скоропадскаго о переводе «книг правных» на малорусский язык. Киевская старина, 17, 788—789.
Лебедев, А. С. (1885). Харьковский коллегиум как просветительный центр Слободской Украины до учреждения в Харькове университета. Чтения в Императорском обществе истории и древностей российских при Московском университете, 4, 1—103.
Макар, Г. (2014). Цензурні переслідування української мови в Російській імперії в кінці ХІХ — на початку ХХ ст. Сучасні проблеми мовознавства та літературознавства, 19, 46—52.
Миллер, А. (2002). Русификации: классифицировать и понять. Ab Imperio, 2, 133—148.
Миллер, А. И., & Остапчук, О. А. (2006). Латиница и кириллица в украинском национальном дискурсе и языковой политике Российской и Габсбургской империй. Славяноведение, 5, 25—48.
Наєнко, Г. (2017). Чинники варіантності граматичної системи української мови XVII століття. Українське мовознавство, 1(47), 27—35.
Низовий, М. (2002). Українська статистика друку: основні етапи становлення та розвитку. Київ: Книжкова палата України.
Огієнко, І. (1950). Історія української літературної мови. Вінніпеґ: Наша культура.
Огієнко, І. (2007). Історія українського друкарства (М. Тимошик, упор.). Київ: Наша культура і наука.
Пекарский, П. (1862). Наука и литература в России при Петре Великом (т. 2: Описание славяно-русских книг и типографий 1698—1725 годов). Санкт-Петербург: Издание Товарищества «Общественная польза».
Петлюра, С. (1912). Украинский отдел на выставке произведений печати. Украинская жизнь, 9, 78—86.
Струве, П. (1911). Что же такое Россия? Русская мысль, 1, 184—187.
Тітов, Х. (1924). Стара вища освіта в Київській Україні XVI — поч. ХІХ в. Київ: Друкарня Української академії наук.
Успенский, Б. (1994). Избранные труды (т. 2: Язык и культура). Москва: Гнозис.
Харлампович, К. В. (1914). Малороссийское влияние на великорусскую церковну жизнь. Казань: Издание книжного магазина М. А. Голубева.
Andriewsky, O. (2003). The Russian-Ukrainian discourse and the failure of the ‘Little Russian
Solution’, 1782—1917. In A. Kappeler, Z. E. Kohut, F. E. Sysyn, & M. von Hagen (Eds.), Culture, nation, and identity. The Ukrainian-Russian encounter (1600—1945) (pp. 182—214).
Edmonton — Toronto: University of Alberta Press.
Batalden, S. K. (1991). Printing the Bible in the reign of Alexander I: Toward a reinterpretation of the Imperial Russian Bible Society. In G. A. Hosking (Ed.), Church, nation and state in Russia and Ukraine (pp. 65—78). Basingstoke: Palgrave Macmillan UK.
Bednarczuk, L. (2010). Językowy obraz Wielkiego Księstwa Litewskiego. Millenium Lithuaniae MIX—MMIX. Cracow: Lexis.
Bushkovitch, P. (1991). The Ukraine in Russian culture 1790—1860: The evidence of the journals. Jahrbücher für Geschichte Osteuropas, 39(3), 339—363.
Cymbalistyj, P. (1991). Ukrainian linguistic elements in the Russian language, 1680—1760. London: The School of Slavonic and East European Studies.
Danylenko, A. (2006a). Slavica et Islamica. Ukrainian in context. Munich: Otto Sagner.
Danylenko, A. (2006b). On the name(s) of the prostaja mova in the Polish-Lithuanian Commonwealth. Studia Slavica Hungarica, 51(1—2), 97—121. https://doi.org/10.1556/sslav. 51.2006.1-2.6
Danylenko, A. (2006c). ‘Prostaja mova’, ‘Kitab’, and Polissian standard. Die Welt der Slaven, 50(1), 80—115.
Danylenko, A. (2008a). The formation of New Standard Ukrainian. From the history of an undeclared contest between Right- and Left-Bank Ukraine in the 18th century. Die Welt der Slaven, 53(1), 82—115.
Danylenko, A. (2008b). The new Ukrainian standard language of 1798: Tradition vs. innovation. In Ch. Y. Bethin (Ed.), American contributions to the 14th International Congress of Slavists. Ohrid, September 2008 (Vol. 1: Linguistics, pp. 59—74). Bloomington IN: Slavica.
Danylenko, A. (2010). The Ukrainian Bible and the Valuev Circular of 18 July 1863. Acta Slavica Iaponica, 28(1), 1—21.
Danylenko, A. (2011a). Linguistic and cultural border crossings in the Grand Duchy of Lithuania or, can the Grand Duchy of Lithuania be defined as a Sprachareal? In D. Petit, C. Le Feuvre, & H. Menantaud (Eds.), Langues baltiques, langues slaves (pp. 141—173). Paris: CNRS edition.
Danylenko, A. (2011b). ‘With a dispatch of seven cucumbers fresh…’: Mykola Xanenko as a case study of linguistic mentality in the eighteenth-century Hetmanate. Harvard Ukrainian Studies, 29(1—4): Ukrainian philology and linguistics in the twenty-first century, 225—256.
Danylenko, A. (2016). From the Bible to Shakespeare. Pantelejmon Kuliš (1819—1897) and the formation of literary Ukrainian. Boston: Academic studies press.
Danylenko, A. (2017a). The ‘doubling of Hallelujah’ for the ‘bastard tongue’. The Ukrainian language question in Russian Ukraine, 1905—1916. In M. S. Flier & A. Graziosi (Eds.), The battle for Ukrainian. A comparative perspective (pp. 63—95). Cambridge, MA: Ukrainian Research Institute, Harvard University Press.
Danylenko, A. (2017b). On the names of Ruthenia in early modern Poland—Lithuania. In M. Németh, B. Podolak, & M. Urban (Eds.), Essays in the history of languages and linguistics. De dicated to Marek Stachowski on the occasion of his 60th birthday (pp. 161—173). Cracow: Księgarnia Akademicka. https://doi.org/ 10.12797/9788376388618.08
Dini, P. U. (1997). Le lingue baltiche. Florence: La Nuova Italia.
Dmytryshyn, B. (1970). Introduction. In F. Savchenko, O. Pritsak, & B. Dmytryshyn. The suppression of the Ukrainian activities in 1876. Reprint of the Kiev 1930 edition (pp. xv—xxix). Munich. (Original published 1930).
Frick, D. A. (1992). Zyzanij and Smotryc’kyj (Moscow, Constantinople, and Kiev): Episodes in cross-cultural misunderstanding. Journal of Ukrainian Studies, 17(1—2), 67—93.
Hosking, G. A. (1997). Russia. People and empire, 1552—1917. Cambridge, MA: Harvard University Press.
Kappeler, A. (2001). The Russian empire: A multiethnic empire. Harlow — New York: Pearson Education.
Kohut, Z. E. (1988). Russian centralism and Ukrainian autonomy. Imperial absorption of the Hetmanate. 1760s—1830s. Cambridge, MA: Harvard Ukrainian Research Institute.
Kuczyńska, M. (2004). Ruska homiletyka XVIII wieku w Rzeczypospolitej. Ewolucja gatunku — specyfika funkcjonalna. Szczecin: Uniwersytet Szczeciński.
Lourié, B. (2010). Russian christianity. In K. Parry (Ed.), The Blackwell Companion to Eastern christianity (pp. 207—230). Malden, MA: Blackwell Publishing.
Magocsi, P. (1997). A history of Ukraine. Seattle, WA: University of Washington Press.
Miller, A. (2003). The Ukrainian question. The Russian Empire and nationalism in the nineteenth century. Budapest — New York: Central European University Press.
Miller, A. (2008). The Romanov Empire and nationalism. Essays in the methodology of historical research. Budapest — New York: Central European University Press.
Moser, M. (1998). Ostukrainische Urkunden- und Geschäftssprache im 18. Jahrhundert. Zeitschrift für slavische Philologie, 57(2), 379—407.
Pavlenko, A. (2011). Linguistic russification in the Russian Empire: Peasants into Russians? Russian Linguistics, 35(3), 331—350. https://doi.org/10.1007/s11185-011-9078-7
Plokhy, S. (2001). The cossacks and religion in early modern Ukraine. Oxford: Oxford University Press.
Plokhy, S. (2006). The origins of the Slavic nations. Premodern identities in Russia, Ukraine, and Belarus. Cambridge: Cambridge University Press.
Remy, J. (2007). The Valuev Circular and censorship of Ukrainian publications in the Russian Empire (1863—1876). Intention and practice. Canadian Slavonic Papers, 49(1—2), 87—110.
Remy, J. (2016). Brothers or enemies. The Ukrainian national movement and Russia, from the 1840s to the 1870s. Toronto: University of Toronto Press.
Saunders, D. (2005). Russia’s nationality policy: The case of Ukraine (1847—1941). In S. Plokhy & F. E. Sysyn (Eds.), Synopsis: A collection of essays in honor of Zenon E. Kohut (pp. 399—419). Toronto: Canadian Institutе of Ukranian Study Pr.
Shevelov, G. Y. (1979). A historical phonology of the Ukrainian language. Heidelberg: Carl Winter.
Shevelov, G. Y. (1989). The Ukrainian language in the first half of the twentieth century (1900—1941). Its state and status. Cambridge, MA: Harvard Ukrainian Research Institute.
Snyder, T. (2003). The reconstruction of nations. Poland, Ukraine, Lithuania, Belarus, 1569—1999. New Haven, CO — London: Yale University Press.
Taranenko, O. O. (2007). Ukrainian and Russian in contact: attraction and estrangement. International Journal of the Sociology of Language, 183(1), 119—140. https://doi.org/10.1313/IJSL.2007.007
Torke, H.-J. (1996). Moskau und sein Westen: Zur ‘Ruthenisierung’ der russischen Kultur. In M. G. Müller, A. L. Choroskevic, G. Schödl, & L. Thomas (Eds.), Osteuropäische Geschichte in vergleichender Sicht. Festschrift für Klaus Zernack zum 65. Geburtstag (Vol. 1, pp. 101—120). Ber lin: Akademie Verlag.
Vakulenko, S. (2004). Slavizzazione della terminologia scolastica nella Filosofia aristotelica all’avviso dei peripatetici di Manujlo Kozačyns’kyj. In G. Siedina (Ed.), Mazepa e il suo tempo. Storia, cultura, società (Vol. 6, pp. 541—563). Alessandria: Edizioni dell’Orso.
Vulpius, R. (2005). Nationalisierung der Religion. Russifizierungspolitik und ukrainische Nationsbildung 1860—1920. Wiesbaden: Harrassowitz Verlag.
Weeks, T. R. (1996). Nation and state in late imperial Russia. Nationalism and russification on the western frontier, 1863—1914. DeKalb, IL: Northern Illinois University Press.
Weeks, T. R. (2001). Russification and the Lithuanians, 1863—1905. Slavic Review, 60(1), 96—114.
Zhivov, V. (2003). The question of ecclesiastical jurisdiction in Russian-Ukrainian relations (Seventeenth and early eighteenth centuries). In A. Kappeler, Z. E. Kohut, F. E. Sysyn, & M. von Hagen (Eds.), Culture, nation and identity. The Ukrainian-Russian encounters, 1600—1945 (pp. 1—18). Edmonton — Toronto: Canadian Institute of Ukrainian Studies.