Християнські теоніми в поетичному дискурсі Тараса Шевченка

Анотація: Статтю присвячено дослідженню сакрального змісту поетичного дискурсу Тараса Шевченка. Закцентовано на тому, що автор Кобзаря був віруючою людиною, яка черпала знання про Бога з первинного джерела — Святого Письма і творчо вербалізувала їх у своїй мовній практиці як цитатні (зрідка) або як сюжетні (регулярно) біблеїзми.Зібраний великий за обсягом фактичний матеріал покласифіковано за лексико-семантичними, семантико-синтаксичними, формально-граматичними, фразеотвірними критеріями, укладено в номінативні парадигми й різновекторно проаналізовано їхній компонентний склад з орієнтацією на можливі ієрархічні зв’язки. Схарактеризовано синтагматичний потенціал християнського теоніма Бог як репрезентанта суб’єктності, об’єктності, адресатності, установлено, зокрема, його лексико-семантичну сполучуваність з атрибутивними модифікаторами (прикметниками, займенниковими ад’єктивами) та дієсловами. З’ясовано фразеотвірні властивості цієї пропріативної одиниці, визначено семантичні типи усталених зворотів, утворених за її безпосередньою участю. Удокладнено проінтерпретовано синтагматичні відношення вторинного відсубстантивного прикметника Божий, представлено його фразеотвірний потенціал з екстраполюванням на внутрішню значеннєву диференціацію, вияскравлено найсутніші орнаментальні функції.

Ключові слова: поетичний дискурс Тараса Шевченка, теонім Бог, Божі назви, вторинний відіменниковий прикметник Божий, номінативна парадигма

ЛІТЕРАТУРА
Бабич, Н. (2002). «Сила Божа» в народній фразеології. Урок української, 2, 28—29.
Бабич, Н. Д. (2012). Магія слова для всього живого: мовно-народознавчі наукові студії. Чернівці: Букрек.
Біблійні атрибути Бога. (2020, 16 січня). У вікіпедія. https://uk.wikipedia.org/wiki/ Біблійні_атрибути_Бога
Жовтобрюх, М. А. (ред.). (1979). Словотвір сучасної української літературної мови. Київ: Наукова думка.
Ільїн, В. С. (1958). Мова творів Т. Г. Шевченка. В І. К. Білодід (ред.), Курс історії української літературної мови (дожовтневий період) (т. 1, с. 211—262). Київ: Видавництво АН УРСР.
Конторчук, Г. (2010). Творчість Тараса Шевченка як об’єкт мовознавчих студій. ВолиньЖитомирщина: історико-філологічний збірник з регіональних проблем, 21, 244—249.
Мацьків, П. (2007). Концептосфера Бог в українському просторі. Дрогобич: Коло.
Набока, О. М. (2006). Біблеїзми з Євангелія від Матвія у мові та мовленні (на матеріалі англомовних словників та газетних текстів) [автореф. дис. канд. філол. наук, Одеський національний ун-т ім. Мечникова]. НБУВ. http://194.44.11.130/cgi-bin/ irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=S&I21DBN= ARD&P21DBN=ARD&S21FMT= JwU_B&S21ALL=%28%3C.%3EU%3 DШ143.21-33%3C.%3E29&FT_REQUEST=&FT_PREFIX=&Z21ID=&S21STN=1& S21REF=10&S21CNR=20
Образ і подоба Божа. (2018, 18 грудня). У Вікіпедія. https://uk. wikipedia.org/wiki/Образ_і_подоба_Божа
Огієнко, І. (Митрополит Іларіон). (2003). Тарас Шевченко (М. С. Тимошик, упоряд., авт. передм. і комент.). Київ: Наша культура і наука.
Святість. (2020, 6 травня). У Вікіпедія. https://uk.wikipedia.org/wiki/Святість
Франко, І. (1987). Сучасні сліди над Святим Письмом. У І. Франко, Зібрання творів у 50-ти т. (т. 38, с. 403—439). Київ: Наукова думка.
Христос. (2020, 9 квітня). У Вікіпедія. https://uk.wikipedia.org/wiki/Христос
Шевченківський словник у 2-х т. (1978). (т. 1, с. 283—284). Київ: Головна редакція УРЕ.
Шевченко, Т. (2014а). Кобзар. Київ: Школа.
Шевченко, Т. Г. (2014b). Кобзар: вибрана поезія. Харків: Аргумент Принт.