ГРАМАТИЧНЕ ОСВОЄННЯ ЗАПОЗИЧЕНИХ ІМЕННИКІВ ІЗ КІНЦЕВИМ -О В УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ: КОРПУСНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ

М.О. ШВЕДОВА, кандидат філологічних наук, докторант, Київський національний лінгвістичний університет
вул. Велика Васильківська, 73, м. Київ, 03680

E-mail: corpus.textiv@gmail.com
https://orcid.org/0000-0002-0759-1689

Рубрика: Дослідження
Мова статті: українська

Анотація: У статті проаналізовано вживання відмінюваних і невідмінюваних варіантів запозичених іменників із кінцевим -о (на зразок авто, бюро) на матеріалі Генерального регіонально анотованого корпусу української мови (uacorpus.org). Описано методику корпусного аналізу граматичних варіантів. Досліджено різностильові тексти з різних регіонів України і діаспори, написані з кінця ХІХ до початку ХХІ ст. Простежено варіативність і стильові відмінності конкурентних граматичних форм залежно від часу й місця створення текстів.

Ключові слова: українська мова, словозміна, запозичені іменники, морфологічна норма, корпус.

ЛІТЕРАТУРА

1. Ажнюк Б.М. Мовна єдність нації: діаспора й Україна. Київ, 1999.
2. Анніна І.О., Горюшина Г.Н., Гнатюк І.С. та ін. Російсько-український словник. За ред. В.В. Жайворонка. Київ, 2003.
3. Генеральний регіонально анотований корпус української мови (ГРАК). М.Шведова, Р. фон Вальденфельс, С. Яригін, А. Рисін, В. Старко, М. Возняк, М. Крук та ін. (укладачі). Київ – Львів – Єна, 2017– URL: http://uacorpus.org (дата звернення: 02.05.2020).
4. Гриценко П.Е. Некоторые замечания о диалектной основе украинского литературного языка. Philologia slavica: К 70-летию академика Н.И.Толстого. Москва, 1993. С. 284–294.
5. Зілинський І. (упор.). Український правопис. Краків – Львів, 1943.
6. Ковалів П. Український правопис. Нью-Йорк, 1977.
7. Матвіяс І. Варіанти української літературної мови в кінці ХVІІІ і в ХІХ столітті. Культура слова. 1996. Вип. 48–49. С. 11–28.
8. Рудницький Я.Б. Український правопис. Вінніпеґ, 1949.
9. Словник української мови. Відп. ред. В.В. Жайворонок. Київ, 2012.
10. Тараненко О.О. Мова української західної діаспори і сучасна мовна ситуація в Україні (на загальнослов’янському тлі). Мовознавство. 2013. № 2–3. С. 63–99.
11. Український правопис. Київ – Харків, 1929.
12. Український правопис. Харків, 1933.
13. Український правопис. Київ, 1940.
14. Український правопис. Київ, 1946.
15. Український правопис. Київ, 2019.
16. Фурса В.М. Семантико-граматичне та словотвірне освоєння невідмінюваних імен. Київ, 2005.
17. Шевельов Ю. Внесок Галичини у формування української літературної мови. Київ, 2003.
18. Шевельов Ю. Українська мова в себе вдома сьогодні й завтра. Сучасність. 1986. Ч. 10 (306). С. 28–46.
19. Шерех Ю. Головні правила українського правопису. Мюнхен, 1946.
20. Shvedova M. The General Regionally Annotated Corpus of Ukrainian (GRAC, uacorpus.org): Architecture and Functionality. Proceedings of the 4th International Conference Computational Linguistics And Intelligent Systems (COLINS 2020). Vol. I: Main Conference. Lviv, Ukraine, April 23–24, 2020. P. 489–506.