АРХІТЕКТОНІКА ДІАЛЕКТНОГО ТЕКСТУ (ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНО-ФОНЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ)

Н.С. ВЕРБИЧ,
кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник відділу діалектології, Інститут української мови НАН України
вул. М. Грушевського, 4, м. Київ, 01001

Е-mail: nataljaverbich@ukr.net
https://orсid.org/ 0000-0003-3373-6332

Рубрика: Дослідження
Мова статті: українська

Анотація:  У статті описано специфіку інтонаційної організації та членування діалектного тексту. Встановлено особливості сприйняття оповіді під час слухового аналізу та членування спонтанного мовлення, підтверджене результатами акустичного аналізу. Вказано на відмінності між синтаксичним і паузальним членуванням тексту. Обґрунтовано вибір одиниці членування діалектної оповіді.

Ключові слова: діалектне мовлення, інтонація, контур, частота основного тону, пауза.

ЛІТЕРАТУРА

1. Антипова А.М. Направление исследований по интонации в лингвистике. Вопросы языкознания. 1986. № 1. С. 122–132.
2. Багмут А.Й. Інтонація. Українська мова. Енциклопедія. Київ, 2004. С. 227.
3. Багмут А.Й. Семантика і інтонація в українській мові. Київ, 1991.
4. Багмут А.Й., Борисюк І.В., Олійник Г.П. Інтонація спонтанного мовлення. Київ, 1985.
5. Багмут А.Й., Борисюк І.В., Олійник Г.П., Плющ Н.П. Типологія інтонації мовлення. Київ, 1977.
6. Белая А.С. Акцентно-ритмическая структура слога в южно-западных говорах украинского языка. Черновцы, 1984.
7. Борисюк І.В. Форми і функції інтонації українського спонтанного мовлення. Київ, 1990.
8. Бузинская В.Е. Интонационная система (интонация фразы) в покутско-буковинском говоре (экспериментально-фонетическое исследование): автореф. дис. … канд. філол. наук. Ужгород, 1986.
9. Вербич Н.С. До питання про макросегментацію діалектного тексту. Мовознавство. 2017. № 1. С. 57–63.
10. Вербич Н.С. Інтонація переконування в публічному мовленні. Луцьк, 2011.
11. Гриценко П.Ю. Тексти як джерело дослідження українських говірок Румунії. Українські говори Румунії. Павлюк М., Робчук Ф. Українські говори Румунії: діалектні тексти. Едмонтон – Львів – Нью-Йорк – Торонто, 2003. С. І–XVI.
12. Гольдин В.Е. Теоретические проблемы коммуникативной диалектологии: автореф. дис. … д-ра филол. наук. Саратов, 1997.
13. Гуйванюк Н.В., Руснак Н.О. Діалектний текст як лінгво-когнітивна одиниця. Українська мова. 2003. № 2 (7). С. 102–110.
14. Кандинский Б.С. Текст как интонационная структура: автореф. дис. … канд. филол. наук. Москва, 1968.
15. Кодзасов С.В., Кривнова О.Ф. Общая фонетика. Москва,
16. Кочерган М.П. Синтагма. Українська мова. Енциклопедія. Київ, 2007. 590–591.
17. Майорова И.А. Текстообразующие функции интонации (На материале англ. яз.): дис. … канд. филол. наук. Москва, 1980.
18. Потапова Р.К. Теоретические и прикладные аспекты речевой сегментологии. Проблемы фонетики ІІ. Сб. ст. Отв. ред. Л.Л. Касаткин. Москва, 1995. С. 7–20.
19. Торсуева И.Г. Интонация и смысл высказывания. Москва, 1979.
20. Цеплитис Л.К. Анализ речевой интонации. Рига, 1974.
21. Щерба Л.В. Фонетика французского языка. Очерк французского произношения в сравнении с русским. Москва, 1963.