ПИТАЛЬНЕ ВИСЛОВЛЕННЯ І ДИСКУРСИВНО-СТИЛЬОВИЙ КОНТИНУУМ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

С.Т. ШАБАТ-САВКА, доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри сучасної української мови, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича
вул. Коцюбинського, 2, м. Чернівці, 58012

E-mail: shabat-savka@ukr.net
https://orcid.org/0000-0002-2658-5567

Рубрика: Дослідження
Мова статті: українська

Анотація: У статті досліджено питальні висловлення як амбівалентні синтаксичні конструкції, що, з одного боку, реалізують інтенцію запиту ‒ гносеологічну потребу мовця зʼясувати чи уточнити інформацію, а з іншого, виражають низку вторинних комунікативно-прагматичних функцій (фігуральності, волевиявлення, емоційності, оцінки), вияскравлюють лінгвокреативність комунікантів, створють толерантність та етикетність людської комунікації.

З опертям на широку джерельну базу проаналізовано функційний потенціал питальних конструкцій у різних дискурсивно-стильових регістрах української мови (уснорозмовному, художньому, публіцистичному, релігійному, епістолярному), визначено їхній комунікативно-інтенційний зміст у ракурсі первинна / вторинна функція, у контексті реалізації діалогічності та квазідіалогічності, в аспекті адресантно-адресатного континууму вербалізації інтенцій впливу, сакральності та естетичності.

Ключові слова: питальне висловлення, дискурсивно-стильовий континуум, інтенція запиту, первинна та вторинна функція, адресованість, діалогічність / квазідіалогічність, питальний дискурс.

ЛІТЕРАТУРА

1. Борисюк І.В. Інтонація українського питального речення. Київ, 1975.
2. Вихованець І.Р. Граматика української мови: Синтаксис. Київ, 1993.
3. Вихованець І.Р., Городенська К.Г. Теоретична морфологія української мови: Академічна граматика української мови. Київ, 2004.
4. Гуйванюк Н. Мовні особливості церковних проповідей Сидора Воробкевича. Науковий вісник Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича: зб. наук. пр. Слов’янська філологія. Вип. 585–586. Чернівці, 2012. С. 230–239.
5. Гуйванюк Н.В., Шабат С.Т. Питальні речення в сучасній українській мові: навчально-методичний посібник. Чернівці, 2000.
6. Дейна Л. Лексико-семантичні репрезентанти суб’єктивної й об’єктивної оцінки в щоденниковому дискурсі. Співвідношення семантики і структури в системі мовних одиниць. За ред. М.І. Степаненка. Полтава, 2018. С. 248‒284.
7. Дудик П.С. Синтаксис сучасного українського розмовного літературного мовлення. Київ, 1973.
8. Загнітко А.П. Теоретична граматика української мови: Синтаксис. Донецьк, 2001.
9. Кадомцева Л.О. Синтаксична модальність речення. Сучасна українська літературна мова: Синтаксис. За заг. ред. І.К. Білодіда. Київ, 1972. С. 119–137.
10. Качкан В. «Коли зоря сходить у небо безсмертя…» (з епістолярної спадщини Богдана Лепкого). Журавлі повертаються…: З епістолярної спадщини Богдана Лепкого. Львів, 2001. С. 5–26.
11. Кондратенко Н.В. Питальні речення в українському поетичному мовленні: автореф. дис. … канд. філол. наук: 10.02.01. Одеса, 2001. 16 с.
12. Мельничук О.С. Розвиток структури слов’янського речення. Київ, 1966.
13. Мірченко М.В. Структура синтаксичних категорій. Луцьк, 2001.
14. Писарек Л. Местоименные вопросительные предложения в русском и польском языках. Wrocław, 1981.
15. Почепцов О.Г. Семантична структура питального речення. Мовознавство. 1978. № 6. С. 69‒72.
16. Рестан П. Синтаксис вопросительного предложения. Общий вопрос. (Главным образом на материале современного русского языка). Oslo – Bergen – Tromsö, Universitetsforlaget, 1969.
17. Русская грамматика: В 2 т. Т. II: Синтаксис. Москва, 1980.
18. Смаль-Стоцький С., Ґартнер Ф. Граматика руської мови. Вiдень, 1914.
19. Стернічук В.Б. Епістолярний діалог як віднайдення нової істини (на матеріалі листування Є. Чикаленка – А. Ніковського). Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія: Філологічна. Вип. 52. С. 244‒246.
20. Шабат-Савка С.Т. Українськомовний питальний дискурс: монографія. Чернівці, 2019.