Життя віддане ономастиці: штрихи до наукового портрета Ірини Михайлівни Желєзняк

С. О. ВЕРБИЧ, доктор філологічних наук, старший науковий співробітник, провідний науковий співробітник відділу історії української мови та ономастики, Інститут української мови НАН України
вул. Михайла Грушевського, 4, м. Київ, 01001

E-mail: sviatoverb@ukr.net
https://orcid.org/0000-0003-4671-1898

Рубрика: Наукові постаті українських мовознавців
Мова статті: українська

Анотація: У статті схарактеризовано науковий доробок відомого українського мовознавця І. М. Желєзняк (25.04.1932–24.06.2020) у різних ділянках вітчизняної ономастики – антропоніміки, гідроніміки, мікротопоніміки, ойконіміки. Акцентовано на багатогранних інтересах науковця: структурно-семантичні особливості давньослов’янських імен-композитів, походження українських прізвищ, етимологія українських та інослов’янських потамонімів, ойконімів, оронімів, становлення київського мікротопонімікону, українсько-інослов’янські (українсько-південнослов’янські) гідронімні паралелі, проблема слов’янського етногенезу крізь призму власних назв. Окрему увагу зосереджено на науково-організаційній діяльності І. М. Желєзняк – як керівника (1985–2002) спершу групи ономастики в межах сектору діалектології та ономастики Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР, а згодом завідувача відділу ономастики в Інституті української мови НАН України. Наголошено на значущості наукових ідей ученого для сучасних ономастів і прийдешніх дослідників‑назвознавців. Актуалізовано внесок І. М. Желєзняк у становлення української ономастичної науки.

Ключові слова: антропоніми, гідроніми, ономастика, ономастичні дослідження, І. М. Желєзняк

УМОВНІ СКОРОЧЕННЯ
АЮЗР – Архив Юго-Западной России, издаваемый Временною комиссиею для разбора древних актов, высочайше учрежденную при Киевском, Подольском и Волынском генерал-губернаторе. (1859–1914). (ч. І–VIII). Киев: Типография Г. Т. Корчак-Новицкого.
Весел. – Веселовский, С. Б. (1974). Ономастикон: Древнерусские имена, прозвища и фамилии. Москва: Наука.
ЕСГНПР – Стрижак, О. С. (ред.). (1985). Етимологічний словник літописних географічних назв Південної Русі. Київ: Наукова думка.
ЕСУМ – Мельничук, О. С., Білодід, І. К., Коломієць, В. Т., Ткаченко, О. Б., Лукінова, Т. Б., Півторак, Г. П., & Скляренко, В. Г. (ред.). (1982–2012). Етимологічний словник української мови: у 7 т. (т. 1–6). Київ: Наукова думка.
ЛМ – Кравченко, В. (уклад.). (2005). Литовська метрика. Книга 561: Ревізії українських замків 1545 року. Київ: [б. в.].

ЛІТЕРАТУРА
Варбот, Ж. Ж. (1972). К реконструкции чередования гласных в некоторых славянских этимологических гнездах. В О. Н. Трубачев (ред.), Этимология. 1970 (с. 55–64). Москва: Наука.
Варбот, Ж. Ж. (1982). К реконструкции и этимологии некоторых праславянских глагольных основ и отглагольных имен. ІХ (*zoritі / *zariti II, *obsogъ и *obsožiti, *syknǫti, *rьvьnь и *ruja, *guzlo). В О. Н. Трубачев (ред.), Этимология. 1980 (с. 30–36). Москва: Наука.
Вербич, С. О. (2017). Гідронімія басейну Дністра. Луцьк: Терен.
Желєзняк, І. М. (1971). До походження гідроніма Цибульник. У К. К. Цілуйко (ред.), Питання гідроніміки. Матеріали ІІІ Республіканської ономастичної (гідронімічної) наради (с. 55–60). Київ: Наукова думка.
Желєзняк, І. М. (1977). Українські гідроніми від основи *sal-. Мовознавство, 6, 49–54.
Желєзняк, І. М. (1979). Гідроніми України як джерело відновлення деяких географічних термінів. Мовознавство, 4, 46–52.
Желєзняк, І. М. (1981). Балкансько-українські взаємозв’язки і паралелі. В О. С. Стрижак (ред.), Гідронімія України в її міжмовних і міждіалектних зв’язках (с. 31–65). Київ: Наукова думка.
Желєзняк, І. М. (1985). З тюркської гідронімії Києва. Мовознавство, 3, 37–40.
Желєзняк, І. М. (1987). Рось і етнолінгвістичні процеси Середньонаддніпрянського Правобережжя. Київ: Наукова думка.
Желєзняк, І. М. (1988a). Гідронімія України та проблема слов’янського етногенезу. У Х Міжнародний з’їзд славістів. Софія, вересень 1988 р. Слов’янське мовознавство. Доповіді (с. 5–15). Київ: Наукова думка.
Железняк, И. М. (1988b). Гидронимия Украины и проблема славянского этногенеза. У Х Международен конгрес на славистите. София 14–22 септември 1988 г.: Резюмета на докладите (с. 638). София: Издателство на Българската академия на науките.
Железняк, И. М. (1993). Европейский ареал оронимов с основой *bheus-. В В. В. Иванов (ред.), Общеславянский лингвистический атлас: Материалы и исследования. 1988–1990 (с. 145–155). Москва: Наука.
Желєзняк, І. М. (1996). Ономастична лексика і український етногенез. Вісник Національної академії наук України, 1–2, 30–33.
Желєзняк, І. М. (1996). Ономастика та періодизація глотогенезу в Україні (до постановки питання). В А. Івченко & О. Тараненко (ред.), ІІІ Міжнародний конгрес україністів (26–29 серпня 1996 р.): Мовознавство (с. 68–73). Харків: Око.
Желєзняк, І. М. (1999). Гідронімія басейну Тетерева в контексті балканських та інших ономастичних зв’язків. В І. М. Желєзняк (ред.), Ономастика Полісся (с. 110–138). Київ: [б. в.].
Желєзняк, І. М. (2000). Матеріали до «Історико-етимологічного словника топонімії Києва». В І. М. Желєзняк (ред.), Українська пропріальна лексика: Матеріали наукового семінару 13–14 вересня 2000 р. (с. 50–55). Київ: Кий.
Желєзняк, І. М. (2006). Ойконім Мозир у слов’янському контексті. В А. В. Солахаў & В. В. Шур (рэд.), Надзённыя праблемы лексікалогіі і анамастыкі славянскіх моў (с. 161–162). Мазыр: МДПУ імя І. П. Шамякіна.
Желєзняк, І. М. (2011). Слов’янська антропоніміка (вибрані статті). Київ: Кий.
Желєзняк, І. М. (2014). Київський топонімікон. Київ: Кий.
Козлова, Р. М. (1997). Структура праславянского слова (Праславянское слово в генетическом гнезде). Гомель: [б. и.].
Лучик, В. В. (2014). Етимологічний словник топонімів України. Київ: Академія.
Петров, В. П. (1972). Етногенез слов’ян: джерела, етапи розвитку і проблематика. Київ: Наукова думка.
Трубачев, О. Н. (1968). Названия рек Правобережной Украины. Словообразование. Этимология. Этническая интерпретация. Москва: Наука.
Шульгач, В. П. (2010). Лексичні архаїзми наддністрянських говорів (етимологічні нотатки). У Мовознавчі студії. Вип. 3: Діалект у лінгвокультурологічному просторі (За матеріалами Міжнародної наукової конференції на пошану 100-річчя від дня народження проф. Гаврила Шила) (с. 374–377). Дрогобич: Швидкодрук.
Hengst, K. (2008). Gedanken zur Erklärung des tschechischen Ortsnamens Cheb. Onomastica Slavogermanica, XXV, 80(5), 51–57.
Jakubowicz, M. (2010). Drogi słów na przestrzeni wieków: zarys słownika motywacji semantycznych na materiale przymiotników słowiańskich odziedziczonych z prasłowiańszczyzny. Warszawa: Slawistyczny Ośrodek Wydawniczy.
Milewski, T. (1993). O pochodzeniu słowiańskich imion złożonych. Teoria, typologia i historia języka (s. 226–237). Kraków: Universitas.