Неосемантизація лексем штам, бустер та мовна адаптація номінацій коронавірусних штамів у сучасних масмедіа

Н. М. КОСТУСЯК, доктор філологічних наук, професор, завідувач-професор кафедри української мови, Волинський національний університет імені Лесі Українки
вул. Винниченка, 30А, м. Луцьк, 43005

E-mail: kostusyak.nataliia@vnu.edu.ua
https//orcid.org/0000-0002-9795-6038

М. І. НАВАЛЬНА, доктор філологічних наук, професор, професор кафедри журналістики та мовної комунікації, Національний університет біоресурсів і природокористування України
вул. Сухомлинського, 30, м. Київ, 03041

E-mail: mnavalna@gmail.com
https//orcid.org/0000-0002-5064-3122

Рубрика: Дослідження
Мова статті: українська

Анотація: У статті схарактеризовано назви ковідних штамів, які нині зактивізовано в медійних текстах. Зазначено, що проникнення цих номінацій в українську лексичну систему зумовлено позамовними чинниками, серед яких — процес швидкої мутації вірусної інфекції. Зіставлення мовного матеріалу, дібраного з видань День та Українська правда за 2021—2022 рр., і поданого в словнику тлумачення дало змогу констатувати, що номінація штам зазнала значеннєвої модифікації: нині її семантичний діапазон пов’язаний із називанням різновидів ковіду. Виявлено, що роль функційного еквівалента цього іменника зрідка виконують лексеми варіант, мутація, ковід-мутація, а назви штамів мають щонайменше дві синонімічних форми вираження: прикметниково-іменникову, у якій закцентовано на країні, де вперше зафіксували різновид небезпечної хвороби, й однослівну, утворену на основі літер грецького алфавіту. Номінації другого зразка економніші й слугують засобом упорядкування назв нових штамів. Зосереджено увагу на лексемі дельтакрон, яка виникла внаслідок поєднання твірного слова дельта з другою частиною лексеми омікрон — -крон. Наголошено на триванні процесу мовної адаптації, доказом чого слугує кількаваріантне написання назв штамів: латиницею і кирилицею, із великої та малої літер, у лапках і без них. Оскільки називання різновидів коронавірусу ґрунтується на принципі порядковості, то рекомендовано їхні назви вважати загальними й подавати без лапок. Обґрунтовано вживання дефіса у складних номінаціях на зразок delta-штам, омікрон-штам та його відсутність у сполуках на кшталт штам delta (дельта). Прокоментовано використання назв літер грецького алфавіту в інших дотичних за тематикою складних словах (бета-тестування, бета-версія) і вказано на активізацію лексем вакцина, вакцинація, бустер, бустерний. На основі зіставлення зі словником виявлено, що іменник бустер розширив свої семантичні межі.

Ключові слова: лексика, іменник, прикметник, емоційно-експресивне забарвлення

УМОВНІ СКОРОЧЕННЯ
ВТССУМ — Бусел, В. Т. (ред.). (2005). Великий тлумачний словник сучасної української мови. Київ — Ірпінь: Перун.
Д — День: щоденна всеукраїнська газета. (2021–2022). https://day.kyiv.ua/uk
УП — Українська правда: інтернет-газета. (2021–2022). https://www.pravda. com.ua
УПр — Український правопис. (2019). Київ: Наукова думка.

ЛІТЕРАТУРА
Білецький, А. О. (2012). Вибрані праці. Київ: Видавничий дім Дмитра Бураго.
Клименко, Н. Ф., Карпіловська, Є. А., & Кислюк, Л. П. (2008). Динамічні процеси в сучасному українському лексиконі. Київ: Видавничий дім Дмитра Бураго. https://shron1.chtyvo.org.ua/Kysliuk_Larysa/Dynamichni_protsesy_v_ suchasnomu_ ukrainskomu_leksykoni.pdf
Костюк, Ю. М. (2021). Суспільно-політичний неолексикон української інтернет-комунікації у формально-семантичному та соціонормативному аспектах [дис. доктора філософії, ТНПУ імені Володимира Гнатюка]. ТНПУ імені Володимира Гнатюка. http://dspace.tnpu.edu.ua/bitstream/123456789/ 23493/1/Dis_Kostjuk.pdf
Личук, М., Навальна, М., & Молоткіна, Ю. (2021). Динаміка запозичень в українській мові початку ХХІ століття. Київ: Видавництво КОМПРИНТ.
Молоткіна, Ю., Костусяк, Н., & Навальна, М. (2021). Іншомовна термінологічна лексика інформаційних технологій в українських інтернет-виданнях. Волинь філологічна: текст і контекст. Проблеми інтерпретації тексту, 31, 187–204. https://volyntext.vnu.edu.ua/index.php/volyntext/article/ view/ 967
Цигвінцева, Ю. О. (2021). Джерела та способи неосемантизації сучасної української лексики [дис. доктора філософії, Інститут української мови НАН України]. Інститут української мови НАН України. https://iul-nasu.org.ua/wp-content/uploads/2022/01/Dysertat-siya_TSygvintseva.pdf
Kostusiak, N., Navalna, M., Levchenko, T., Grozian, N., Pryimachok, O., & Prudnykova, T. (2021). Functional-semantic and derivative signs of nominations of covid and its synonymic correspondents in the latest media discourse. AD ALTA: Journal of Interdisciplinary Research, 11, 2, XХI, 191–196. http://www. magnanimitas.cz/ADALTA/110221/PDF/110221.pdf
Stodolinska, Y. (2021). American University Discourse in the COVID-19 Pandemic: Multimodal Aspect. Cognitive Studies /tudes cognitive, 21, 1–17. https://ispan.waw.pl/journals/index.php/cs-ec/article/view/c.2488; https://doi.org/ 10.11649/c.2488