Назви нешлюбної дитини в сучасній українській мові
Л. Ф. ФОМІНА, кандидат філологічних наук, доцент кафедри української мови, Національний університет «Одеська полiтехнiка»
просп. Шевченка,1, м. Одеса
E-mail: onomastic.ua@gmail.com
https://orcid.org/0000-0002-9599-5332
Г. В. СЕНИК, старший викладач кафедри української мови, Одеський національний університет імені І. І. Мечникова
Французький бульвар, 24/26, м. Одеса
Е-mail: anna_senik22@ukr.net
https://orcid.org/0000-0002-8524-4295
Рубрика: Дослідження
Мова статті: українська
Анотація: У статті досліджено склад лексико-семантичної групи «назви нешлюбної дитини» в українській мові, зокрема в діалектах, а також словотвірну структуру, етимологію та семантичні процеси, що відбуваються. Закцентовано увагу на історії та етимології лексем байстрюк, бастард, копил та бенкарт. Підкреслено активне вживання назви байстрюк у сучасній літературній українській мові, зокрема в її розмовно-побутовому варіанті. Виявлено, що українські номінації нешлюбної дитини репрезентують різноманітне коло мотиваційних моделей: ‘локуси зачаття або народження дитини’, ‘розпусний характер поведінки матері’, ‘аномальність появи в родині дитини’ та ін. Лексична реалізація цих моделей значно відрізняється ареально, у різних регіонах України. Запозичені головним чином з польської мови або через її посередництво лексеми на позначення нешлюбної дитини набувають широкого фонетичного та словотвірного варіювання у процесі адаптації до системи української мови або – вужче – до особливостей певних говірок. Більшість назв репрезентують пейоративні конотативні семи – згрубіле, лайливе значення; але подекуди вони демонструють співчутливе ставлення до нешлюбної дитини.
Ключові слова: нешлюбна дитина, українські говірки, діалектні словники, ареальне лексичне варіювання
УМОВНІ СКОРОЧЕННЯ
ГБ – Верхратський, І. (1912). Говір батюків. Львів. https://elib.nlu. org.ua/view.html?&id=9395
ЕСУМ – Мельничук, О. С., Білодід, І. К., Коломієць, В. Т., Ткаченко, О. Б., Лукінова, Т. Б., Півторак, Г. П., & Скляренко, В. Г. (ред.). (1982; 1985; 1989; 2003). Етимологічний словник української мови: в 7-ми т. (т. 1: А – Г; т. 2: Д – Копці; т. 3: Кора – М; т. 4: Н – П). Київ: Наукова думка.
ІЕС – Чучка, П. П. (2005). Прізвища закарпатських українців. Історико-етимологічний словник. (В. В. Німчук, ред.). Львів: Світ.
МСЗО – Грицак, М. А. (2017). Матеріали до словника українських говірок Закарпатської області (вип. 1: А – Б). (П. Ю. Гриценко, ред.). Київ: КММ.
МСПГ – Гороф’янюк, І. В. (упор.). (2021). Матеріали до словника подільського говору. Вінниця: ТОВ «Твори».
НДРС – Шило, Г. (2008). Наддніпрянський регіональний словник (Л. Павлюга & Н. Хобзей, ред.). Львів – Нью-Йорк: Інститут українознавства ім. І. Крипʼякевича НАНУ.
СБН – Носович, И. И. (1870). Словарь белорусского наречия (т. 1: А – О). Санкт-Петербург: Типогр. имп. АН. (Уперше опубліковано 1984).
СБоГ – Онишкевич, М. Й. (1984). Словник бойківських говірок: у 2 ч. (ч. 1: А – Н; ч. 2: О – Я). Київ: Наукова думка.
СБуГ – Гуйванюк, Н. В. (ред.). (2005). Словник буковинських говірок. Чернівці: Рута.
СДУГОО – Москаленко, А. А. (1958). Словник діалектизмів українських говірок Одеської області. Одеса: ОНУ.
СЗПГ – Аркушин, Г. Л. (2000). Словник західнополіських говорів: у 2 т. (т. 1, 2). Луцьк: РВВ «Вежа». http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/ua/elib.exe
СлРЯ XI–XVII вв. – Бархударов, С. Г., & Крысько В. Б. (ред.). (1975; 2011). Словарь русского языка XI–XVII вв. (вып. 1: А – Б; вып. 29: Сулегъ – Тольмиже). Москва: Наука.
СУГБІМ – Гриценко, П. Ю., Спанатій, Л. С., Супрун, А. П., Тимченко М. Ф., & Токар, В. П. (ред.). (2016). Словник українських говірок Бузько-Інгульського межиріччя: у 2 т. (т. 2: Л – Я). Миколаїв.
СУГО – Бондар, О. І. (ред.). (2011). Словник українських говорів Одещини. Одеса: ОНУ ім. І. І. Мечникова.
СУМ XVI–XVII ст. – Гринчишин, Д. (ред.). (1994). Словник української мови XVI – першої половини XVII ст.: у 28-ми вип. (вип. 2: Б – Богуславець). Львів: Інститут українознавства ім. І. Крипʼякевича НАНУ. https://archive.org/details/slovn2/page/n27/mode/2up?view=theater
СУМ XV–XVIII ст. – Тимченко, Є. (2002). Матеріали до словника писемної та книжної української мови XV–XVIII ст.: у 2-х кн. (кн. 1: А – Н). (В. В. Німчук & Г. І. Лиса, упоряд.). Київ – Нью-Йорк.
СУМ-20 – Русанівський, В. М. (ред.). (2010; 2018). Словник української мови: у 20 т. (т. 1: А – Б; т. 9: Міщанин – Настукувати). Київ: Наукова думка. https://1677.slovaronline.com
СУССГ – Глуховцева, К. Д., & Лєснова, В. В. (ред.). (2021). Словник українських східнослобожанських говірок. Київ: Телком.
ТСГГ – Гавук, П. Д. (уклад.). (2017). Тлумачний словник гуцульських говірок. Косів: Писаний Камінь.
ЭССЯ ‒ Трубачёв, О. Н. (ред.). (1984). Этимологический словарь славянских языков. Праславянский лексический фонд (вып. 11: *konьcь – *kotьna(ja). Москва: Наука.
ЛІТЕРАТУРА
Аркушин, Г. Л. (2004). Іменний словотвір західнополіського говору. Луцьк: РВВ «Вежа».
Архангельська, А. М. (2011). Формальне вираження категорії маскулінності: взаємодія родової редистрибуції і родової транспозиції. Мовознавство, 1, 29–42.
Байстрюк. Авторська пісня. Авт. і викон. Бастард. https://www.pisni.org.ua/ songs/3124626.html
Байстрюки. Авторська пісня. Авт. і викон. Тризубий Стас. https://www.pisni. org.ua/songs/ 6137899.html
Бевзенко, С. П. (1980). Українська діалектологія. Київ: Вища школа.
Грицак, М. А. (2017). Матеріали до словника українських говірок Закарпатської області (вип. 1: А – Б). Київ: КММ.
Гриценко, П. Ю. (1990). Ареальне варіювання лексики. Київ: Наукова думка.
Грінченко, Б. (уклад.). (1958). Словарь української мови: у 4 т. (т. 1: А – Ж). Київ: Видавництво АН УРСР. (Уперше опубліковано 1907).
Думчак, І. М. (2011). Суфіксальна універбація в текстах сучасної періодики. Лінгвістичні студії, 23, 28‒31. http://nbuv.gov.ua/UJRN/lingst_2011_23_8
Іншакова, І. О. (2004). Похідні іменники з конфіксом по-…-ник у сучасній українській мові. У Г. М. Віняр, О. Б. Каневська, & М. В. Цегельська (ред.), Актуальні проблеми філології і методики викладання мов (с. 38–42). Кривий Ріг: КДПУ.
Кабакова, Г. (2009). Внебрачный ребенок. В Н. И. Толстой (ред.), Славянские древности. Этнолингвистический словарь (т. 4, с. 414–415). Москва: Международные отношения.
Китанова, М. (2015). Дети с особым статусом в болгарской традиционной семье: анализ номинаций в свете оппозиции «свой ‒ чужой». Научный диалог, 9(45), 31–52.
Кононенко, І. (2012). Українська і польська мови: контрастивне дослідження. Warszawa: Wydawnictwa Uniw. Warszawskiego.
Новикова, Ю. М. (2007). Практичний словозмінно-орфографічний словник прізвищ Центральної та Східної Донеччини (Т. Ю. Ковалевська & І. Є. Намакштанська, ред.). Донецьк: Вебер.
Редько, Ю. К. (1966). Сучасні українські прізвища. Київ: Наукова думка.
Сабадош, І. В. (2008). Словник закарпатської говірки села Сокирниця Хустського району. Ужгород: Ліра.
Селіванова, О. О. (2010). Лінгвістична енциклопедія. Полтава: Довкілля-К.
Турчин, Є. Д. (2011). Словник села Тилич на Лемківщині. Львів: Українська академія друкарства.
Харьківська, О. В. (2015). Суфіксальний словотвір апелятивних іменників в українських говорах Закарпаття [дис. канд. філол. наук, ДВНЗ «Ужгородський національний університет»]. http:// www.lnu.edu.ua/wp-content/uploads/2015/12/dis_harkivska.pdf
Яворницький, Д. І. (1920). Словник української мови (т. 1: А – К). Катеринослав: Слово.
Янышкова, И. (2021). К изучению названий внебрачного ребенка в старославянском и чешском языках. Studia z Filologii Polskiej I Slowiańskiej, 56, 1–18.
Brückner, A. (1970). SŁownik etymologiczny jȩzyka polskiego. Warszawa: Wiedza Powszechna.
Fałowski, А. (2010). Czy bachur/bachor przybył do Polski ze wschodu? LingVaria, 2(10), 193–197.
Karaš, M. (1975). Studia nad dialektologią ukraińską i polską. Zeszyty naukowe Uniwersytetu Jagiellońskiego CCCLXXVI. Prace jȩzykoznawcze, zeszyt 44. Kraków – Warszawa: Państwowe wydawnictwo naukowe.
Knobloch, J. (1984). Bastarnen und Bastarde. Balkansko ezikoznanie, 27(1), 57–60. https://doi.org/ 10.1080/05775132.1984.11470912
Коpеckа, М. (2014). Pomenovania slobodnej matky a jej dieťaťa v slovenských nárečiach. Kultura slova, 48(3), 157–162; 48(4), 226–234.
Pelcowa, H., Gumowska-Grochot, I., & Skórska, B. (2020). SŁownik gwar Lubelszczyzny. T. VIII. Człowiek i rodzina. Higiena i choroby. Meble, sprzȩty i prace domowe. Lublin: Wydawnictwo Uniwersytetu Curie-Skłodowskiej.