ОСОБЛИВОСТІ МОВИ ПЕРШОГО УКРАЇНСЬКОГО МОЛИТОВНИКА

ПУРЯЄВА Наталія Володимирівна –
кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник відділу історії української мови та ономастики Інституту української мови НАН України
01001, Київ, вул. М. Грушевського, 4
Е- mail: puriajeva123@gmail.com

Рубрика: Дослідження
Мова статті: українська

Анотація: Проведений аналіз мови «Молитовник для руського народу» І. Пулюя (Відень, 1871) дає змогу зробити висновки про прагнення перекладача втілити концепцію нової української літературної мови, яка б органічно поєднувала її два регіональні варіанти – наддніпрянський і галицький. Саме такий підхід був згодом реалізований і в перекладі Біблії, над яким І. Пулюй працював разом із П. Кулішем. Так, мова «Молитовника» поєднує риси різних українських говорів (північних, південно-східних та південно-західних). Вплив П. Куліша помітний і у використанні мовних засобів для створення високого стилю, відповідного для богослужбових, молитовних текстів (насамперед архаїчних форм та лексики, яким надавав перевагу письменник).

Ключові слова: народномовний молитовник, переклад молитов, Іван Пулюй.

ЛІТЕРАТУРА

1. Горбач О. Мовостиль новітніх перекладів Св. Письма на українську мову 19 – 20 вв. Наук. записки Укр. Вільного Ун-ту. Ч. 13. Філософ. ф-т: Зб. Мовознавчої комісії Наукового Конґресу в 1000-ліття Хрищення Руси-України.Мюнхен, 1988. С. 29 – 98
2. Гриценко П.Ю. Основні риси подільського говору.Поділля: історико-етнографічне дослідження. Київ, 1994. С. 74 – 81.
3. Даниленко А. Перші переклади Нового Заповіту новоукраїнською мовою: Антоній Кобилянський проти Пантелеймона Куліша. У силовому полі мови. Інні Петрівні Чепізі.Київ, 2011. С. 86 – 101.
4. Даценко І. Українська адміністративна мова Галичини та її термінологія (1894 – 1895). Відень, 2012. URL: http://othes.univie.ac.at/22625/1/2012-09-05_0749159.pdf
5. Кумеда О.П. Ідіолект П. Куліша на тлі східнополіського діалекту: aвтореф. дис. … канд. філол. наук: 10.02.01. Київ, 2011. 22 с.
6. Кумеда О.П. Мовні погляди П. Куліша і мова його творів. Науковий часопис Націон. педагог. ун-ту ім. М.П. Драгоманова.Серія 10: Проблеми граматики і лексикології української мови. Київ, 2010. Вип. 6. С. 27 – 31.
7. Лесюк М. Мова Псалтиря в перекладі І. Пулюя на тлі сучасної української літературної мови. Романо-слов’янський дискурс: збірник наук. праць. Т. 678. Чернівці, 2013. С. 65–
8. Лист без коверти яко одповідь Впр. Крилошанину Малиновському на реферат молитовника. Написав Иван Пулюй. Відень, 1871.
9. Малоруско-нїмецкий словар: У 2 т. Уложили Євгений Желеховский та Софрон Недїльський. Львів, 1886. Т.І – ІІ.
10. Мозер М. Причинки до історії української мови. Харків, 2008.
11. Мороз Т. Спільні риси українських перекладів Біблії 1903 року та мови творів Івана Франка: лексика високого стилю.Дослідження з лексикології та граматики української мови. Вип. 12. 2012. С. 95 –
12. Німчук В.В. Іван Пулюй – перший перекладач молитов сучасною українською мовою.Біблія і культура: зб. наук. статей. Вип. 1. Чернівці, 2000. С. 174 – 178.
13. Пулюй І. Молитовник. Псалтир. За ред. В. Шендеровського. Київ, 1997.
14. Свята Служба Божа св. отця нашого Іоана Золотоустого мовою українською. На українську мову з грецької переклав професор Іван Огієнко. Ч. І. Текст. Львів, 1922.
15. Синявський О. Елементи Шевченкової мови, їх походження й значення. Культура українського слова. № 1. 1 С. 7– 51.
16. Тимошенко П.Д. Студії над мовою Тараса Шевченка. Київ, 2013. С. 199 –
17. Święta Liturgia Świętego Jana Zlotoustego.Warszawa, 1936.