Деякі зауваги до передавання власних назв в «Українському правописі» 2019 року

І.В. ЄФИМЕНКО, кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник відділу історії української мови та ономастики
Інститут української мови НАН України
вул. Михайла Грушевського, 4, м. Київ, 01001

E-mail: i.yefumenko@gmail.com
https://orcid.org/0000-0002-4263-1324

Рубрика: Дискусії
Мова статті: українська

Анотація: У статті досліджено кодифікацію власних назв в «Українському правописі» 2019 р. Виявлено та проаналізовано основні зміни у правилах правопису особових і географічних назв, привернуто увагу до окремих проблем їх кодифікації, які неоднозначно розв’язані або взагалі не подані в чинному правописі.

Установлено непослідовності та суперечності в деяких правилах правопису власних назв; визначено ті з них, які потребують коригування або доповнення.

Унесено корективи до окремих чинних орфографічних норм, а також сформульовано рекомендації до правопису тих власних назв, які досі не внормовані.

Ключові слова: правопис, орфографічна норма, структура, власні назви, особові назви, географічні назви, відтопонімні прикметники.

УМОВНІ СКОРОЧЕННЯ
Скрипник, Дзятківська ‒ Скрипник Л.Г., Дзятківська Н.П. (2005). Власні імена людей. Словник–довідник. Київ: Наукова думка.
Редько ‒ Редько Ю. (2007). Словник сучасних українських прізвищ: у 2 т. Львів: НТШ.
УП-1993 ‒Український правопис. (1993). Київ: Наукова думка.
УП-1999 ‒ Український правопис (проєкт найновішої редакції). (1999). Київ: Наукова думка.
УП-2019 ‒Український правопис. (2019). Київ: Наукова думка.

ЛІТЕРАТУРА
Арутюнова Е.В. (2021). Лингвистические основы современного написания топонимов (к теории орфографического правила). Известия РАН. Серия литературы и языка (т. 80, 1, 21–41).
Баскаков Н.А. (1979). Русские фамилии тюркского происхождения. Москва: Наука.
Воронич Г.В. (2008). Кореляція народнорозмовної і літературної норм у кодифікації власних географічних назв. О.П. Карпенко (ред.), Студії з ономастики та етимології (с. 25–33). Київ: Пульсари.
Русанівський В.М. (ред.). (1980). Складні питання сучасного українського правопису. Київ: Наукова думка.
Скрипник Л. (2005). Вступ. Власні імена людей. Словник–довідник (с. 7–19). Київ: Наукова думка.
Суперанская А.В. (1985). Что такое топонимика? Москва: Наука.
Унбегаун Б.О. (1989). Русские фамилии. Москва: Прогресс.
Шульгач В.П. (2000). До проблеми творення відтопонімних прикметників в українській мові. Мовознавство, 2–3, 24–32.