ФУНКЦІЇ ВОКАТИВНИХ КОНСТРУКЦІЙ В УКРАЇНСЬКИХ ДРАМАТИЧНИХ ТВОРАХ XX СТОРІЧЧЯ

ГОЛІЧЕНКО Мар’яна Олегівна –
аспірантка відділу граматики та наукової термінології, Інститут української мови НАН України
01001, Київ, вул. М. Грушевського, 4
Е- mail: ukr.grammar@meta.ua

Рубрика: Дослідження
Мова статті: українська

Анотація: У статті проаналізовано вживання вокативних речень у драматичних творах ХХ сторіччя. Виокремлено та описано найуживаніші семантичні групи цих конструкцій, використаних у творах драматургів зазначеного періоду, схарактеризовано їхні функції. З’ясовано лексико-семантичне наповнення головного компонента вокативних речень.

Ключові слова: вокативне речення, кличний відмінок, головний компонент вокативного речення, адресат мовлення, апелятивна функція, емотивна функція, волюнтативна функція.

ЛІТЕРАТУРА

1. Андрієнко О.Ю. Карпенко Ю.О. Нотатки про ономастику М. Куліша. Мова та стиль творів І.О. Буніна, М.Г. Куліша, Ю.І. Яновського.Київ, 1994. С. 81 – 94.
2. АрнольдИ.В. Семантика. Стилистика. Интертекстуальность. Санкт-Петербург, 1999.
3. БаранникД.Х. Гай Г.М. Драматичний діалог: Питання мовної композиції. Київ, 1961.
4. БедрикЗ.В. Воєнно-морська лексика в п’єсі О. Корнійчука «Загибель ескадри». Збірник наукових праць Київського педагогічного інституту ім. М. Драгоманова. Київ, 1955. Вип.  С. 43 – 50.
5. БойкоЛ.П. Особливості поетики драматичної поеми І. Кочерги «Ярослав Мудрий». Науковий вісник Київського університету ім. Т. Шевченка. Серія: Літературознавство. Мовознавство. Фольклористика. Київ, 1997. Вип.  С. 18 – 21.
6. ВинниченкоВ.К. Вибрані п’єси: драми та комедії. Київ, 1991.
7. Вихованець І.Р. Нариси з функціонального синтаксису української мови. Київ, 1992.
8. Ганошенко Ю.А. Функція ремарки в драмах В. Винниченка.Вісник Запорізького державного університету. Серія: Філологічні науки. Запоріжжя, 2001. №  С. 25 – 27.
9. ГудзенкоО.П. Романтична візія автора: «Театральність» буття у п’єсах Миколи Куліша. Мова і культура. Київ, 2002. Вип. 4. С. 86 – 91.
10. Дудик П.С. Синтаксис сучасного українського розмовного літературного мовлення (Просте речення: еквіваленти речення). Київ, 1973.
11. Єрмоленко С.Я. Розвиток художнього стилю. Мова і час: Розвиток функціональних стилів сучасної української літературної мови. Київ, 1977. С. 72 – 132.
12. Загнітко А.П. Теоретична граматика української мови. Синтаксис. Донецьк, 2001.
13. Зайцева И.П. Перспективы коммуникативно-стилистического анализа современного драматургического текста (на материале произведений Н. Коляды). Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. Драгоманова. Серія: Проблеми граматики і лексикології української мови. Київ, 2011. Вип. 6. С. 90 – 95.
14. Зарудний М.Я. Твори: у 4-х т. Т. 3. Київ, 1982.
15. Їжакевич Г.П. Засоби мовної типізації та сценічної виразності в творах української радянської драматургії післявоєнного періоду. Граматичні та стилістичні студії з української і російської мови. Київ, 1965. С. 33 – 50.
16. Каганович Н.А. Про дослідження мови драми і про мову «Платона Кречета» О. Корнійчука. Мовознавство. № 6. С. 3 – 47.
17. Каганович Н.А., Шевченко С.П. Мова і стиль драм О.Є. Корнійчука. Мовознавство. 1947. Т. 4 – 5. С. 277.
18. Каганович Н.А. Мова персонажів «Загибелі ескадри» О. Корнійчука. За якість художньої мови. Харків, 1934. С. 46 – 58.
19. Каранська М.У. Синтаксис сучасної української літературної мови: навч. посібник. Київ, 1992.
20. Коломієць О.Ф. Вибрані твори: у 2-х т. Київ, 1988.
21. Корнійчук О.Є. Драматичні твори. Київ, 1989.
22. Кочерга І.А. Драматичні твори. Київ, 1989.
23. Кочерган М.П. Вступ до мовознавства. Київ, 2001.
24. Куліш М.Г. Твори: у 2 т. Київ, 1990.
25. Кучеренко І.К. Вокатив як виразник функціонуючого члена речення і так зване звертання. Проблеми синтаксису: Праці міжвуз. наук. конф. з питань синтаксису. Львів, 1963. С. 64 – 73.
26. Лавріненко С.Т. Семантика і функціонування дейктивів у п’єсах М. Куліша. Мова та стиль творів І.О. Буніна, М.Г. Куліша, Ю.І. Яновського. Київ, 1994. С. 94 – 99.
27. Мамонтов Я.А. Твори. Київ, 1988.
28. Мостова Н.А. Стилістичний аспект синтаксичних конструкцій розмовного стилю у драматичному тексті. Наукові записки Кіровоградського державного педагогічного університету ім. В. Винниченка. Кіровоград, 2000. Вип. 22. С. 100 – 105.
29. Ожигова О.В. Стилізація усно-розмовної мови в текстах сучасної української драматургії: автореф. дис. … канд. філол. наук: 10.02.01. Київ, 2003. 23 с.
30. Ожигова О.В. Мовна своєрідність драматургійних текстів. Слово. Стиль. Норма. Київ, 2002. С. 96 – 99.
31. Панфілов М.П. Мовні засоби драматизації М.Г. Куліша у п’єсі «97». Мова та стиль творів І.О. Буніна, М.Г. Куліша, Ю.І. Яновського. Київ, 1994. С. 99 – 107.
32. Плющ П.П. Відображення усного мовлення в українській класичній драматургії. Українське усне літературне мовлення. Київ, 1967. С. 56 – 67.
33. Скаб М.С. Граматика апеляції в українській мові. Чернівці, 2002.
34. Стельмах М.П. Твори: у 7 т. Київ, 1984. Т. 7.
35. Ткаченко Т.В. Мовні особливості драматургічних творів. Система і структура східнослов’янських мов: До 200-річчя з дня народження В.І. Даля. Київ, 2001. С. 225 – 229.
36. Удовиченко Г.М. Спостереження над використанням лексики і фразеології в українській радянській драматургії 30 – 40-х років. Наукові записки Ужгородського університету. Серія: Історико-філолологічна. Ужгород, 1957. Т. 24. С. 3 – 44.
37. Шульжук К.Ф. Синтаксис української мови: підручник. Київ, 2004.
38. Януш Я.В. Мова української класичної драматургії. Львів, 1983.