Історичний словотвір іменника на шляху від ілюстративного до пояснювального мовознавства

БІЛОУСЕНКО Петро Іванович –
доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри української мови, Запорізький національний університет
вул. Жуковського, 66, м. Запоріжжя, 69600
Е-mail: pbilousenko@gmail.com

Рубрика: Дослідження
Мова статті: українська

Анотація: Окреслено завдання, які необхідно виконати, щоб перейти від ілюстративного до пояснювального мовознавства в дослідженнях з історичного словотвору іменника. Серед них виявлення повної номенклатури матеріально виражених і нульових формантів, суфіксів іменників pluralia tantum, конфіксів з матеріально вираженими і не вираженими постпозитивними компонентами. Вивчення діалектного варіювання словотвірної системи, докладний опис історії словотвірних типів крізь призму їхніх складників лексико-словотвірних типів, урахування всіх екстралінгвальних та інтралінгвальних чинників дасть змогу виявити так званий фактор тиску системи на впорядкування її елементів.

Ключові слова: ілюстративне й пояснювальне мовознавство, мовознавство, матеріально виражені форманти, нульові словотворчі засоби, йотсуфіксальні деривати, іменники pluralia tantum, діалектні словотвірні підсистеми. основоцентричний підхід.

ЛІТЕРАТУРА

1. Абаев В.И. Parerga 2. Языкознание описательное и объяснительное. О классификации наук. Вопросы языкознания. 1986. С. 27 – 39.
2. Бевзенко С.П. Історична морфологія української мови: Нариси із словотвору та словозміни. Ужгород, 1960. 416 с.
3. Булыгина Т.В. Проблемы теории и практики морфологического описания. Известия АН СССР. ОЛЯ. 1975. № 4. С. 336 – 337.
4. Вендина Т.И. Дифференциация славянских языков по данным словообразования. Москва, 1990. 168 с.
5. Вовк А. Дієслівні іменники жіночого роду з наростком -к- в зіставленні з іншими дієслівними іменниками. Збірник секції граматики української мови. Книга перша. Київ. 1930. С. 115 – 138.
6. Гумецька Л.Л. Нарис словотворчої системи української актової мови ХІV – ХV ст. Київ, 1958. 298 с.
7. Гухман М.М. Понятие системы в синхронии и диахронии. Вопросы языкознания. 1962. № 4. С. 25 – 26.
8. Дубограева М.П. Соотносительные существительные и глаголы в древнерусском языке. Весник Беларускага дзяржавнага універсітета імя У.І. Леніна. Сер. ІУ. Філалогія. Журналістыка. 1969. № 2. С. 46 – 50.
9. Журавлев В.К. Диахроническая морфология. Москва, 1991. 207 с.
10. Ільїн В.С. Словотвір. Курс сучасної української літературної мови. Т. І. Київ, 1951. С. 344 – 425.
11. Клименко Н.Ф. Система афіксального словотвору сучасної української літературної мови. Київ, 1973. 188 с.
12. Ковалик І.І. Вчення про словотвір (Словотворча характеристика мови. Відношення вчення про словотвір до інших мовознавчих дисциплін). Львів, 1961. 83 с.
13. Ковалик І.І. Про деякі питання слов’янського словотвору. Львів, 1958. 24 с.
14. Курило О. Уваги до сучасної української літературної мови. Київ, 1925. 112 с.
15. Лесюк М.П. Словотвірне гніздо як об’єкт дослідження словотвору. Метод. чит. «Словотвірна та семантична структура української лексики», присвячені пам’яті засновника дериватол. школи на Україні проф. Івана Ковалика: Тези доп. 15 – 17 травня 1991 р. Львів, 1991. С. 63 – 64.
16. Максимов В.И. Структура и членение слова. Ленинград, 1977. 150 с.
17. Лопатин В.В. Русская словообразовательная морфемика. Москва, 1977. 316 с.
18. Молодых Л.И. Отглагольное словообразование существительных в древнерусском языке. Саранск, 1982. 85с.
19. Николаев Г.А. Русское историческое словообразование. Казань, 1987. 153 с.
20. Німчук В.В. Походження і розвиток мови української народності. Українська народність: Нариси соціально-економічної і етнополітичної історії. Київ, 1990. С. 190 – 234.
21. Німчук В.В. Історія української мови. Хрестоматія з історії української мови Х – ХІІІ ст. Житомир, 2015. 350 с.
22. Русская грамматика. Т.1. Фонетика. Фонология. Ударение. Интонация. Словообразование. Морфология. Москва, 1982. 784 с.
23. Самійленко С.П. Нариси з історичної морфології української мови. Ч. 1. Київ, 1964. 325 с.
24. Семенюк С.П. Формування словотвірної структури іменників з модифікаційним значенням жіночої статі в новій українській мові: автореф. дис. … канд. філол. наук. Запоріжжя, 2000. 20 с.
25. Семеренко А.В. История формирования украинского демінутивного и гипокористического словообразования: автореф. дис. … канд. филол. наук. Київ, 1988. 22 с.
26. Сіроштан Т.В. Нариси з історії українського словотворення (nomina loci кінця ХУІІ – початку ХХІ ст.). Запоріжжя – Мелітополь, 2016. 204 с.
27. Словотвір сучасної української літературної мови. Київ, 1979. 407 с.
28. Сузанович В.Б. Вопрос о происхождении конечного “а” в словах типа запивала. Вопросы русского и общеого языкознания: Тр. Ташкент. гос. ун-та. Вып. 449. 1963. С. 116 – 125.
29. Тилик О.Ф. Іменники зі значенням подібності: способи творення та сфери використання: автореф. дис. … канд. філол. наук. Запоріжжя, 2006. 19 с.
30. Тимченко Є. Українська граматика. Київ, 1917. 168 с.
31. Третевич Л.М. Нулевая суффиксация имен существительных в современном украинском языке: автореф. дис. … канд. филол. наук. Ужгород, 1980. 25 с.
32. Улуханов И.С. Словообразовательная семантика в русском языке. Москва, 1977. 256 с.
33. Уорт Д. Морфонология нулевой аффиксации в русском словообразовании. Вопросы языкознания. 1972. № 6. С. 76 – 84.
34. Христенок В.Ф. Динаміка аугментативного пейоративного словотвору іменника в українській мові: автореф. дис. … канд. філол. наук. Київ, 1995. 25 с.
35. Wojtyła-Świersowska M. Prasłowiańskie nomen agentis − PAN. Monografie sławistyczne. 30 – Wrocław–Warszawa–Kraków–Gdańsk, 1974. 159 s.