Вимовні норми як мірило милозвучності української мови (на матеріалі орфоепічних словників)
Журнал «Українська мова» №1 (69) 2019
УДК 811.161.2’355
БАС-КОНОНЕНКО Оксана Василівна –
кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри української мови та прикладної лінгвістики Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка
бульвар Тараса Шевченка, 14, Київ, 01601
E-mail: baskon@ukr.net
Рубрика: Дослідження
Мова статті: українська
Анотація: На матеріалі трьох орфоепічних словників, які охоплюють період другої половини ХХ ст. – початок ХХІ ст., проаналізовано стан вимовних норм української мови. Запропоновано визнати милозвучність інваріантною ознакою української мови – такою, що об’єктивована і формалізована через систему орфоепічних правил.
Ключові слова: усне мовлення, вимовні норми, орфоепічний словник, милозвучність (евфонія).
УМОВНІ СКОРОЧЕННЯ
УЛВН – Вихованець І.Р., Єрмоленко С.Я., Сологуб Н.М., Щербатюк Г.Х. (укладачі). Українська літературна вимова і наголос. Словник-довідник. Київ, 1973.
ОСП – Погрібний М.І. (укладач). Орфоепічний словник. Київ, 1984.
ОСУМ – Пещак М.М., Русанівський В.М., Сологуб Н.М., Чумак В.В., Ярун Г.М. (укладачі). Орфоепічний словник української мови: в 2-х томах. (Словники України). Т. 1: А – Н. Київ, 2001; Т. 2: О – Я. Київ, 2003.
ЛІТЕРАТУРА
- Близнюк В.В. Статистична характеристика голосних і приголосних фонем у лексиці сучасних української й італійської літературних мов як один із критеріїв милозвучності. Система і структура східнослов’янських мов. 2015. Вип. 9. С. 167 – 176. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sissm_2015_9_25
- Вихованець І.Р., Єрмоленко С.Я., Сологуб Н.М., Щербатюк Г.Х. (укладачі). Українська літературна вимова і наголос. Словник-довідник. Київ, 1973.
- Головащук С.І. Складні випадки наголошення: словник-довідник. Київ, 1995.
- Горпинич В.О. Русско-украинский орфоэпический словарь. Київ, 1992.
- Жовтобрюх М.А. Слово мовлене. (Українська літературна вимова). Київ, 1969.
- Калашник В.С., Савченко Л.Г. Українсько-російський словник наголосів. Харків, 1997.
- Карпенко Ю. Українська мова. 2001. № 4. С. 66 – 68. Рец. на словн.: Пещак М М., Русанівський В.М., Сологуб Н.М., Чумак В.В., Ярун Г.М. Орфоепічний словник української мови: В 2-х т. Т. 1: А – Н. Київ, 2001.
- Мосенкіс Ю.Л. Українська мова у євразійському просторі: Трипільська генеза милозвучності та віддалені родинні зв’язки. Київ, 2006.
- Мойсієнко А.К., Бас-Кононенко О.В., Берковець В.В. та ін. Сучасна українська мова: Лексикологія. Фонетика. Київ, 2013.
- Орфоепічний словник української мови. Ірпінь, 2006.
- Пещак М М., Русанівський В.М., Сологуб Н.М., Чумак В.В., Ярун Г.М. (укладачі). Орфоепічний словник української мови: в 2-х томах. (Словники України). Т. 1: А – Н. Київ, 2001; Т. 2: О – Я. Київ, 2003.
- Плющ Н.П., Бондаренко В.В. Сучасна українська мова. Орфоепія. Київ, 2008.
- Погрібний М.І. Орфоепічний словник. Київ, 1984.
- Прокопова Л.І. Ще раз про основний параметр милозвучності української мови. Українська мова. 2010. № 2. С. 76 – 80.
- Синявський О. Норми української літературної мови. Київ, 2018. ХХ. Репринт з видання 1931 р. (Серія «Українська граматична класика»).
- Тимошенко П.Д. З історії формування орфоепічних норм нової української літературної мови. Українське усне літературне мовлення. Київ, 1967. С. 114 – 124.
- Тоцька Н.І. Засоби милозвучності української мови. Українське мовознавство. 2000. Вип. 22. С. 3 – 9.
- Тоцька Н.І. Сучасна українська літературна мова. Фонетика, орфоепія, графіка, орфографія. Київ, 1981.
- Тоцька Н.І., Кононенко О.В. Побічний наголос в українській мові. Українське мовознавство. Вип. 11. С. 38 – 44.