• info@ukrmova.iul-nasu.org.ua
  • +38 (044)-278-12-09
  • Print ISSN 1682-3540
  • e-ISSN 2707-5249
» Випуски журналу » 2021 » Журнал «Українська мова» – № 3 (79) 2021 » Мовна агресія в інформаційному просторі: між стильовою нормою і деструкцією

Мовна агресія в інформаційному просторі: між стильовою нормою і деструкцією

Журнал «Українська мова» – № 3 (79) 2021
УДК 811.161.2’38

Т.А. КОЦЬ, доктор філологічних наук, старший науковий співробітник відділу стилістики, культури мови та соціолінгвістики, Інститут української мови НАН України
вул. М. Грушевського, 4, м. Київ, 01001

Е-mail: tetyana_kots@ukr.net
https://orcid.org/0000-0003-4622-9559

Рубрика: Дослідження
Мова статті: українська

Анотація: У статті визначено теоретичні проблеми і функціонально-стилістичні вияви мовної агресії в інформаційному просторі. Проаналізовано філософсько-оцінну парадигму засобів негативної аксіології на позначення актуальних в умовах сьогодення України ядерних понять держава, влада, війна. Простежено динаміку вираження мовної агресії упродовж ХХ — початку ХХІ ст. Особливу увагу звернено на реалізацію в ЗМК сьогодення функціонально-стилістичного потенціалу мови для вираження соціально-політичного і філософського протистояння ворожих сторін у контексті поділу цінностей на свої і чужі. Проаналізовано лексику, прецедентні одиниці, метафори, епітети, що є показовими для сучасних текстів і які є виразниками лінгвософії загальнолюдської і національної суспільної свідомості.

Ключові слова:
мовна агресія, оцінність, негативнооцінні засоби, семантика, семантико-стилістична функція, синоніми.

ЛІТЕРАТУРА
1. Богдан, С.К. (2004). Мовна поведінка українських тележурналістів: агресія чи толерантність. Наукові записки НаУКМА. Філологічні науки, 34, 31—38.
2. Гуз, О.П. (2010). Особливості вираження вербальної агресії у масмедійному дискурсі. Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія «Філологічна», 13, 154—159.
3. Глуховцева, К. (2015). Вас переїхати чи ви мене пропустите (мовна і соціокультурна агресія в міському просторі Луганщини). Культура слова, 83, 85—89.
4. Завальнюк, І.Я. (2009). Синтаксичні одиниці в мові української преси початку ХХІ ст.: функціональний і прагмалінгвістичний аспекти. Вінниця.
5. Качмар, О.В. (2014). Агресія як соціальний феномен. Нова парадигма, 125, 197—205.
6. Лазуткина, Е.М. (2008). Публицистический стиль: новые черты. Москва.
7. Масенко, Л.Т. (2017). Мова радянського тоталітаризму. Київ.
8. Парахонський, Б., Яворська, Г. (2019). Онтологія війни і миру: безпека, стратегія, смисл. Київ.
9. Рацибурская, Л.В. (2015). Изучение языковой специфики медийных текстов при подготовке филологов и журналистов. Российский гуманитарный журнал, 4(2), 160—164.
10. Руссо, Жан-Жак. (2001). Про суспільну угоду, або принципи політичного права. Укр. пер. з фр. та ком. О. Хома. Київ.
11. Смазнова, І.С. (2019). Агресія і толерантність: філософсько-правовий дискурс. Одеса.
12. Степаненко, М. (2018). Публіцистично-політичні перифрази в українській мові. Полтава.
13. Фуко, М. (1996). Археология знания. Киев.
14. Худолій, А.О. (2004). Динаміка функціональних змін у мові американської публіцистики кінця ХХ — початку ХХІ ст. (автореф. дис. канд. філол. наук.). Київ.
15. Cvetanovich, I., Radovich, V. (2017). Language and style in the time of global mass media. Home, 4(12), 3—7.