Українознавче виховання учнів у концепції Василя Пачовського

С. П. ГІРНЯК, доктор філологічних наук, доцент, професор кафедри філологічних дисциплін та методики їх викладання у початковій школі, Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка
вул. І. Франка, 24, м. Дрогобич, 82100

E-mail: s.girnjak10@gmail.com
http://orcid.org/0000-0001-7264-0312

Рубрика: Дослідження
Мова статті: українська

Анотація: У статті схарактеризовано концепцію українознавчого виховання учнів у школах Східної Галичини першої третини ХХ ст., яку учасникам Першого Українського Педагогічного Конгресу
у Львові 1935 р. репрезентував Василь Пачовський. Поет, учений і педагог із більш як 25-річним стажем уважав, що базовими навчальними предметами українознавчого спрямування повинні бути українська мова і література, історія, мистецтво, музика та географія, оскільки свідоме українське покоління зможе виховати тільки школа з українською мовою навчання, що пройнята наскрізь національним духом. У розвідці проаналізовано мовні особливості тексту доповіді педагога, зокрема лексичні, окреслено інші прикметні для його ідіолекту мовні засоби.

Ключові слова: українознавство, рідна (українська) мова, Василь Пачовський, Педагогічний Конгрес 1935 р., інтелігенція, національні цінності, історія, виховання.

УМОВНІ СКОРОЧЕННЯ
ЕСУМ — Мельничук, О. С., Білодід, І. К., Коломієць, В. Т., Лукінова, Т. Б., Півторак, Г. П., Скляренко, В. Г., Ткаченко, О. Б. (ред.). (1982—2012). Етимологічний словник української мови: в 7 т . Київ: Наукова думка.
ЛЛ 2012 — Хобзей, Н., Сімович, К., Ястремська, Т., & Дидик-Меуш, Г. (2012). Лексикон львівський: поважно і на жарт. Львів: Інститут українознавства ім. І. Крипя’ кевичаНАН України.
РУСКЄ — Кримський, А., & Єфремов, С. (ред.). (1924—1933). Російсько-український словник: у 3 т. Київ. http://www.r2u.org.ua
СГр. — Грінченко, Б. Д. (1907—1909). Словарь української мови: у 4 т . Київ.
СУМ — Білодід, І. К. (ред.). Словник української мови: в 11 т . (1970—1980). Київ: Наукова думка.
СЧС 1955 — Бойків, І., Ізюмов, О., Калишевський, Г., & Трохименко, М. (1955). Словник чужомовних слів. Нью-Йорк: Видавництво Михайла Борецького.
Ткач І — Ткач, Л. (2000). Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. Чернівці: Рута.
УСС — Огієнко, І. (1924). Український стилістичний словник . Львів: Видання Української книгарні та антикварні.

ЛІТЕРАТУРА
Гірняк, С. П. (2018). Соціолект галицької інтелігенції у формуванні норм української літературної мови (кінець ХІХ — початок ХХ століття). Дрогобич: Посвіт.
Гринченко, Б. (1907). На беспросветном пути. Об украинской школе. Киев: Издательство «Век».
Грінченко, Б. Д. (2013). Яка тепер народня школа на Вкраїні. УЗібрання творів. Педагогічна спадщина (кн. 1, с. 113—151). Київ: Київський університет ім. Б. Грінченка.
Грушевсъкий, М. (1907). Освобождение Россіи и украинскій вопросъ. СПБ.
Книш, А. (2016). Захоронка (дитячий садок) Рідної Школи у Хоросно Старому. Фотографії старого Львова. http://photo-lviv.in.ua/zahoronka-dytyachyj-sadok-ridnoji-shkoly-u-horosno-staromu/
Пачовський, В. (1938). Українознавство у вихованні молоді. У Перший Український Педаґоґічний Конґрес, 1935. Львів: Рідна школа.
Перший Український Педаґоґічний Конґрес, 1935. (1938). Львів: Рідна школа.
Товариство Взаїмна Поміч Українського Вчительства 1905—1930. (1932). Львів: Наклад «Взаїмної помочі Українського вчительства».
Франко, І. (1986). Листи Івана Франка 1886 р. У І. Франко, Зібрання творів у 50-ти томах (т. 49: Листи (1886—1894), с. 8—11). Київ: Наукова думка.
Центральний державний історичний архів України, м. Львів: Путівник. (2001). Львів — Київ.