І. Є. РЕНЧКА, кандидат філологічних наук, доцент кафедри української мови, Національний університет «Києво-Могилянська академія»
вул. Г. Сковороди, 2, м. Київ, 04070
E-mail: i.renchka@ukma.edu.ua
https://orcid.org/0000-0002-5568-7941
Рубрика: Дослідження
Мова статті: українська
Анотація: У статті досліджено антитоталітарні вияви в мові, що їх трактуємо як альтернативний комунікативний дискурс в умовах панування радянської тоталітарної ідеології. На основі епістолярних, публіцистичних, художніх та мемуарних текстів Івана та Надії Світличних визначено та проаналізовано мовні форми та засоби антитоталітарної комунікації в українському дисидентському середовищі. З’ясовано, що мовними формами протидії радянській ідеології були такі, як пародіювання офіційного дискурсу, уведення одиниць радянської новомови в іронічний, комічний та критичний контексти, деформація прецедентних текстів новомови – гасел, сталих висловів, штампів, кліше тощо, поєднання контрастних за функціональним призначенням компонентів викладу, застосування езопової мови та елементів мовної гри.
Ключові слова: антитоталітарна мова, рух опору, форми мовного спротиву, альтернативний дискурс, іронічний контекст, критичний контекст, прийом контрасту
ЛІТЕРАТУРА
Андреева, В. (2009). Стратегии и тактики коммуникативного саботажа [автореф. дисс. канд. филол. наук, Курский государственный университет].
Білодід, І. К., Доценко, П. П., & Юрчук, Л. А. (ред.). (1971). Словник української мови: в 11 т. (т. 2: Г – Ж). Київ: Наукова думка.
Бонола, А. (2017). Языковые формы тоталитарной и антитоталитарной коммуникации в романе В. Гроссмана «Жизнь и судьба». Вестник Томского государственного университета, 420, 16–22.
Бучин, О. (2018). Ідеологеми та міфологеми. Вісник Львівського університету. Серія філософсько-політологічні студії, 21, 14–20.
Вежбицка, А. (1993). Антитоталитарный язык в Польше: механизмы языковой самообороны. Вопросы языкознания, 4, 107–125.
Гусейнов, Г. (2003). Советские идеологемы в русском дискурсе 1990-х. Москва: Три квадрата.
Ґловінський, М. (2001). Новомова. В О. Гнатюк (упоряд.), 12 польських есеїв (с. 158–180). Київ: Критика.
Дмитриев, А., & Сычев А. (2005). Смех: социофилософский анализ. Москва: Альфа-М.
Жиленко, І. (1998). Літо нашої молодости. У Л. & Н. Світличні (упоряд.), Доброокий. Спогади про Івана Світличного (с. 211–220). Київ: ЧАС.
Загоруйко, Н. (2018). Таборовий епістолярій українських шістдесятників. Київ: Смолоскип.
Зарецький, О. (2008). Офіційний та альтернативний дискурси. 1950–80-ті роки в УРСР. Київ: Інститут української мови НАН України.
Іванисенко, В. (1998). Він дарував нам світло. У Л. & Н. Світличні (упоряд.), Доброокий. Спогади про Івана Світличного (с. 89–104). Київ: ЧАС.
Какзанова, Е. (2019). Языковые границы политического дискурса на улицах ГДР в монографии Филиппа Дреезена «Границы дискурса: типы и функции речевого сопротивления на улицах ГДР». Политическая лингвистика, 5(77), 202–206.
Карасев, Л. (1991). Мифология смеха. Вопросы философии, 7, 68–86.
Карпіловська, Є. А. (2009). Образ держави у мові відкритого суспільства: новомова чи мова нового мислення? У Мови та культури у новій Європі: контакти і самобутність. Збірник наукових доповідей на Міжнародних наукових читаннях, присвячених 70-річчю від дня народження чл.-кор. НАН України, проф. Н. Ф. Клименко (с. 127–138). Київ: Видавничий дім Дмитра Бураго.
Кебуладзе, В. (2020). Радянський гумор цінний хіба що як документ того часу. Локальна історія, 9, 48–51.
Корогодський, Р. (1998). Садівник. У Л. & Н. Світличні (упоряд.), Доброокий. Спогади про Івана Світличного (с. 292–304). Київ: ЧАС.
Коцюбинська, М. (2008). Парнас, який завжди з тобою… Листи Івана Світличного. У І. Світличний. Голос доби (кн. 2). (с. 4–15). Київ: Сфера.
Коцюбинська, М. (2008a). Світло Світличних: Іван і Надія. Передмова. У І. Світличний & Н. Світлична, З живучого племені Дон Кіхотів (с. 5–44). Київ: Грамота.
Коцюбинська, М. (2009). Листи і люди: Роздуми про епістолярну творчість. Київ: Дух і Літера.
Купина, Н. (1995). Тоталитарный язык: словарь и речевые реакции. Екатеринбург – Пермь: Издательство Уральского университета – ЗУУНЦ.
Купина, Н. (1999). Языковое сопротивление в контексте тоталитарной культуры. Екатеринбург: Издательство Уральского университета.
Мороз, Р. (1998). Ясноокий доброокий Іван. У Л. & Н. Світличні (упоряд.), Доброокий. Спогади про Івана Світличного (с. 381–388). Київ: ЧАС.
Пахльовська, О. (2000). Українські шістдесятники: філософія бунту. Сучасність, 4, 65–84.
Почепцов, Г. (2012). Люди як медіа: шістдесятники і альтернативні інформаційні потоки. У Г. Почепцов, Від Facebook’у і гламуру до wikileanks: медіакомунікації (с. 37–395). Київ: Спадщина.
Сверстюк, Є. (1998). Трудівник. У Л. & Н. Світличні (упоряд.), Доброокий. Спогади про Івана Світличного (с. 177–194). Київ: ЧАС.
Світлична, Л. (1998). Поруч з Іваном. У Л. & Н. Світличні (упоряд.), Доброокий. Спогади про Івана Світличного (с. 48–60). Київ: ЧАС.
Світличний, І. (1977). Ґратовані сонети. Мюнхен: Сучасність.
Світличний, І. (1990). Серце для куль і для рим. Київ: Радянський письменник.
Світличний, І. (2001). Голос доби (кн. 1: Листи з «Парнасу»). Київ: Сфера.
Світличний, І. (2008). Голос доби (кн. 2). Київ: Сфера.
Світличний, І., & Світлична, Н. (2008). З живучого племені Дон Кіхотів. Київ: Грамота.
Секо, Я. (2005). Національний рух середини 1980-х – початку 1990-х рр. у контексті відродження української державності [автореф. дис. канд. іст. наук, Чернівецький національний університет ім. Ю. Федьковича]. НБУВ. http://irbis-nbuv.gov.ua/aref/20081124025877
Секо, Я. (2010). Іван Світличний в русі шістдесятників. Наукові записки Тернопільського національного університету ім. В. Гнатюка. Серія Історія, 1, 155–163.
Тарнашинська, Л. (2012). Українське шістдесятництво в «духовній ситуації» своєї доби: синергетичний вимір. Слово і час, 3(615), 19–37.
Трифонов, Р. (2015). Метамовні засоби репрезентації авторської особистості в «Книзі Споминів» Михайлини Коцюбинської: людина на тлі мови та часу. У В. Мокрий (ред.), Українська мова у житті та діяльності еліти в Україні протягом віків: Культура, наука, освіта, релігія, суспільство, політика (с. 103–110). Краків: Швайпольт Фіоль.
Шевчук, В. (1998). «Він світильником був, що горів і світив…» У Л. & Н. Світличні (упоряд.), Доброокий. Спогади про Івана Світличного (с. 226–235). Київ: ЧАС.
Benton, G. (1988). The origins of the political joke. In C. Powell & G. Paton (Eds.), Humour in Society: Resistance and Control (pp. 33–55). Basingstoke: MacMillan.
Young, J. W. (1991). Orwell’s newspeak and Totalitarian Language and its Nazi and Communist Antecedents. Charlottesville, VA: University Press of Virginia.