БІЛОУСЕНКО Петро Іванович –
доктор філологічних наук, професор, провідний науковий співробітник відділу історії української мови та ономастики Інституту української мови НАН України
вул. М. Грушевського, 4, м. Київ, 01001
Е-mail: pbilousenko@gmail.com
Рубрика: Дослідження
Мова статті: українська
Анотація: Описано функції суфікса -чин-(а) / -щин-(а) та його попередника -ин-(а) в історії української мови. Проаналізовано формування словотвірних і лексико-словотвірних типів у творенні найменувань живої природи: осіб, тварин, рослин й виявлено, що обидва форманти продовжують творити нові слова в руслі давніх тенденцій. Доведено, що суфікси брали участь у продукуванні цих номенів, проте творили деривати з різними, переважно модифікаційними, словотвірними значеннями або з різними твірними основами, що вказує на появу в українській мові нового дериваційного засобу – суфікса -чин-(а) /-щин-(а).
Ключові слова: історичний словотвір, суфікси -чин-(а) / -щин-(а) та -ин-(а), словотвірні й лексико-словотвірні типи, назви осіб, тварин, рослин.
АктиГ-Вол – Купчинський О. Акти та документи Галицько-Волинського князівства ХІІІ – першої половини ХІV століть. Дослідження. Тексти. Львів, 2004.
АрхЮЗР – Архив Юго-Западной России, издаваемый Временною Комиссиею по разбору древних актов. Киев, 1859 – 1914. Ч. І – 8.
Бандр – Бандрівський Д.Г. Матеріали до діалектного словника Бориславського і суміжних районів Львівської області. Дослідження і матеріали з української мови. Т. ІV. Київ, 1961. С. 3 – 14.
БерЛекс – Лексикон словенороський Памви Беринди. Підгот. тексту і вступ. стаття В.В. Німчука. Надрук. з вид. 1627 р. фотомех. способом. Київ, 1961.
Б-Н – Білецький-Носенко П. Словник української мови. Підгот. до вид. В.В. Німчук. Київ, 1966.
БукГов – Матеріали до словника буковинських говірок. Вип. 1 – 6. Ред. кол. К.Ф. Герман, К.М. Лук’янюк, В.А. Прокопенко. Чернівці, 1971 – 1979.
ВлІмена – Скрипник Л.Г., Дзятківська Н.П. Власні імена людей: Словник-довідник. Київ, 1986.
ГалЛем – Верхратський І. Про говор галицких лемків. Львів, 1902.
Гр – Словарь української мови. Зібр. ред. журн. «Киев. старина». Упорядкував з дод. власн. матеріалу Б. Грінченко. Київ, 1907 – 1909. Т. 1 – 4.
ГуцГов. – Кобилянський Б. Гуцульський говір і його відношення до говору Покуття. Український діалектологічний збірник. Кн. І. Київ, 1928.
ЕСУМ – Етимологічний словник української мови. За ред. Л.С. Мельничука. У 7 т. Київ, 1982 – 2006. Т. 1 – 5.
ЄУ – The Jevanhelije učytelnoje of Meletij Smotryc’kyj. Text. Volume II. With an Introduktion by David A. Frick. Harward, 1987.
Ж – Желехівський Є., Недільський С. Малорусько-німецький словник. Львів, 1886. Т. 1 – 2.
ИФ – Мещерский Н.А. История иудейской войны Иосифа Флавия в древнерусском переводе. Москва – Ленинград, 1958.
Інт – Українські інтермедії ХVІІ – ХVІІІ ст. Київ, 1960.
КА – Огієнко І. Українська літературна мова ХVІ ст. і український Крехівський Апостол. Т. ІІ. Варшава, 1930.
КЗ – Зиновіїв К. Вірші. Приповісті посполиті. Підгот. тексту І.П. Чепіги. Київ, 1971.
Кирич – Українсько-російський словник: у 6-и т. За заг. ред. І. Кириченка. Київ, 1953.
Кн – Книжиця для господарства. Почаїв, 1788.
Корз – Корзонюк М.М. Матеріали до словника західноволинських говірок. Українська діалектна лексика: Збірник наукових праць. Київ, 1987. С. 62 – 267.
Крим – Електронна версія російсько-українського словника Української Академії Наук 1924 – 1933 рр. За ред. А. Кримського та С. Єфремова: А – П. Підгот. О. Телемко. Київ, 2007.
ЛГВ – Галицько-Волинський літопис. Полное собрание русских летописей. Т. 2. Ипатьевская летопись. Москва, 1962.
ЛК – Київський літопис. Полное собрание русских летописей. Т. 2. Ипатьевская летопись. Москва, 1962. С. 384 – 707.
ЛОстр – Острозький літопис. Бевзо О.А. Львівський літопис і Острозький літописець. Київ, 1970. С. 125 – 140.
МатГуц – Піпаш Ю., Галас Б. Матеріали до словника гуцульських говірок (Косівська Поляна і Росішка Рахівського району Закарпатської області). Ужгород, 2005.
МатТимч – Тимченко Є. Матеріали до словника писемної та книжної української мови ХV – ХVІІІ ст. Підгот. до вид. В.В. Німчук, Г.І. Лиса. У 2-х книгах. Київ – Нью-Йорк, 2003.
МП – «Поученьѣ» В. Мономаха. Лаврентьевская летопись. 2-е изд. Ленинград, 1926. С. 240 – 251.
Негрич – Негрич М. Скарби гуцульського говору: Березови. Львів: Інститут українознавства ім. Крип’якевича НАН України, 2008.
О – Онишкевич М.Г. Словник бойківських говірок. Ч. 1 – 2. Київ, 1984.
ПВЛ – Повість временних літ за Лаврентіївським списком. Полное собрание русских летописей. Т.І. Лаврентьевская и Суздальская летопись по академическому списку. Москва, 1962. С. 1 – 286.
ПЄ – Пересопницьке євангеліє 1556 – 1561 рр. Рукопис ЦНБ АН України, № 15512.
ПЛ – Приватні листи ХVІІІ ст. Підгот. до вид. В.А. Передрієнко. Київ, 1987.
Пов – Перетц В.Н. Повесть о трех королях-волхвах в западно-русском списке ХV в. Санкт-Петербург, 1903. С. 1 – 106.
ПР – Правда русская. Тексты подгот. к печати В.П. Любимов, Н.Ф. Лавров, М.Н. Тихомиров и др. Под ред. Б.Д. Грекова. Москва – Ленинград, 1940.
СБГ – Словник Буковинських говірок. За заг. ред. Н.В. Гуйванюк. Чернівці, 2005.
СДЯ – Словарь древнерусского языка (ХІ – ХІV вв.). Т. 1 – 4. Гл. ред. Р.И. Аванесов. Москва, 1988 – 2012.
СкотЄв – Скотарське учительне євангеліє – український гоміліар 1588 року. Підгот. і видав М. Кочіш. Передмова В. Німчука. Сомбатгей, 1977.
Сл ХVІ-п.п. ХVІІ – Словник української мови ХVІ – першої половини ХVІІ ст. Вип. 1 – 16. Львів, 1994 – 2013.
СловГуц – Єдлінська У.Я., Закревська Я.В., Керста Р.Й. Словник гуцульських говірок. Гуцульщина. Лінгвістичні етюди. Київ, 1991. С. 90 – 280.
СлРЯ – Словарь русского языка ХІ – ХVІІ вв. Вып. 1 – 24. Москва. 1975 – 2000.
Смик – Смик Г.К. Корисні та рідкісні рослини України: Словник-довідник народних назв. Київ, 1991.
СМШ – Словник мови Шевченка: у двох томах. Т. 1 – 2. Київ, 1964.
СПГ ‒ Ващенко В.С. Словник Полтавських говорів. – Харків, 1960.
ССГ – Зеленько А.С., Сенчук І.В., Середа Ф.Я. Словник східнополіського говору. Методичні вказівки з діалектології української мови. Луганськ, 1990.
ССУМ – Словник староукраїнської мови ХІV – ХV ст.: В 2 т. Київ, 1977 – 1978.
СУМ – Словник української мови. Київ, 1970 – 1980. Т. 1 – 11.
Тимч – Історичний словник українського язика. За ред. Є. Тимченка. Т. 1. Харків – Київ, 1930 – 1932.
Трійняк – Трійняк І.І. Словник українських імен. Київ, 2005.
УВ – Устав князя Володимира Святославича. Древнерусские княжеские уставы ХІ – ХV вв. Изд. подгот. Я.Н. Шилов. Москва, 1976. С. 22 – 24.
УкрП – Українські пісні, видані М. Максимовичем. Фотокоп. з вид. 1827 р. Київ, 1962.
УмСп – Уманецъ М. и Спилка А. Русско-украинскій словарь. Берлін, 1924.
Ф – Фасмер М. Этимологический словарь русского языка. Пер. с нем. и доп. О.Н. Трубачева. Москва, 1964 – 1973. Т. 1 – 4.
ХА – Книги врємєныѣ и ωбразныѣ Геωргиѣ мниха. Истрин В.И. Хроника Георгия Амартола в древнем славянорусском переводе. Т. І: Текст. Петроград, 1920.
ХД – Житье и хожденье Данила Русьскыя земли игумена, 1106 – 1108. Текст воспроизведен по древнейшему списку ХV века. Санкт-Петербург, 1896.
Чаб – Чабаненко В.А. Словник говірок Нижньої Наддніпрянщини: У 4 т. Запоріжжя, 1992.
ШкСт – Шкільні статути. Пам’ятки братських шкіл на Україні (кінець ХVІ – початок ХVІІІ ст.): Тексти і дослідження. Київ, 1988. С. 37 – 47.
ЭССЯ – Этимологический словарь славянских языков: Праслав. лекс. фонд. Под ред. О.Н. Трубачева. Москва, 1974 – 2005. Вып. 1 – 31.
ЯМ – Дневник генерального подскарбия Якова Марковича (1717 – 1734 гг.). Ч. І – ІІІ. Под. ред. А. Лазаревского. Київ, 1983 – 1987.